Logo
До статей

Проблемний кредит, або Сумна історія втечі боржника від банку

23 лютого, 2018
Аналітика
Проблемний кредит, або Сумна історія втечі боржника від банку

Мабуть, тема проблемних кредитів ще доволі довго буде одним з головних генераторів новин в нашому житті.

Кожен проблемний кредит є боротьбою між банком та боржником. Метою банків по таким кредитам є максимальне відшкодування заборгованості (мови про повне погашення вже давно ніхто не веде). У свою чергу метою боржника є запобігання зверненню стягнення на забезпечення кредиту та позбавлення від кредитного ярма та збереження бізнесу. Наразі єдиним дієвим механізмом, який дає можливість позбавитись боргів та зберегти свої активи, є банкрутство.

А допоки буде боротьба банк - боржник, доти в нас будуть приводи розповідати про “креатив” та “ноу хау” боржників у такий боротьбі.

За класикою жанру, боржником завчасно формується “своя” кредиторська заборгованість з дружньою компанією, яка в подальшому має стати ініціюючим кредитором у банкрутстві. Заборгованість вилежується три місяці у державного/приватного виконавця, і вже тоді боржник стартує у безмежний світ банкрутства з усіма його можливостями.

Однак вказаний спосіб є прийнятним, якщо боржник завчасно розпочинає підготовку до банкрутства. Коли ж він починає реагувати на активні дії банку, часу на підготовку немає. І тоді з метою зупинити звернення стягнення на майно в хід йдуть арешти за неіснуючими спорами та спроби порушити банкрутство за конкуренцією вимог кредиторів з метою отримати мораторій на задоволення вимог.

Саме така чергова історія боротьби банку та боржника потрапила у фокус нашої редакції. Особливість цієї ситуації полягає у використанні боржником “стандартних” дій щодо (1) блокування виконавчого провадження, (2) зміни місця реєстрації та (3) доволі “сміливого” тлумачення боржником та судами положень Закону про банкрутство під час порушення провадження у справі про банкрутство.

Банк видав компаніям ТОВ “Ріелті Менеджмент” та ТОВ “Інвестменеджмент” кредит на загальну суму 30 млн доларів. Забезпеченням за вказаним кредитом виступали 6 супермаркетів та торгівельних центрів, що належали боржникам на праві власності.

У зв'язку з невиконанням боржниками своїх зобов’язань з повернення кредиту банком біло вжито заходів щодо повернення кредиту та в рамках виконавчого провадження розпочато звернення стягнення на заставлене майно.

Проведення торгів з реалізації заставленого майна Департаментом ДВС та ДП "СЕТАМ" призначено на 05.02.2018, 06.02.2018, 12.02.2018 та 16.02.2018.

Перше блокування виконавчого провадження

В межах існуючої справи про банкрутство ПВКФ “Оскар” № 923/1502/15 ліквідатором подається заява про витребування майна з незаконного володіння ТОВ “Ріелті Менеджмент” та заява про забезпечення позову шляхом зупинення виконавчих дій. 29.12.2017 суд задовольняє вказану заяву ліквідатора та забороняє вчиняти дії щодо погашення заборгованості ТОВ “Ріелті Менеджмент” перед банком.

Однак це забезпечення “врятувало” лише один об’єкт застави. Щоб зберегти контроль над іншими активами, боржник звертається за другим забезпеченням.

Друге блокування виконавчого провадження

Як вбачається з реєстру судових рішень, 26.01.2018 до Окружного адміністративного суду Києва пов’язаними з боржниками особами подається 5 однакових заяв (826/1528/18; 826/1529/18; 826/1530/18; 826/1531/18; 826/1532/18) до одних й тих самих відповідачів з однаковими вимогами.

За два дні до проведення перших торгів, 31.01.2018 з’являється ухвала Окружного адміністративного суду Києва у справі 826/1532/18 про зупинення виконавчих дій та заборону продажу на торгах вказаного майна через ДП "СЕТАМ".

Випадковість? Навряд чи. Виглядає, як обрання зручного місця.

Зміна місця реєстрації

В Єдиному державному реєстрі юридичних осіб міститься інформація, що компанії ТОВ “Ріелті Менеджмент” та ТОВ “Інвестменеджмент” мають багато спільного. Спільним у цих компаній є учасники (ТОВ “Щасливе дитинство”, "Тріуше груп лімітед" та "Бураков М.В."), місце реєстрації (Херсон, вул. Гвардійської херсонської дивізії, 49) та сфера діяльності (управління мережею супермаркетів та торгових центрів).

