Як борг народного депутата «завис» у банку-банкруті

Ситуація із захистом кредиторів в Україні залишає бажати кращого - сьогодні вони фактично безправні перед позичальниками.

Ця проблема системна, вона стосується всіх банків.

Вона також перестала бути проблемою виключно банківської і перетворилася в загальнонаціональну, негативно позначаючись на всій українській економіці.

Фонд гарантування постійно стикається з ситуаціями, коли позичальники намагаються всіляко уникнути погашення боргів, виводячи активи на інші компанії і використовуючи для цього процедури банкрутства своїх компаній.

До нечесних прийомів вдаються аж ніяк не рядові шахраї. Іноді цим грішать і бізнесмени, у яких в кишені депутатський мандат.

Ситуацію, що склалася, яскраво ілюструє приклад з відомим виробником автомобільних акумуляторів в Україні - групою компаній, що випускають продукцію під торговою маркою Westa.

Історія непростих стосунків позичальника і VAB банку і банку «Форум» почалася в листопаді 2007 року, коли група отримала перший кредит. Згодом за неповних три роки компанії групи залучили у цих фінанустанов п'ять кредитів на 12,8 млн євро і 10,9 млн дол. відповідно.

Однак у червні 2009 року компанії групи припинили платежі по одному з кредитів, а з липня 2013 року, більш ніж за рік до введення тимчасової адміністрації в ці банки, припинили будь-яке обслуговування заборгованості.

У підсумку загальний борг виробника акумуляторів перед VAB банком виріс майже до 430 млн грн, а перед банком «Форум» - до 236,7 млн ​​грн.

В якості застави по кредитах компанії передали товари в обороті, цінні папери, обладнання, транспорт, майнові права та нерухомість.

Однак в заставу не потрапив один з найбільш ліквідних активів - територія Дніпровського машинобудівного заводу (ДМЗ) площею 52 га, на якому розміщені потужності з виробництва акумуляторів.

У цій ситуації Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО), який займається реалізацією активів збанкрутілих VAB банку і банку «Форум», не залишається нічого іншого, як виставити заборгованість по кредиту на торги.

Примітно, що один із запорук по кредиту - 25% акцій ДМЗ. У Фонді держмайна є ще один пакет акцій заводу - 25% + 1 акція.

Таким чином, придбавши у Фонду гарантування борг у вигляді заставного права вимоги і пакет акцій у ФДМ (продавався безуспішно в 2017 році), можливий покупець зможе сконцентрувати контрольний пакет акцій ДМЗ, на площах якого базуються потужності компанії-виробника акумуляторів.

Найгірше те, що позичальник намагається уникнути погашення боргів, ведучи компанії-позичальники і компанії-поручителі по кредитах в банкрутство.

Зареєстровані в Україні компанії групи знаходяться на різних стадіях банкрутства з 2014 року. В результаті був запущений процес банкрутства не тільки компаній-позичальників, але і компаній-поручителів по кредиту.

Відносини позичальника з банками можна охарактеризувати як гру в одні ворота. Компанія на контакт з уповноваженими особами ФГВФО не йде, її сайт не працює. Тим часом продукція під торговою маркою Westa на ринку продається, значить, виробництво діє і генерує власнику грошовий потік.

Ймовірно, позичальник просто перевів виробництво на нову компанію. Однак кредиторам і державі, яке погасило вкладникам банків їхні депозити в ліквідованих банках, не дістається нічого.

При цьому борг перед банками, які ліквідує Фонд гарантування, становить майже 0,5 млрд грн, а орієнтовна ринкова вартість застав вчетверо менше, всього близько 0,12 млрд грн.

Чому саме цей приклад показовий для ілюстрації справжнього стану справ в сфері захисту прав кредиторів? Досить поглянути на власників цього бізнесу. Його акціонерами є сім'я Дзензерських, в тому числі Денис Дзензерський - народний депутат від «Народного фронту».

Бізнес під крилом Дзензерських заборгував не тільки в Україні. У 2011 році холдинг, в який входять компанії-позичальники, провів IPO на Варшавській фондовій біржі і залучив від міжнародних інвесторів майже 50 млн дол.

Однак через грубі і регулярнї порушення правил біржі лістинг акцій компанії був зупинений. За інформацією ЗМІ, влади Польщі спільно з владою Люксембургу, де зареєстрована материнська компанія холдингу, почали розслідування нецільове використання коштів інвесторів.

Пенсійному фонду Польщі було завдано збитків у розмірі 5 млн злотих. Польська преса зазначала, що за це народному обранцеві України загрожує тюремне ув'язнення терміном до п'яти років.

Кримінальне розслідування сумнівної господарської діяльності депутата розпочато і в Україні. За заявою уповноваженої особи Фонду гарантування, розслідування проводять Дніпропетровська поліція і Національне антикорупційне бюро України.

На жаль, зазначений випадок не поодинокий. Найбільш кричущі випадки спроб відходу від виконання зобов'язань, переведення активів на нові компанії, щоб залишити борги на компаніях-пустушках, можна зустріти там, де власниками або бенефіціарами виступають можновладці.

Ситуація із захистом прав кредиторів повинна покращитися, інакше економіка ніколи не отримає інвестицій. Інвестор десять разів подумає, чи вкладати гроші в країну, де бізнес діє за правилом: всім, кому я заборгував, прощаю.

Дружню пораду всім боржникам банків-банкрутів: гасіть свої кредити зараз, щоб не мати проблем завтра. Рано чи пізно Україна захистить права кредиторів, як це прийнято в Європі, і тоді в двері боржників-шахраїв постукають правоохоронні органи. Процес уже запущений і він незворотній.

За матеріалами: ЕП