Logo
До статей

Верховний суд виводить великі вклади з банків-банкрутів

13 липня, 2018
Журналістські статті
Верховний суд виводить великі вклади з банків-банкрутів

Одному з великих вкладників Дельта Банку вдалося знайти правову лазівку, яка дозволить йому повернути свої гроші. Поки йому «відкривати шампанське» рано, адже Верховний суд лише визнав законною поруку, на підставі якої він може вимагати понад 40 млн грн з компанії «Укргазвидобування».

Юристи кажуть, що «Укргазвидобування», яка вже заплатила борг банку, повинна судитись із такими позивачами, якщо не хоче платити повторно.

Глибоко бурять

Верховний суд допомагає легалізувати схему виведення великих депозитів із збанкрутілих банків. 13 червня вкладник Дельта Банку Сергій Істомінов здобув перемогу у Верховному суді над державною компанією «Укргазвидобування» і Нацбанком у справі № 761/22001/15-ц. Суд визнав законною поруку Сергія Істомінова його вкладом у 40,388 млн грн за кредитом компанії.

В цьому конфлікті досі не поставлено крапку. Йдеться про те, що в період проблемності Дельта Банку великі вкладники розуміли, що ФГВФО не виплатить їм депозити понад 200 тис. грн, тому за допомогою банківських клерків шукали серед позичальників платоспроможні компанії та гасили їхні кредити своїми депозитами. Після чого вони вимагали від позичальників компенсувати їхні витрати. Таким способом заможні вкладники хотіли отримати компенсацію 100% своїх вкладів. І оскільки неплатоспроможний банк через це позбавлявся своїх платоспроможних позичальників, знижувався також його майбутній грошовий потік для виплат втрачених вкладів іншим клієнтам.

В одній зі схем використовували державну компанію «Укргазвидобування». Перед запровадженням в Дельту тимчасової адміністрації п'ять фізосіб поручилися за виконання компанією «Укргазвидобування» однієї кредитної лінії, а ще сім – другої (їх ліміти – 150 млн грн, а ставка – 24% річних). Договори поруки були підписані 28 листопада 2014 року, а вже 31 грудня банк нібито констатував неповернення компанією «Укргазвидобування» грошей в рамках відкритих кредитних ліній.

Але тільки 19-20 лютого 2015 року банк провів «погашення» кредитів. За рахунок кого? У багатьох поручителів в Дельті зберігалося від 13,5 млн грн до 50,5 млн грн. Серед них були колишня в.о. голови і заступник голови правління Дельта Банку Ірина Заярнюк (7 млн грн), директор-президент каналу ICTV Олександр Богуцький (34 млн грн), екс-заступник голови Кредитпромбанку Віктор Зінченко і екс-член Ради НБУ Олександр Біланенко (суми невідомі), Ігор Шаповалов (40 , 5 млн грн) – нібито син екс-заступника голови НБУ Анатолія Шаповалова, Андрій Мороз (12 млн грн) – право вимоги отримав від юриста Максима Лавриновича, власник ТОВ «Сузір'я» Сергій Істомінов (46 млн грн). Компанія про їхню щедрість дізналася тільки після перерахування грошей.

Тимчасовий адміністратор Дельта Банку побачив в цих діях схему і 29 квітня 2015 року визнав договори поруки нікчемними, а 14 травня «повернув» 150 млн грн поручителям назад на їхні рахунки в Дельті. Після чого вони були включені до переліку кредиторів: ФГВФО гарантував їм виплату по 200 тис. грн, а решту суми пообіцяв повернути в четверту чергу за наявності грошей у Дельти при продажу активів і погашенні боргів позичальниками.

Вкладники не погодилися з цим, як і Окружний адміністративний суд Києва, який за їхнім позовом 30 грудня 2015 року постановив скасувати рішення тимчасового адміністратора. Апеляцію адміністратор програв 1 березня, а касацію – 16 червня 2016-го.

Хто кредитор?

Через конфлікт тимчасового адміністратора Дельти зі спритними вкладниками виникла ситуація, коли обидві сторони вважали «Укргазвидобування» своїм боржником. Тому кожна з них окремо подала проти неї позов. ФГВФО виграв свій позов у Вищому господарському суді ще в 2016-му: «Укргазвидобування» змирилася з цим і повернула 214 млн грн. Але з фізособами вона вирішила боротися до останнього, оскільки не хотіла платити двічі за одним і тим самим боргом.

