Logo
До статей

Юристи обговорили актуальні питання процедур банкрутства

25 квітня, 2018
Журналістські статті
Юристи обговорили актуальні питання процедур банкрутства

Представники юридичної спільноти зібрались на Форум з реструктуризації та банкрутства, організатором якого стало видання «Юридична практика». На Форумі було обговорено нагальні питання проекту нового закону, що регулює питання банкрутства та відновлення платоспроможності боржника – Кодексу з процедур банкрутства.

Руслан Сидорович, член Комітету Верховної Ради з питань правової політики та правосуддя, зазначив, що хоча вищезгаданий законопроект носить назву «Кодекс», його ще не можна назвати повноцінним кодексом. «Я одразу скажу, що буду наполягати на зміні назви, щоб він називався не «Кодекс про банкрутство», а «Кодекс про платоспроможність», тому що це відповідає термінології, яка прийнята в цивілізованому світі. По-друге — Кодекс про банкрутство не охоплює інших етапів відновлення платоспроможності», — сказав він.

Крім того, зауважив Руслан Сидорович, підготовка нового Кодексу про відновлення платоспроможності боржника потребує доопрацювання податкового законодавства, яке може ухвалюватись тільки окремим законом.

Нардеп також наголосив, що доопрацювання потребує норма щодо невключення до валового доходу юридичних і фізичних осіб списаних сум, тому що після такого списання Податкова висуває претензії до тих, кому списано борги. «Ще один проблемний момент – ПДВ. З ПДВ треба визначитись – чи він є, чи його немає. Якщо він є, то має бути і в ліквідації, і в санації. Якщо ж його немає, то не має бути ні там, ні там. Але на це треба дивитись через призму фінансового права», — сказав він.

За словами Руслана Сидоровича, під час підготовки нового законопроекту були докорінно переписані положення, які стосуються розпорядження майном, це було зроблено для того, щоб зменшити поле для корупційних зловживань. «З корупцією боротись немає сенсу, її треба робити безсенсовою. Тому ми обмежили строки, протягом яких існуватиме мораторій. Це момент, який стосується формування зборами кредиторів комітету кредиторів, це момент, коли приймається рішення про перехід до наступної процедури — всі «затяжки» ми постарались зробити безсенсовими, щоб сторони були зацікавлені у переході до іншої стадії — або санації, або ліквідації», — сказав він.

Також нардеп зазначив, що необхідно врегулювати питання виходу з боргового рабства фізичних осіб, які не в змозі погасити борги. «Через дві кризи є багато молодих людей, які ніколи не зможуть погасити борги, і у них зараз невеликий вибір — або виїжджати з країни, або пускати кулю в лоба», — сказав він. Однак, за словами Руслана Сидоровича, цей механізм не поширюватиметься на випадки, коли нерухомість боржника з метою ухилення від погашення боргів переоформлена на родичів.

Руслан Сидорович зауважив, що сьогодні в Україні існує сім різних мораторіїв на виконання судових рішень. «Треба познімати всі мораторії на виконання судових рішень, але треба створити передумови для розв’язання проблем, які можуть виникнути при цьому. Тому що, наприклад, якщо відмінити мораторій стосовно теплокомуненерго, то ми будемо сидіти без тепла», — прогнозує нардеп.

Також він зазначив, що у сфері продажу майна необхідно максимально переходити до реалізації його на електронних торгах, тому що це убезпечить від зловживань, які трапляються під час проведення звичайних аукціонів.

Заступник міністра юстиції з питань державної реєстрації Олена Сукманова підтримала перехід на електронний спосіб продажу майна. «Тому що є 1001 спосіб, як обійти правила під час звичайних аукціонів», — сказала вона.

Олена Сукманова додала, що сьогодні бізнес може використати відкриті реєстри — реєстри майна, податкові реєстри, статистичну інформацію, аналізуючи яку можна побачити корпоративну структуру компанії і відслідкувати як компанії, на які збирається кредиторська заборгованість, так і ті, на які збираються активи. «Завдання держави — надати швидкий метод повернення майна в такому випадку», — додала вона.

Голова Ради Незалежної асоціації банків України (НАБУ) Роман Шпек представив позицію банків стосовно нового закону і зазначив, що банки підтримують зміни до законодавства. Але банківське середовище вважає, зазначив Роман Шпек, що зобов’язання за кредитами мають виконуватись, і не в останню чергу через те, що дехто намагається збагатитись на тому, що законодавство поблажливо ставиться до боржників. «Ми зустрічались із представниками кредитного майдану, і там були люди, у яких три квартири на Бессарабці. Ми пропонували: продайте одну і розплатіться з боргами. Ні! Ось чому я наполягаю на виконанні зобов’язань», — пояснив він.

Роман Шпек зауважив, що на заході багато великих і відомих компаній проходили через процедуру банкрутства, але вижили. «Багато великих компаній — Chrysler,  Boeing — проходили через процедуру банкрутства, Дональд Трамп чотири рази проходив процедуру банкрутства», — нагадав він.

Керівник практики банкрутства компанії Arzinger  Антон Молчанов розповів, що проект Кодексу про банкрутство викликає більше оптимізму, ніж песимізму, але він не реалізував себе тією мірою, як очікувалось. «Доти, доки не змінюватиметься ідейність побудови економіки, те саме невідворотне виконання зобов’язань, зафіксоване на папері, чи промовлене вголос, або зафіксоване іншим способом, ніякий, навіть найдосконаліший інструментарій працювати не буде», — вважає юрист.

Сергій Боярчуков, керуючий партнер юридичної компанії «Алексеєв, Боярчуков і Партнери», в свою чергу, зазначив, що головна проблема України та існуючої процедури банкрутства — в безвідповідальності, такій самій тотальній, як і відповідальність у Європі. Він нагадав гучну справу, коли на аукціонах були продані квартири за 1 гривню, і зазначив, що ніхто в результаті не був притягнутий до відповідальності — ні торговельна організація, ні арбітражний керуючий. «І саме це дає підстави для зловживань. А якщо будуть введені електронні аукціони — хто відповідатиме за зловживання?» — спитав він.

Також Сергій Боярчуков закцентував увагу на тому, що необхідно підвищувати рівень арбітражного керуючого як центральної фігури процесу. «Арбітражний керуючий не є сьогодні самостійною фігурою, тому що він залежить від боржників, які пишуть на нього скарги, від Міністерства юстиції, яке його перевіряє. Він не може достойно заробляти», — зазначив юрист.

Старший партнер юридичної компанії Ario Юліан Хорунжий висловився за введення системи електронних торгів. «Модель електронних торгів будується за принципом «Прозорро. Продажі», і вона забезпечує побудову такої системи, яка робить неможливою незаконну дію організатора аукціону з недопуску або нереєстрації учасника аукціону — будь-хто може подати заявку, зареєструватись на майданчику та взяти участь в торгах», — сказав він.

 

Коментарі
Додати коментар