Logo
До статей

Власники яких неплатоспроможних банків виграли від банкрутства

29 вересня, 2017
Аналітика
Власники яких неплатоспроможних банків виграли від банкрутства

Після того як НБУ опублікував свою оцінку вартості очищення банківської системи, цей процес справедливо стали іменувати черговим перерозподілом капіталу.

Прямі фіскальні витрати держави сягнули 14% ВВП, а загальні втрати економіки становлять 38% ВВП. Серед потерпілих — десятки тисяч громадян, вклади яких перевищували 200 тис грн, підприємці, великий бізнес, державні компанії.

У плюсі залишилися корпоративні позичальники, які отримали можливість не обслуговувати кредити, а потім викупити свої борги з дисконтом, який сягав 95%.

Також в плюсі лишилися власники збанкрутілих банків, особливо тих, де концентрація кредитів, виданих пов'язаним особам, перевищувала розумні межі. Хто ж із власників банків-банкрутів зміг розбагатіти на кризі?

Минулого тижня на спеціалізованих торгових американських майданчиках повинні були пройти торги проблемними активами, які були заставою під рефінансування комерційних банків від НБУ. Однак закінчився цей процес фактичним провалом.

Продавалися два пули позик із загальною номінальною заборгованістю 13 млрд грн, однак учасників торгів проблемні українські активи не зацікавили.

На одному майданчику зовсім не було пропозицій за одним із пулів, а на іншому майданчику пропозиції зацікавлених інвесторів були зроблені в межах 3-4% від номінальної вартості, що, звичайно ж, не могло влаштувати ні НБУ, ні ФГВФО.

Раніше вони покладали на ці аукціони чималі надії, однак тепер констатують, що внутрішнього попиту на проблемні кредити, які опинилися в руках держави, нема. Тепер ці активи будуть продавати за безцінь внутрішнім інвесторам.

Для багатьох учасників ринку не секрет, що серед основних покупців будуть або самі позичальники, або наближені до влади компанії. Останні мають хороші зв'язки з правоохоронцями та судами, котрі допоможуть домовитися із старими позичальниками про часткове погашення старих кредитів.

Це очевидна поразка держави і вкладників, які втратили свої кошти у збанкрутілих фінансових установах. Тимчасом у кишенях їх власників осіли колосальні суми.

За даними Фонду гарантування, 1 вересня 2017 року загальний кредитний портфель 93 неплатоспроможних банків, якими управляє ФГВФО, становив 407 млрд грн, з яких пов'язаним особам було видано 77,5 млрд грн.

Це лише офіційні дані. Вони складені на основі звітності банків, яка подавалася в НБУ. Насправді цифри набагато більші.

Журналісти поговорили з деякими працівниками банків, які озвучували більш реальну інформацію.

Співрозмовники з банку VAB Олега Бахматюка говорять про 17 млрд грн пов'язаних кредитів. У Златобанку, який приписують Леоніду Юрушеву, кількість виданих позик пов'язаним особам становила 6 млрд грн. Приблизно така ж сума була видана в Брокбізнесбанку, який контролював Сергій Курченко.

У Дельта банку Миколи Лагуна та американської корпорації Cargill співрозмовники говорять про 12 млрд грн кредитів пов'язаним особам, близько 1 млрд грн видав банк ТК «Кредит», який пов'язують з Юрієм Іванющенком.

Оскільки після падіння банків минуло майже три роки, а правоохоронців вистачає тільки на гучні заяви, власники установ можуть вважатися бенефіціарами кризи.

Природа проблемних позик в Україні часто пов'язана не стільки з фінансовими проблемами позичальника, скільки з небажанням повертати взяті кредити.

Це пояснюється кількома факторами. По-перше, розрекламована Нацбанком відповідальність банкірів виявилася міфом. По-друге, це дозволяє робити сама держава через продажні суди, «лежачі» правоохоронні органи та іноді Мін'юст, який може підігравати великим корпоративним позичальникам.

Наслідок — низький попит на активи неплатоспроможних банків. Це підтвердив розрекламований аукціон на американських майданчиках, який навіть прописали в меморандум з МВФ. В результаті крайніми виявилися держава, платники податків, середній і малий бізнес, що втратив гроші в банках, великі вкладники.

Великі ж капітали в епоху задекларованої «деолігархізації» не тільки вбереглися від фінансової кризи, а й примножили свої статки завдяки державі і середньому класу.

За матеріалами: УП

Коментарі
Додати коментар