Logo
До статей

Особливості застосування нової редакції ГПК при розгляді справ про банкрутство

23 лютого, 2018
Аналітика
Особливості застосування нової редакції ГПК при розгляді справ про банкрутство

Володимир Погребняк, суддя, секретар судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду

Судді продовжують самотужки шукати вихід із колізій, що утворилися внаслідок набуття чинності новою редакцією Господарського процесуального кодексу. На спільній нараді голів місцевих, апеляційних і Касаційного господарських судів розглядалися проблеми, що виникають під час слухання справ про банкрутство.

Межі суддівської волі

Перше питання торкалося норм ГПК, які застосовуються при слуханні таких справ. Було звернуто увагу на те, що відповідно до ч.1 ст.3, ч.6 ст.12 ГПК справи про банкрутство мають розглядатись у порядку, передбаченому для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених законом «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14.05.92 №2343-ХІІ.

Утім, ГПК не передбачає, які саме його норми не застосовуються під час провадження у справі про банкрутство. Отже, межі суддівської волі при застосуванні норм ГПК визначаються через принцип верховенства права, ч.1 ст.3, ч.6 ст.12 ГПК, з урахуванням фактичних обставин справи та здійснюваної процедури у справі про банкрутство.

Строки розгляду скарг

Друге питання стосувалося адаптації строків позовного провадження до розгляду скарг на дії ліквідатора або учасників провадження у справі про банкрутство, а також строків розгляду спорів з майновими вимогами до боржника в межах провадження у справі про банкрутство (наприклад визнання недійсними результатів аукціону). Зокрема, учасники наради зазначили, що господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, розглядає скарги на дії ліквідатора або учасників у справі про банкрутство (ч.4 ст.40 закону №2343-ХІІ).

Цим законом прямо не визначено строків розгляду скарг на дії ліквідатора або учасників справи. Тож суд може керуватися нормами ГПК, якими встановлено строки слухання для загального позовного провадження, але з безумовним урахуванням обмежень щодо тривалості окремих процедур банкрутства, встановлених законом №2343-ХІІ.

Такий підхід узгоджується з принципом розумності строків розгляду справи судом і принципом пропорційності.

Не залишайте без руху!

Обговорюючи питання про можливість залишення заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство без руху, враховуючи положення ст.174 ГПК, учасники наради зауважили таке. Відповідно до стст.12, 14, 15 закону №2343-ХІІ за результатами розгляду заяви про відкриття провадження може бути винесена ухвала про прийняття, відмову в прийнятті чи про повернення заяви або за результатами відкликання заяви (повернення або залишення без розгляду).

Такої процесуальної дії, як залишення без руху заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, норми закону №2343-ХІІ не передбачають. Тому положення ст.174 ГПК застосуванню в провадженні у справі про банкрутство не підлягають.

Урегулювання спору

На нараді також обговорювалося питання, чи проводиться процедура, передбачена розд.ІІІ гл.4 ГПК «Врегулювання спору за участю судді» в спорах із майновими вимогами до боржника, що розглядаються в межах провадження у справі про банкрутство.

З моменту відкриття провадження в такій справі боржник перебуває в особливому правовому та економічному режимі. Коло учасників справи досить широке, вони мають суперечливі майнові інтереси, у зв’язку із чим розгляд заяв із майновими вимогами до боржника (п.8 ч.1 ст.20 ГПК, ч.4 ст.10 закону №2343-ХІІ) відбувається в межах основної справи про банкрутство. Інститут урегулювання спору за участю судді в цих справах застосуванню не підлягає.

Крім того, відповідно до п.1 ч.2 ст.186 ГПК процедура врегулювання спору за участю судді не допускається в спорах (справах) про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом.

Набрання законної сили

Виникло питання й щодо того, з якого моменту набирають законної сили ухвали та постанова про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури у справах про банкрутство. Згідно із ч.4 ст.8 закону №2343-ХІІ — з моменту їх прийняття, якщо іншого не передбачено цим актом.

Відновлення втраченого провадження

За результатами обговорення питання, чи підлягає відновленню втрачене провадження у справі про банкрутство, провадження в якій не було припинено, учасники наради дійшли висновку, що відповідний порядок урегульовано розд.VIII ГПК (стст.357—364).

Згідно зі ст.357 відновлення втраченого повністю або частково провадження у справі, закінченій ухваленням рішення або в якій провадження закрито, проводиться в порядку, встановленому кодексом. Буквальне тлумачення наведеної норми унеможливлює відновлення втрачених повністю або частково проваджень у справах про банкрутство, розгляд яких не завершено.

Зважаючи на викладене, на нараді дійшли висновку, що відновлення втраченого повністю або частково провадження можливе в разі прийняття судового рішення за результатами закінчення будь-якої з основних процедур банкрутства.

Оприлюднення інформації

Учасників наради також цікавило, чи продовжуватиме функціонувати протягом трьох місяців із дня набрання чинності ГПК веб-сайт Вищого господарського суду для оприлюднення на ньому інформації стосовно справ про банкрутство, визначеної законом №2343-ХІІ.

Оскільки приписи ст.1 закону №2343-ХІІ щодо оприлюднення відомостей про справу про банкрутство на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду (та в деяких випадках — на веб-сайті Міністерства юстиції) є чинними, таке оприлюднення відбуватиметься. Цей порядок може бути змінено після внесення відповідних змін до закону №2343-ХІІ або після затвердження Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

 

За матеріалами: Закон і Бізнес

Коментарі
Додати коментар