Проблемні кредити продаватимуть на вторинному ринку

Частка прострочених кредитів у банківській системі становить понад 50%, у державних банках — до 75%. Чому склалася така ситуація і чому не працює система реструктуризації боргів у банках?

Сьогоднішні недіючі корпоративні кредити у банках – це спадок неринкового кредитування великих позичальників. Мова, зокрема, про кредитування пов’язаних осіб низкою великих та середніх за розміром приватних банків, кредитування бізнес-груп державними банками, а також загалом про поширену раніше практику надання кредитів, зокрема валютних, у значно більшому обсязі, ніж об’єктивно дозволяв стан бізнесу позичальника.

Якщо говорити про недіючі кредити фізичних осіб, то їхня значна частка - це наслідок неконтрольованого валютного кредитування населення до 2008-2009 років.

Наразі проблему дефолтів груп та неопераційних компаній за старими кредитами практично розв’язано. Після діагностики 2015–2016 років та набуття чинності на початку 2017 року Положенням про оцінку кредитних ризиків (Постанова №351) банки визнали реальну якість наданих кредитів. Збитки, спричинені дорезервуванням під ці активи, уже відображені у звітності фінустанов.

Система реструктуризації слабо працює з низки причин, головною з яких є недосконалий юридичний захист прав кредиторів. За бажання навіть діючий платоспроможний бізнес може не обслуговувати свої борги та блокувати в судах позовні справи банків-кредиторів. Механізм продажу та/або списання проблемних кредитів наразі тільки починає працювати. Для державних банків проблема посилюється тим, що продаж проблемних кредитів нижчий за балансову вартість, а списання таких кредитів може бути підставою для потенційних звинувачень співробітників банків у корупції. 

НБУ спільно з ЄБРР розробив проект Закону України «Про діяльність з управління заборгованістю». Які позиції під час його підготовки викликали суперечки, чи враховували міжнародний досвід у цій сфері?

Оскільки всі розуміють необхідність розв’язання проблеми NPL, робота з його доопрацювання була конструктивною та ефективною. Найбільш дискусійним виявилось питання створення однакових умов роботи із заборгованістю для банків та новостворених компаній з управління заборгованістю. Результати обговорення було враховано при доопрацюванні цього документу – всі гравці ринку послуговуватимуться однаковими правилами та умовами при роботі з NPL.

Міжнародний досвід було покладено в основу цього законопроекту. В розвинених країнах (ЄС, США та ін.) існує таке поняття, як «вторинний ринок кредитів» (secondary loan market), учасниками якого є спеціалізовані компанії. Такі компанії займаються переважно роботою з проблемними активами, які ці компанії скуповують у банків та інших небанківських фінансових установ. Основними перевагами такого ринку є його урегульованість на рівні закону, наявність професійних вузькоспеціалізованих гравців з роботи із досить складними активами та можливість для банків вільно продати проблемний кредит, тобто розчистити свій баланс. В Україні, на жаль, такого ринку немає. Проте згаданий проект закону створює необхідне правове поле для розвитку вторинного ринку кредитів та чітко визначає діяльність із «класичного» факторингу.

Які камені спотикання були під час обговорення законопроекту з депутатами? Коли він може бути ухвалений?

Народних депутатів турбувало, що буде з гравцями фінансового ринку після набрання чинності цим законом. Проте він виписаний таким чином, що ринок не відчує коливань та діяльність існуючих факторингових компаній не зупиниться.  

Законопроект є важливим для розв’язання такої суттєвої проблеми, як NPL по банківській системі, це також розуміють депутати. Тому ми сподіваємось на його найшвидше ухвалення.

Яка динаміка очищення від «поганих» банків і «поганих» активів в Україні зараз?

На початку 2017 року НБУ запровадив нове положення про порядок оцінки банками кредитного ризику, відповідно до якого визначення непрацюючих кредитів було максимально наближено до європейських стандартів. Внаслідок зміни визначення, а також після того, як корпоративні позичальники, пов’язані з колишніми власниками ПриватБанку, припинили обслуговувати свої борги, частка непрацюючих кредитів по банківській системі значно зросла. У липні 2017 року було досягнуто історичного максимуму у 58% кредитного портфеля. Завдяки зростанню нового кредитування у ІІ півріччі ця частка поступово скорочувалася, та на кінець листопада 2017 року становила 54,9%. Найбільше помітний прогрес за кредитами фізичним особам в національній валюті завдяки розгортанню нового кредитування. Якщо економіка зростатиме, якість кредитного портфеля помірно покращуватиметься, проте обслуговування більшості непрацюючих кредитів уже ніколи не відновиться. Банки мають прискорити розчистку балансів шляхом продажу та списання непрацюючих кредитів.

Які плани щодо фінансової реструктуризації банків на цей рік?

Для успішної фінансової реструктуризації потрібне одночасне виконання клієнтами банків кількох умов: готовності йти назустріч, бажання та можливості платити. Але за слабкості законодавства у сфері захисту прав кредиторів істотне покращення поки що спостерігається лише в сфері можливостей клієнтів виконувати свої зобов’язання. Прибутковість реального сектору зростає третій рік поспіль. Середня рентабельність підприємств за EBITDA у 2017 році перевищила 10%. На сьогодні операційних прибутків майже всіх корпорацій вистачає, щоб повністю сплачувати відсотки за кредитами. У 2018 році прибутковість бізнесу має продовжити зростання, що буде вагомим підґрунтям для активізації процесів реструктуризації.

У парламенті зареєстровано кілька важливих законопроектів стосовно удосконалення процедур банкрутства боржників, реструктуризації валютних іпотечних кредитів фізичних осіб. Вони залишаються без розгляду, хоча їх ухвалення є вкрай важливим для відновлення стійкості банківської системи. Так само важливим буде прийняття законопроекту про управління проблемною заборгованістю, коли його буде внесено до парламенту.

Повільна розчистка балансів банками впливає на їхню операційну ефективність. Фінансові установи мають активніше використовувати механізми списання кредитів (МСФЗ 9 дасть змогу списувати інструмент частинами) та фінансової реструктуризації. НБУ вимагатиме, щоб банки протягом першого півріччя 2018 року розробили та почали втілювати плани роботи з непрацюючими кредитами. Національний банк також працює над впровадженням повноцінного вторинного ринку проблемних кредитів в Україні.