Денис Писаний: Певні норми Кодексу мають суттєве значення

Редакція: Як Ви оцінюєте необхідність створення такого окремого Кодексу?

Денис Писаний: Будь-яка систематизація норм права позитивно впливає на розвиток певного інституту права та створює єдину практику застосування спеціальних правових норм у суспільних відносинах. У будь-якому разі мета створення саме Кодексу полягає у вдосконаленні законодавства та припинені розбіжностей у нормативно-правових актах, які дотичні до сфери регулювання питань банкрутства в Україні.

Вважаю, що, прийнявши законопроект №8060 у першому читанні, ВРУ чітко заявила про свої наміри піти американським шляхом щодо регулювання інституту банкрутства, оскільки подібний досвід регулювання цієї галузі шляхом кодифікації спеціальних норм застосовується доволі успішно саме в США.

Наразі важко оцінити сам факт прийняття та наявності цього Кодексу на даному етапі, але із впевненістю можу стверджувати, що певні норми, які в ньому відображенні, мають суттєве значення для вдосконалення механізмів вирішення фінансової неплатоспроможності суб’єктів господарювання в Україні.

Редакція: Наскільки запропонований документ може вирішити проблемні питання ринку?

Денис Писаний: Це може показати лише практика його застосування. Проте можливість використання механізму банкрутства фізичними особами матиме величезний вплив на банківський кредитний ринок у частині списання наявної проблемної заборгованості серед населення.

Редакція: Наведіть п’ять головних меседжів з проекту Кодексу, які Ви вважаєте мегапозитивними?

Денис Писаний:  Нарешті законодавець урівняв у правах юридичних та фізичних осіб у частині застосування інституту неплатоспроможності.

Зміна підходів до формування представницьких органів. У Кодексі прописані чіткі строки попереднього засідання суду та алгоритм формування комітету кредиторів із визначенням кількості представництва кредиторів на ньому – фактично усунуті підстави для узурпації комітету кредиторів кількома зацікавленими особами.

Передбачена процедура досудової та судової санації, відсутні чіткі строки для її проведення (суд встановлює строк у кожному випадку на підставі плану санації).

Запроваджено незалежність арбітражних керуючих від впливу державних органів шляхом створення саморегулівної організації арбітражних керуючих.

Запроваджено продаж майна під час ліквідації виключно на підставі аукціону через єдину автоматизовану систему.

Редакція: Наведіть п’ять головних моментів з проекту Кодексу, які треба доопрацювати?

Денис Писаний: Потрібно вдосконалити механізм реорганізації боржника-юридичної особи. Зокрема, потрібно надати право фінансовим структурам брати участь у такій реорганізації шляхом її фінансування та надати їм право першочергового задоволення їх вимог у порівнянні з іншими кредиторами. Такий механізм успішно діє в США.

Слід скасувати граничний розмір безспірних вимог для всіх категорій суб’єктів господарювання для ініціювання процедури банкрутства або встановити такий розмір для боржників-юридичних осіб.

Державний орган не повинен зупиняти діяльність арбітражного керуючого, оскільки це є безпосереднім втручанням у незалежну професійну діяльність арбітражного керуючого. Вважаю, що орган державної влади повинен бути наділений правом лише ініціювати дисциплінарні провадження щодо арбітражних керуючих.

Вбачається в законопроекті чітка логіка, що реструктуризація боргів боржника (фізичної особи) здійснюється виключно щодо кредитів на житло та певні побутові потреби, але не застосовується щодо інших цілей. У цьому випадку є незрозумілим, яким чином суд буде перевіряти підстави, що призвели до банкрутства фізичної особи. Вважаю, що реструктуризація боргів боржника має стосуватися будь-яких його боргів.

Кодекс має бути більш структурований та сформований належним чином з урахуванням усталених вимог нормопроектувальної техніки. У тому числі має бути дещо осучаснений термінологічний зміст законопроекту, зокрема щодо заміни поняття «арбітражний» на «антикризовий» тощо.