Logo
До статей

Андрій Авторгов: банкрутство не вирок, а нове фінансове життя

19 березня, 2018
Обговорюємо Проект Кодексу
Андрій Авторгов: банкрутство не вирок, а нове фінансове життя

В ексклюзивному коментарі для інформаційного порталу «Банкрутство & Ліквідація» приватний виконавець Андрій Авторгов дав свою оцінку проекту Кодексу з процедур банкрутства.

Редакція видання «Банкрутство & Ліквідація» починає спецпроект з обговорення проекту Кодексу з процедур банкрутства №8060 від 26.02.2018.

Запрошуємо всю професійну спільноту приєднатися до обговорення.

Чекаємо на вашу експертну думку щодо цієї законодавчої ініціативи за електронною адресою: info@bankruptcy-ua.com.

Редакція: Як ви оцінюєте необхідність створення такого окремого Кодексу?

Андрій Авторгов: З теорії держави і права ми пам’ятаємо, що Кодекс є єдиним, зведеним, юридично і логічно цілісним, внутрішньо узгодженим нормативно-правовим актом, який є чинником стабільності системи законодавства, та діє, як правило, протягом багатьох років. Хочеться сподіватися, що Кодекс України з процедур банкрутства в редакції, якій його буде ухвалено, повною мірою відповідатиме цим вимогам.

Редакція: Наскільки запропонований документ може вирішити проблемні питання ринку?

Андрій Авторгов: Це покаже тільки практика. Основні побоювання викликає інститут банкрутства фізичних осіб. Чи вистачить на всіх бажаючих арбітражних керуючих та чи буде їм цікаво фінансово брати участь у процедурі, де боржником є фізична особа.

Редакція: Наведіть п’ять головних меседжів з проекту Кодексу, які ви вважаєте мега-позитивними.

Андрій Авторгов: Можливо, вони не є головними, але я б виділив наступні:

1. Фізичні особи зможуть користуватися інститутом неплатоспроможності.

2. При цьому до складу ліквідаційної маси не включається єдине соціальне житло фізичної особи (квартира, загальна площа якої не перевищує 60 кв. метрів, або житлова площа якої не перевищує 13,65 кв. метрів на кожного члена сім'ї боржника, місце проживання якого зареєстроване у цій квартирі; житловий будинок, загальна площа якого не перевищує 120 кв. метрів).

3. На відміну від чинної редакції, в проекті Кодексу зазначено, що матеріали справи, в якій стороною є боржник, щодо майнових спорів з вимогами до нього та його майна, провадження у якій розпочато до відкриття провадження у справі про банкрутство, надсилаються до суду, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство і який розглядає спір по суті в межах цієї справи.

4. Зберігається формула складу дисциплінарної комісії арбітражних (3 члени комісії призначаються регулятором, 4 - обираються саморегулівними організаціями арбітражних керуючих).

5. Змінами до інших кодексів та законів запроваджується система автоматизованого арешту коштів.

Редакція: Назвіть п’ять головних моментів з проекту Кодексу, які треба доопрацювати.

Андрій Авторгов: 1. Частиною 3 статті 16 проекту Кодексу передбачено, що якщо провадження у справі відкривається за заявою кредитора, господарський суд перевіряє обґрунтованість його вимог, їх безспірність, вжиття заходів щодо примусового стягнення за цими вимогами в порядку виконавчого провадження. Що означає термін «вжиття заходів примусового стягнення»? Чи існує необхідність перебування виконавчого документа на виконання в органі ДВС або приватного виконавця протягом трьох місяців чи іншого часу? На мій погляд, звертатися до виконавця чи до суду із заявою про банкрутство - це право кредитора. Який сенс у зверненні до виконавця, якщо, наприклад, на виконанні стосовно цього боржника вже перебуває кілька десятків або ж навіть сотень невиконаних виконавчих документів?

2. Якщо проект Кодексу не визначає мінімальної суми вимог для порушення провадження про банкрутство стосовно юридичної особи, то чи є доцільним встановлення такої «планки» для фізичної особи - підприємця та ще й в розмірі не менше трьохсот мінімальних ззаробітних плат?

3. Відповідно до частини 4 статті 91 Кодексу, у разі виявлення під час перевірки порушень норм законодавства в роботі арбітражного керуючого державний орган з питань банкрутства може зупинити діяльність арбітражного керуючого та передати матеріали на розгляд дисциплінарній комісії для накладення на порушника дисциплінарних стягнень. На мій погляд, є неприпустимим, коли діяльність арбітражного керуючого може бути зупинена до розгляду питання дисциплінарною комісією, що створить підґрунтя для зловживань з боку державного органу з питань банкрутства.

4. Винагорода арбітражного керуючого у розмірі 3 відсотки від суми погашених вимог кредиторів у корпоративному банкрутстві, на мій погляд, не є достатньою, особливо враховуючи особливості оподаткування самозайнятих осіб.

5. Незрозуміла логіка законодавця щодо внесення змін до статей 4 та 39 Закону України «Про виконавче провадження» в частині виключення такої підстави, як визнання боржника банкрутом для повернення виконавчого документа без взяття до виконання та закінчення виконавчого провадження.

Коментарі
Додати коментар