До статей

Ліквідація банку «Таврика»: через оборудки акіонерів активів банку не вистачило навіть на гарантоване відшкодування вкладникам

06 квітня, 2018
Аналітика
Ліквідація банку «Таврика»: через оборудки акіонерів активів банку не вистачило навіть на гарантоване відшкодування вкладникам

Ліквідацію банку «Таврика» завершено, 20 березня 2018 року уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було подано документи для державної реєстрації припинення банку як юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Свого часу банк «Таврика» став другим банком, переданим в управління Фонду, і одним із показових прикладів із застосування кричущих схем виведення колишніми власниками ліквідних активів.

Якість активів збанкрутілого  банку не дозволила повернути у повній мірі навіть суму, виплачену Фондом вкладникам у рамках гарантованого відшкодування. Загалом акцептовані вимоги кредиторів банку вдалося задовольнити менше ніж на 3%.

Виведення банку з ринку (період тимчасової адміністрації та ліквідації) тривало 5 років. Рішення про запровадження тимчасової адміністрації було прийнято 21 грудня 2012 року.

У межах виплати гарантованого відшкодування вкладниками банку отримано 1 823,64 млн грн, або ж 99,7% від загальної гарантованої суми. Решта вкладників не звернулась за отриманням коштів.

Повернути у повній мірі виплачені Фондом кошти за рахунок активів банку не вдалося. Попри те, що «на папері» вартість активів, включених до ліквідаційної маси – так звана балансова вартість – складала 4 144,8 млн грн, оціночна вартість активів була визначена сертифікованими суб’єктами оціночної діяльності у 45 (!) разів меншою – лише 90,4 млн грн, із них понад 35,3 млн грн – високоліквідні активи, як-то грошові кошти в касі, на накопичувальному рахунку НБУ тощо. Оціночна вартість решти активів (кредитів фізичних та юридичних осіб, основних засобів, дебіторської заборгованості та ін), які у бухгалтерській документації коштували 4 109,5 млн грн,  – складала  55,1 млн грн. При цьому, у рамках ліквідаційної процедури надходження до банку склали 65,0 млн грн, у т. ч. від продажу активів отримано 34,6 млн грн, від погашення кредитної та іншої заборгованості – 29,5 млн грн.

Така значна відмінність у цифрах  між балансовою та оціночною вартістю активів пов’язана, у першу чергу із тим, що до визнання банку неплатоспроможним у АТ «БАНК «ТАВРИКА» було реалізовано численні схеми виведення ліквідних активів. Як уже повідомляв Фонд, найсуттєвіші махінації відбувалися із інсайдерським кредитним портфелем.

Понад 4,3 млрд грн – сума коштів, якої вистачило б на задоволення усіх вимог кредиторів у разі повернення позичальниками своїх боргів – були видані компаніям-інсайдерам під заставу картин, вартість яких штучно завищена у сотні разів, порівняно із їх реальною ціною. «Твори мистецтва», оцінені у бухгалтерській документації банку в 9 млрд грн, спеціалізована державна експертна установа оцінила у понад 500 (!) разів дешевше – лише у 16,3 млн грн. Саме цю суму коштів у рахунок компенсації за видані 4 млрд грн кредитів вдалося повернути у рамках ліквідації банку, пройшовши численні судові процеси та процедуру банкрутства позичальника.

Ще одна реалізована колишнім керівництвом банку оборудка: заміна ліквідного забезпечення за кредитами 14 компаній-інсайдерів на суму 1,19 млрд грн на неліквідне. Передану у заставу нерухомість було виведено і замінено на пакет акцій «Київського ювелірного заводу» (КЮЗ), який з метою цієї оборудки також оцінили в 1,19 млрд грн, що у п’ять разів перевищувало їх реальну вартість на момент заміни застави. Понад те, у 2015 році постановою Господарського суду міста Києва від 15 квітня 2015 року ПАТ «КЮЗ» визнано банкрутом. Банкрутство ПАТ «КЮЗ» фактично знецінило його акції, схемно заведені під заставу за кредитами на 1,19 млрд грн.

Паралельно із цим (у період з листопада 2012 року до лютого 2013 року) відбулась масова зміна адрес реєстрації 14 компаній-боржників. Наступним кроком стало їх «колективне банкрутство»: з грудня 2012 до березня 2013 року усі 14 компаній оголошено банкрутами. Примітно, що процесом ліквідації цих компаній займався один суддя, що досить дивно, враховуючи автоматичний та незалежний розподіл справ між суддями. В усіх зазначених випадках використовувалася спрощена процедура банкрутства, яка застосовується при відсутності боржника за його місцем реєстрації.

Як наслідок: із 2,7 млрд грн акцептованих кредиторських вимог, за період ліквідації банком було погашено лише 0,07 млрд грн вимог кредиторів 3-ї черги.

Було направлено дві вимоги-претензії до власників істотної участі банку щодо відшкодування збитків, завданих кредиторам банку.

Крім того, Фондом підготовлено та подано судовий позов до повʼязаних з банком осіб, дії або бездіяльність яких призвели до заподіяння кредиторам шкоди. Нагадаємо, що відповідно до законодавства України (частини пʼятої статті 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» далі - Закон), ліквідація неплатоспроможного банку не є підставою для закінчення судового розгляду на підставі поданого Фондом позову до пов’язаної з банком особи та не є підставою для звільнення від відповідальності пов’язаної з  банком особи.

Крім того, за результатами проведеної роботи та на виконання вимог статті 37 Закону, Фондом та уповноваженою особою до правоохоронних органів спрямовано 11 заяв про вчинення кримінальних правопорушень у порядку                      статті 214 КПК України на загальну суму 9 825,02 млн грн. За результатами їх розгляду до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено 8 кримінальних проваджень, по одному з яких скеровано обвинувальний акт до суду та винесено обвинувальний вирок відносно колишнього виконуючого обов’язки голови правління, заявлено цивільний позов на суму 211,84 млн грн. 

Активна взаємодія Фонду із правоохоронними органами із забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду виявлених протиправних фактів з боку боржників та пов’язаних з банком осіб продовжиться навіть після державної реєстрації припинення банку як юридичної особи.

Станом на 20.03.2018 нереалізованих активів (у межах ліквідаційної процедури) у банку не залишилось, усі можливі заходи, передбачені статтею 51 Закону, з метою задоволення вимог кредиторів здійснені. Загальна сума незадоволених вимог кредиторів до банку становить 2 679,89 млн грн, які  у зв’язку з недостатністю майна банку, згідно з приписами статті 52 Закону вважаються погашеними.

До відома: 19 березня 2018 року рішенням виконавчої дирекції Фонду було затверджено ліквідаційний баланс та звіт про завершення ліквідації АТ «БАНК «ТАВРИКА». На дату завершення ліквідаційної процедури усі структурні одиниці, у т. ч. головний офіс та відділення банку, закриті. Цінні папери в портфелі банку, нематеріальні активи, основні засоби та матеріальні цінності в АТ «БАНК «ТАВРИКА» – відсутні. Залишки коштів на накопичувальному рахунку та готівки у касі банку на дату складання балансу дорівнюють нулю.

 

За матеріалами: ФГВФО

Коментарі
Додати коментар