Logo
До статей

У Фонді гарантування розмірковують, що робити зі «сміттєвими» цінними паперами на балансах банків-банкрутів

24 травня, 2018
Аналітика
У Фонді гарантування розмірковують, що робити зі «сміттєвими» цінними паперами на балансах банків-банкрутів

ФГВФО разом з учасниками ринку напрацьовують оптимальну стратегію роботи зі «сміттєвими» цінними паперами, серед варіантів - голландські аукціони та портфельні продажі.

На балансі банків, що ліквідуються та перебувають в управлінні Фонду гарантування, обліковуються цінні папери вартістю майже 18 млрд грн. Майже 70% з них, на суму понад 12,75 млрд грн, – неліквідні чи так звані «сміттєві». Попри те, що більшість із них ніколи не котирувалися на біржах, або ж мають ознаки фіктивних,  Фонд гарантування зобов’язаний виставляти їх на продаж.

«Упродовж найближчих 12 місяців Фонд гарантування має завершити процедуру ліквідації близько 30 банків. На балансі майже кожного з них перебувають у тому числі неліквідні цінні папери, які мають бути до моменту завершення ліквідації реалізовані. І сьогодні для нас надзвичайно важливо вибудувати та реалізувати максимально ефективну стратегію роботи з цінними паперами, і у першу чергу зі сміттєвими», – заявила 16 травня під час експертного круглого столу заступник директора-розпорядника Фонду Світлана Рекрут.

За словами Тараса Єлейка, директора департаменту консолідованого продажу активів, на сьогодні Фондом гарантування розроблено чіткий механізм роботи з фондовими біржами та брокерами. У його основі – максимальна відкритість та зрозумілість правил гри для всіх учасників ринку. Те, що цей підхід працює успішно, – доводять аукціони з продажу ліквідних цінних паперів, як приміром це було із пакетом акцій АТ «Мотор Січ», коли у ході торгів було встановлено новий історичний максимум ціни за одну акцію, що дозволило отримати додатковий прибуток від реалізації цих активів у сумі 20,07 млн грн.

«Сьогодні ми маємо у неплатоспроможних банках понад одну тисячу найменувань «сміттєвих» цінних паперів, які повинні виставити на продаж, хоч і розуміємо, що покупців на такі «активи» немає. Зважаючи на те, що продаж усіх активів Фонд розпочинає із балансової вартості (задля уникнення спекуляцій щодо заниження вартості, за нинішньої моделі торгів) і використовується модель англійського форварду - шлях «сміттєвих» цінних паперів від оголошення аукціону до продажу може займати роки. Розуміючи, що цього часу ми не маємо, Фонд планує впровадити на фондових ринках модель голландського аукціону», - сказав Тарас Єлейко.

Він також заявив, що додатково Фондом у співпраці із Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, брокерами і біржами розглядається можливість  запровадження також пакетного продажу цінних паперів. Перспективи реалізації цих завдань стали питанням обговорення під час експертного круглого столу.

«Остання практика аукціонів ФГВФО з реалізації активів банків, що ліквідуються, була досить вдала. У першу чергу, за рахунок їх відкритості – брати участь міг кожен охочий, достатньо лише подати заявку брокеру і сплатити гарантійний внесок. Однак є й інша сторона медалі – проблема з термінами продажів. Аукціон проходить раз на десять днів за певною ціною. Якщо лоти не реалізовані – через 10 днів знову проходить аукціон з пониженням ціни на 10%. І так може тривати до 8 знижень, тобто понад 80 днів – це довго. А український ринок не є високоліквідним, черга з інвесторів не вибудовується, і якщо лот цікавий парі покупців, то вони можуть спокійно чекати зниження ціни. А за цим тягнеться повторна робота брокерів, бірж, банків і Фонду з реалізації одного і того ж самого лота, що для усіх створює чимало додаткових витрат. Сподіваємося, що на голландських аукціонах ця проблема з термінами продажів буде вирішена», – сказала під час круглого столу Євгенія Грищенко, начальник відділу брокерського обслуговувания клієнтів ICU.

