Як Севастопольський порт став збитковим

Він був другим на півострові за обсягами перевалки (після порту Керчі), в 2014-2016 роках порт працював у збиток, який щорічно коливався від 24,6 мільйона до 115,7 мільйона рублів. За підсумками 2017 року, керівництво порту очікує збиток у 63 мільйони (підсумки ще не підбито), за 9 місяців він склав 80,5 мільйона.

Як повідомив гендиректор порту Севастополя Сергій Ємельянов, причини збитків — скорочення вантажообігу, нерентабельність деяких напрямів роботи і велика кількість непридатних суден, що займають причали, які можна було б використовувати більш ефективно (наприклад, надати перевізникам). «У деяких випадках ремонт таких суден можна порівняти з купівлею нового судна», — говорить Ємельянов.

Падіння вантажообігу

У порту Севастополя два вантажні райони — два причали в місті Інкерман (під Севастополем) і п'ять причалів у Комишовій бухті в західній частині міста. Основні вантажі — пісок, щебінь та газобетонні блоки, які приходять до Севастополя з материкової частини Росії і розходяться по різних будівництвах, зокрема на трасу «Таврида», яку прокладають між Керчю і Сімферополем.

Вантажообіг у 2017 році впав на 35% - до 304 тисячі тонн. Справа в тому, що наприкінці 2015 року Крим було знеструмлено у зв'язку з підривом лінії електропередач на території Херсонської області України, і впродовж 2016 року порт Севастополя приймав мазут, який використовувався місцевими електростанціями для вироблення енергії (126,6 тисячі тонн мазуту в 2016 році). У 2017 році перевалки мазуту було припинено.

Близько 10-15% вантажообігу становлять експортно-імпортні вантажі. Порт приймає імпортний цемент та експортує металобрухт, однак назви країн керівництво порту не розкриває. У 2018-2019 роках порт чекає зростання вантажообігу за рахунок будівництва траси «Таврида», зростання перевалки зерна і початку прийому будматеріалів для реконструкції якогось великого військового об'єкта в Криму.

Зміна пасажирських перевезень

Для скорочення збитків порт у 2018 році почав кардинально переглядати свою роботу. По-перше, підприємство готується продати в цілому 18 старих суден, що дозволить позбутися від необхідності витрачати гроші на їх утримання і звільнити місце для швартування інших суден.

Також передбачається, що з травня 2018 року між Севастополем і Ялтою почне ходити перше швидкісне судно «Комета 120М» місткістю 120 осіб (надалі його маршрут продовжать до Краснодарського краю Росії). Це пасажирське сполучення вводить Об'єднана суднобудівна корпорація, яка отримала від уряду 1,2 мільярда рублів на будівництво пасажирських суден для відновлення Азово-Чорноморських швидкісних ліній.

Як повідомив директор департаменту суднобудівної промисловості і морської техніки Мінпромторгу РФ Борис Кабаков, всього планується випуск шести таких «Комет», які мають пов'язати Крим із Краснодарським краєм РФ. До того ж у Севастополі з 2017 року почав швартуватися пором «Князь Володимир», який з цього року ходить між Кримом і Сочі.

Крім приймання сторонніх суден, порт у кожну навігацію випускає на лінію 7 катерів проекту «Молодіжний» (на 200—250 осіб) і два пороми. Судна возять місцевих жителів і туристів з центру міста на північний бік Севастополя (місто розділено на дві частини величезною бухтою). При цьому майже третина пасажирів (26%) — місцеві жителі, які мають статус пільгових категорій громадян і користуються переправою безкоштовно. Пасажиропотік у 2015-2017 роках становив 6,2-7 мільйонів осіб щорічно (прогноз на 2018 рік — 7,3 мільйона).

Для поповнення парку суден порт направив до Мінтрансу РФ пропозиції про закупівлю 5-6 нових катерів загальною вартістю 1,3 мільярда рублів. Якщо відомство їх затвердить, судна закуплять за програмою некомерційного лізингу пасажирського транспорту в Криму. За рахунок коштів Державної транспортної лізингової компанії, наприклад, у 2015 році закуповували автобуси і тролейбуси для підприємств «Кримавтотранс» (140 автобусів за 1,4 мільярда) і «Кримтролейбус» (111 тролейбусів за 1,6 мільярда).

Інвестпроекти і кредити

Навесні 2018 року керівництво порту представить план розвитку, в якому буде заявлено кілька інвестпроектів на основі державно-приватного партнерства. Подробицями керівництво порту поділитися поки не готове. Для прикладу, пояснює Ємельянов, будівлю морського вокзалу на площі Нахімова займають працівники порту, тим часом як її можна було б використовувати як бізнес-центр.

«Якщо все складеться, ми взагалі, ймовірно, переведемо наш головний офіс до Комишової бухти, тому що майданчик у центрі міста використовується неефективно», — стверджує Ємельянов.

Також розглядаються плани зі збільшення довжини вантажного причалу № 210 (глибина біля якого порівняно велика і становить 10-12 м) та закупівлі на нього обладнання для перевалки контейнерних вантажів.

Для розвитку кранового господарства і перевантажувального обладнання порту потрібні гроші. У 2017 році підприємство намагалося залучити близько 50 мільйонів під заставу оборотних коштів (щомісячний обсяг яких становить 30-35 мільйонів рублів), проте ці плани не увінчалися успіхом.

«Зважаючи на повну відсутність кредитів, що є великою перевагою в очах банків, охочих, на жаль, не знайшлося. У 2018 році ми спробуємо залучити гроші вже під заставу майна. Лізингові варіанти теж розглядаємо», — розповів глава підприємства.

У разі успіху всіх цих планів порт Севастополя сподівається позбутися збитків у 2018 або 2019 році, додав Ємельянов.

Олександр Алікін

За матеріалами: eurasianet.org