Однак 02.02.2018 один й той самий державний реєстратор здійснює реєстрацію зміни місцезнаходження зазначених компаній на м. Дніпро, вул. Мандриківська, 47, і вже за декілька днів обидві компанії звертаються до Господарського суду Дніпропетровської області з заявами про визнання їх банкрутами.

Отже все виглядає, як обрання “зручного” місця для “правильного” банкрутства.

Порушення справ про банкрутство

Як вбачається з ухвал Господарського суду Дніпропетровської області у справах № 904/480/18 та 904/482/18, які наявні в Єдиному реєстрі судових рішень, 07.02.2018 керівники ТОВ “Ріелті Менеджмент” та ТОВ “Інвестменеджмент” подали до суду заяви про порушення проваджень у справах про банкрутство своїх компаній.

У відповідності до ч. 5 ст. 11 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» боржник зобов'язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство у разі виникнення таких обставин, зокрема: задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов'язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами (загроза неплатоспроможності).

Загрозою неплатоспроможності є виникнення конкуренції грошових вимог кредиторів у виконавчому провадженні, внаслідок якої задоволення вимог одного або кількох кредиторів у розмірі не менше 300 мінімальних розмірів заробітної плати призведе до неможливості виконання грошових зобов'язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами. При цьому дотримання заявником відповідного тримісячного строку не вимагається. (Інформаційний лист ВГСУ від 28.03.2013 №01-06/606/2013).

Отже, відповідно до вимог чинного законодавства, існуючої судової практики та правових позицій касаційної інстанції, у разі наявності двох і більше відкритих виконавчих проваджень, боржник зобов’язаний звернутись з відповідною заявою про визнання себе банкрутом. Вказана норма закону цілком зрозуміла та логічна.

Данні, які містяться в Єдиному державному реєстрі виконавчих проваджень, свідчать, що проти ТОВ “Ріелті Менеджмент” відкрито 5 виконавчих проваджень. Таким чином, відповідно до вимог закону, провадження у справі має бути відкрито.

Арбітражним керуючим, якого обрано через автоматичну систему, надано згоду на участь у справі.

Однак 19.02.2018, під час розгляду заяви на підготовчому засіданні, від директора ТОВ “Ріалті Менеджмент” подано заяву про відкликання заяви про порушення справи про банкрутство.

Відповідно до ч.5 ст. 15 Закону, боржник не має права відкликати заяву про порушення справи, подану ним відповідно до вимог частини 5 статті 11 цього Закону.

Однак, незважаючи на імперативну норму закону щодо неможливості відкликання поданої боржником заяви, суд її задовольнив. Цікаво, яку позицію займе апеляційна інстанція щодо застосування, на перший погляд, безальтернативної норми. Чи може, це наслідки судової реформи?

Поведінка боржника за останні три місяці свідчить про системне створення умов для недопущення втрати контролю над своїми активами шляхом блокування процедури торгів та порушення банкрутства з підконтрольним арбітражним керуючим.

Оскільки призначити «свого» арбітражного керуючого не вдалось, ми припускаємо, що ТОВ “Ріелті Менеджмент” вирішило не ризикувати з незалежним арбітражним керуючим. Найближчим часом слід очікувати нової заяви від ТОВ “Ріелті Менеджмент”.

Разом з тим, дуже цікаво, як розвиватиметься процес у другій справі про банкрутство - ТОВ “Інвестменеджмент”(904/482/18), адже вказана справа також порушена на підставі заяви боржника відповідно до ч.5 ст.11 Закону про банкрутство. Інформація з реєстру виконавчих проваджень свідчить про наявність 4 відкритих виконавчих проваджень щодо ТОВ “Інвестменеджмент”. В матеріалах справи наявні всі необхідні документи для порушення провадження. Чи буде подана боржником заява про відкликання своєї заяви про порушення банкрутства, покаже час. Чи буде така заява задоволена судом, також покаже час.

Підсумовуючи цю історію, можна констатувати, що після ухвалення нових процесуальних кодексів залишились певні механізми, які дозволяють недобросовісним боржникам здійснювати штучний відбір, у кого вони бажають слухати свої справи, а певні представники суддівського корпусу чи то умисно, чи то через свою неуважність та незнання законів, ухвалюють дуже дивні рішення, чим не сприяють відновленню довіри до судової гілки влади.

Коментарі
Додати коментар