Підтримав ідею запровадження голландської моделі аукціонів і Андрій Дмитренко з Dragon Capital: «Не завжди цінні папери, які виставляються, – відповідають нашим очікуванням, як брокера. У той же час, ми розуміємо, що банк не може просто списати неліквідні цінні папери, щоби не  бути звинуваченим у розтраті «державного добра». Тому Фонд змушений їх продавати, хоча вони, насправді, нікому не цікаві. Це велика робота… І немає сенсу проводити десятки торгів, витрачаючи час та кошти. У випадку «сміттєвих» цінних паперів варто впроваджувати голландську модель аукціону і, можливо, розглянути варіант їх об’єднання і формування великих портфелів, за аналогією як це банки роблять із кредитами».

У свою чергу Олег Ткаченко, голова правління ПАТ «Українська біржа», переконаний, що конструктивна співпраця дозволить покращити регламент проведення аукціонів та підвищить ефективність продажу цінних паперів:  «Менш ніж за рік на аукціонах ФГВФО, які проводились на Українській біржі, було реалізовано цінних паперів на суму понад 100 млн грн. За цей час стало зрозуміло, що стартові ціни по деяким цінним паперам були ринковими, але по більшості значно вищими, ніж ті, за які потенційні покупці готові їх придбати. Абсолютно зрозуміло, що проводити багато аукціонів за одним цінним папером для знаходження ціни, цікавої покупцями, є неефективним. Тому необхідно доопрацювати регламент проведення аукціонів ФГВФО таким чином, щоб кожен потенційний покупець був переконаний, що незважаючи на стартову ціну на аукціоні буде можливість заявити свою ціну та в конкурентній торгівлі буде визначений переможець. Переконаний, що конструктивна співпраця, яка існує між Фондом, брокерами та фондовими біржами дозволить покращити регламент проведення аукціонів, що призведе до скорочення термінів реалізації та ще більше підвищить ефективність продажу цінних паперів».

За словами члена правління ПАТ «Фондова біржа ПФТС» Андрія Коломійця, технологія голландських аукціонів в 2017 році була успішно випробувана на ПАТ «Фондова біржа ПФТС» при реалізації цінних паперів які знаходились в активах Корпоративного недержавного пенсійного фонду Національного банку України. «Дуже добре, що ініціатива ФГВФО щодо впровадження голландських аукціонів співпала в часі з набранням чинності нової редакції Положення про функціонування фондових бірж. Лише з квітня 2018 року став можливим допуск до біржових аукціонів цінних паперів, які не відповідають вимогам включення до біржового списку. І саме ці цінні папери ми рекомендуємо реалізовувати за допомогою технології голландського аукціону», – зазначив Андрій Коломієць.

«З 2018 року Комісія отримала право зупиняти торгівлю сумнівними цінними паперами не тільки на біржах, а й на позабіржовому ринку. І ми цим правом нещодавно скористалися перший раз. За останніми даними, протягом 2017 року і за перший квартал 2018-го з використанням інструментів, торгівля якими була зупинена, на позабіржовому ринку України було укладено угод на суму 65 мільярдів гривень, з яких 62 мільярди – це акції, і 3 мільярди - облігації. Це трохи менше половини всього обігу на позабіржовому ринку. Хоча це вже не 350 мільярдів, як було на початку нашої роботи, але, на жаль, значна частка цих угод на 65 мільярдів не має нічого спільного з діяльністю на ринку капіталів. Це не є посередництвом, і це не є інвестиціями. Це скоріш можна назвати послугами з легалізації незаконних коштів та формуванню податкових ям, тощо. Проблема виникає тоді, коли одна компанія купує цінні папери за мільйон, а потім продає за копійку, що створює неконкурентні умови ведення бізнесу. Якщо ви маєте ліцензію торгівця цінними паперами, будь ласка, займайтеся наданням брокерських послуг або ж інвестиціями, а не виступайте посередниками в процесах легалізації коштів. Тож наша позиція в цьому питанні завжди була жорсткою і такою залишиться, компромісу ми тут не бачимо», - заявив у ході круглого столу член Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку Дмитро Тарабакін.           

 

За матеріалами: ФГВФО

Коментарі
Додати коментар