Тому ще в серпні 2015-го «Укргазвидобування» попросила суд визнати недійсним договір поруки між Дельта Банком та Сергієм Істоміновим. Але якщо Шевченківський районний суд Києва 28 липня 2017 року відмовив їй в цьому, то вже Апеляційний суд Києва 22 листопада став на бік держкомпанії. Вкладник не здався і знайшов підставу для подання касаційної скарги. Верховний Суд 13 червня визнав договір поруки законним.

Юристи називають таке рішення формальним. «Якщо не заглиблюватися в суть, Верховний Суд ухвалив постанову, якою лише підтвердив право кредитора (Дельта Банк. – Ред.) і поручителя (вкладники проблемного банку. – Ред.) укладати договори поруки без участі боржника («Укргазвидобування». – Ред.), а також закріпив можливість списувати наявні на депозитному рахунку поручителя кошти в рахунок погашення заборгованості боржника», – зазначає старший юрист юридичної фірми Evris Любомир Мужик.

Така ситуація стала можливою через відсутність у Цивільному кодексі вимоги наявності обов'язкової згоди боржника на укладення договорів поруки «в його інтересах». «Верховний Суд раніше вже неодноразово висловлював позицію, згідно з якою для укладення договору поруки необов'язково отримувати згоду боржника на такий висновок (наприклад, постанова ВСУ від 20.02.2012 у справі № 6-51цс11)», – каже адвокат адвокатського об'єднання «СК ГРУП» Юлія Стусова.

Вона звернула увагу на те, що один із суддів ВС Василь Крат не погодився з висновками інших членів колегії та висловив окрему думку. «Суддя вважає, що договір поруки має бути визнаний недійсним, оскільки суперечить договору про кредитну лінію, якою передбачено лише один вид забезпечення виконання зобов'язань – заставу, і не передбачено поручительство», – зазначила Юлія Стусова.

При цьому думку суду не змінила навіть позиція НБУ, який повідомив про те, що кредитна заборгованість компанії «Укргазвидобування» перебувала у нього в заставі за кредитом рефінансування Дельти.

Поручителі підуть за грошима

Юристи вважають, що тепер у поручителів з'явилося право вимагати компенсації від «Укргазвидобування». «Виходячи з того, що суд відмовив у визнанні договору поруки недійсним, а заборгованість за основним зобов'язанням, забезпеченим поручительством, була списана з рахунку поручителя (виходячи з тексту постанови ВС), поручитель має право вимагати від «Укргазвидобування» виплату погашеної ним суми», – вважає Юлія Стусова.

У прес-службі компанії «Укргазвидобування» сказали, що рішення Верховного Суду не отримували. «У будь-якому випадку предметом судового розгляду в справі не було питання виплати коштів Істомінова», – відзначили в «Укргазвидобуванні», таким чином давши зрозуміти, що вкладник може не розраховувати на автоматичне перерахування грошей.

На думку Любомира Мужика, держкомпанії слід готуватися до позову від «поручителя» про стягнення заборгованості в порядку суброгації (перехід права вимоги). «Як варіанти стратегії захисту, «Укргазвидобування» має проаналізувати, чи законно було проведено стягнення банком заборгованості шляхом списання грошових коштів з депозитних рахунків фізособи, чи не було таке стягнення передчасним, і головне – чи перейшло до поручителя право кредитора за договором кредиту. Адже згідно із судовою практикою, а саме постановами ВСУ від 23.09.2015 у справі № 6-466цс15 і від 07.10.2015 у справі № 6-932цс15, часткове (а саме таке має місце в нашому випадку) виконання поручителем зобов'язань за кредитним договором не породжує перехід до нього прав кредитора за цим договором», – радить юрист.

Він вважає, що ця історія – прецедент, який може лягти в основу легалізації однієї зі схем з виведення депозитних грошей з неплатоспроможних банків, яку активно використовували вкладники багатьох банків у період банкопаду.

«Те, що це добре продумана схема, видно не тільки з того факту, що розмір суми поручительства фізособи обмежений сумою, підозріло близькою до розміру суми його вкладу, але також і тим, що фізособа поручилася саме за функціонуюче і платоспроможне держпідприємство – ПАТ «Укргазвидобування»«, – додав пан Мужик. На момент реалізації схеми річний прибуток компанії «Укргазвидобування» становив 664 млн грн (за 2014 рік). Зараз компанія заробляє 30,5 млрд грн (за 2017-й). 

 

\Автор: Іван Пальчевський, Finclub

Коментарі
Додати коментар