Logo
До статей

Скажімо «Так!» арбітражу

20 листопада, 2017
Аналітика
Скажімо «Так!» арбітражу

Відповідно до положень Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж», арбітражем вважається будь-який арбітраж (третейський суд), незалежно від того, утворюється він спеціально для розгляду окремої справи чи здійснюється постійно діючою арбітражною установою, зокрема Міжнародним комерційним арбітражним судом або Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України.

Таким чином, станом на сьогодні в Україні існують дві постійно діючі арбітражні установи: Міжнародний комерційний арбітражний суд та Морська арбітражна комісія при Торгово-промисловій палаті України.

Крім того, чинне законодавство дозволяє сторонам спору самостійно обрати арбітра (арбітрів) для вирішення правового конфлікту.

Варто зазначити, що третейський суд за своєю процесуальною формою має багато спільних рис з державним судом, оскільки між сторонами існує спір про право, арбітражне провадження починається з подання позовної заяви з вимогами, рішення виноситься з урахуванням умов угоди й торгових звичаїв, що стосуються угоди.

Водночас, на відміну від державного суду, арбітраж застосовується виключно за згодою сторін, що має бути вказано в арбітражному застереженні. Арбітражне застереження може зазначатися в комерційній угоді або оформлене сторонами як окремий документ.

Крім того, національне законодавство обмежує категорію спорів, які можна розглядати в порядку третейського судочинства. Так, в Україні до міжнародного арбітражу можуть передаватися лише такі спори:

- спори з договірних та інших цивільно-правових відносин, що виникають при здійсненні зовнішньоторговельних та інших видів міжнародних економічних зв'язків, якщо комерційне підприємство хоча б однієї зі сторін знаходиться за кордоном;

- спори підприємств з іноземними інвестиціями та міжнародних об'єднань й організацій, створених на території України, між собою, спори між їхніми учасниками, а також спори з іншими суб'єктами права України.

Останнім часом міжнародний комерційний арбітраж як метод розгляду суперечок, що виникають у сфері міжнародної торгівлі, має надзвичайно широкий попит. Так, згідно з даними опитування, проведеного фірмою White & Case, майже 90% опитуваних юристів стверджують, що арбітраж є більш ефективним та результативним способом розв’язання правових конфліктів, у порівнянні з національними державним судочинством.

В чому ж полягає така надзвичайна популярність третейського судочинства?

По-перше, як правило, іноземні контрагенти не мають бажання передавати свої спори на розгляд державних судів. Чинників, що пояснюють таку тенденцію, може бути багато: недостатній розвиток законодавства, незнання мови, недовіра до державних інститутів, сумніви в достатній компетенції суддів. Сторони відчувають себе набагато впевненіше, коли вони заздалегідь погодили арбітражну установу та законодавство, яке застосовуватиметься у разі виникнення спору, мову третейського судочинства тощо.

По-друге, процедура розгляду справи в третейському суді є гнучкою та незаформалізованою, що важко сказати про державні суди. Звичайно, арбітри під час розгляду справи обмежені мінімальними загальними принципами, а у постійно діючих арбітражних установах функціонують власні регламенти. Проте сторони вільні самостійно обрати процедуру арбітражу, яка застосовуватиметься саме до їхнього конфлікту.

По-третє, важливою перевагою арбітражу є відсутність подальшого оскарження прийнятого рішення, що дозволяє сторонам набагато швидше розв’язати суперечку та позбутися значних часових затрат, ніж у разі апеляційного та касаційного оскарження рішення національного суду.

По-четверте, до переваг комерційного арбітражу варто віднести конфіденційність арбітражного провадження. На відміну від загальноприйнятого принципу гласності судового розгляду, розгляд справи в третейському суді є закритим, а рішення, прийняті за результатом розгляду таких спорів, публікуються виключно за дозволом сторін арбітражного провадження. Арбітрам заборонено розголошувати інформацію, отриману під час розгляду справи.

По-п’яте, арбітрами для розгляду справи сторони обирають фахівців з найвищою кваліфікацією у питаннях, що пов’язані з предметом спору. Як правило, це загальновідомі юристи, науковці, міжнародні експерти, чия компетентність не викликає жодних запитань.

По-шосте, значною перевагою експерти вважають також порівняно невисоку вартість арбітражу. Варто пам’ятати, що у зв’язку з відсутністю апеляційного та касаційного оскарження рішення третейського суду, сторони значно економлять на оплаті загальних судових витрат.

По-сьоме, рішення третейського суду є остаточним. Таке рішення може бути скасоване державним судом лише у виключних випадках (наприклад, у разі грубого порушення процедури арбітражного провадження). Суд не має повноважень переглядати законність та обґрунтованість винесеного арбітром рішення. Якщо арбітри дотримувалися всіх формальностей, суд не має права скасовувати таке рішення як безпідставне та необґрунтоване. Крім того, система міжнародних правових конвенцій забезпечує виконання рішень арбітражу майже в усіх державах світу.

Отже, популярність міжнародного арбітражу, що постійно зростає, легко пояснити значними перевагами, які притаманні виключно цьому способу розв’язання комерційних суперечок. Звичайно, помилково думати, що третейське судочинство – це бездоганний юридичний інструмент, адже цьому альтернативному виду судочинства притаманні певні негативні риси. Однак переваги міжнародного арбітражу є набагато більшими, ніж недоліки, про що свідчить його широке застосування на практиці.

Юрист Юлія Шевченко

 

За матеріалами: «Юридична газета»

Коментарі
Додати коментар