Logo
До статей

Глухий кут ринку страхування

10 вересня, 2018
Аналітика
Глухий кут ринку страхування

В Україні законами впроваджено 40 обов'язкових видів страхування. Але більшість з них існує тільки на папері: немає необхідної законодавчої бази або страховиків, готових працювати в конкретному сегменті, або ж страхувальник отримує фікцію, а не страховий захист. Реформі ринку заважають застарілі закони.

На обов'язкові види страхування в Україні припадає всього 5,8 млрд грн страхових премій на рік – це 23% від загального обсягу зібраних страховиками премій. Експерти Офісу ефективного регулювання (BRDO) підрахували, що з 5,8 млрд грн «обов'язкових» премій 63% отримано за «автоцивілкою», а 18% – за «Зеленою карткою» (міжнародне ОСЦПВ). Ще 11% премій згенерувало страхування цивільної авіації, а 3% – страхування цивільної відповідальності НАЕК «Енергоатому». «На інші 36 обов'язкових видів страхування припадає лише 5% премій», – каже керівник сектора «Контроль та нагляд» BRDO Володимир Головатенко. Для прикладу: добровільних видів ризикового страхування всього 23.

Слабкий розвиток обов'язкових видів страхування не дивує. «18 з 40 видів обов'язкового страхування не мають нормативно-правового підґрунтя: не затверджені порядки або правила обов'язкового страхування, форми типових договорів, розміри страхових сум та максимальні розміри страхових тарифів. Це, зокрема, стосується сфер медичного страхування, страхування водного транспорту, відповідальності суб'єктів туристичної та космічної діяльності», – перераховує Володимир Головатенко.

Мета страхування відсутня

Ці проблеми визнають і в Нацкомфінпослуг, і в страхових компаніях. «Після прийняття закону "Про страхування" кожне міністерство, відомство або підрозділ намагався придумати собі новий вид обов'язкового страхування. В результаті в суспільстві немає чітко визначеної мети обов'язкового страхування. Змінити ситуацію могло ухвалення нової редакції закону «Про страхування». Робота над ним велася не один рік, але документ пройшов тільки перше читання», – говорить член Нацкомфінпослуг Олександр Зальотов. Голова Національної асоціації страховиків України Наталія Гудима нагадала, що під час роботи над законопроектом кожен депутат, голосом якого хотіли заручитися страховики, вимагав включити до проекту «свій» обов'язковий вид страхування. «В результаті в документі, який повинен був ліквідувати обов'язкові види страхування, з'явився цілий перелік їх видів», – сказала вона.

Генеральний директор асоціації «Страховий бізнес» В'ячеслав Черняховський зазначив, що деякі види страхування не узгоджені між собою і не мають ні аналогів у світі, ні економічної доцільності. Наприклад, якщо говорити про обов'язкове страхування на транспорті, то «загинути в літаку приємніше, ніж в маршрутці», адже страхова сума під час аварії літака вище, ніж при ДТП з маршруткою. «Більш того, зараз документом, який підтверджує наявність страховки у пасажира, є проїзний квиток. Ви бачили, в якому стані бувають маршрутки після ДТП? Де там шукати квитки? Якщо замінимо обов'язкове страхування на транспорті відповідальністю перевізників, ми зможемо заощадити величезні суми на адмініструванні цього виду страхування», – пояснює В'ячеслав Черняховський.

Генеральний директор Української федерації убезпечення Галина Третьякова вважає, що ситуація, яка склалася в сегменті обов'язкового страхування, створює можливості для утворення монополій та зловживань, в тому числі для завищення вартості страхування. В'ячеслав Черняховський навів приклад обов'язкового страхування волонтерів. «Коли це був добровільний вид, були бажаючі страхувати і укладалися договори страхування. Як тільки це страхування стало обов'язковим, інтерес у страховиків до цього виду пропав», – упевнений він.

Зауваження є також у клієнтів, які за законом зобов'язані страхуватися. Наприклад, член ради Нотаріальної палати України Дмитро Кирилюк вважає, що обов'язкове страхування відповідальності нотаріусів є «уявним». «Ми проаналізували стандартний договір страхування і дійшли висновку, що за цим договором страхова виплата не настане ніколи.

Обов'язкове страхування – це уявне страхування. А відповідальні нотаріуси, які дійсно хочуть застрахувати свою відповідальність, змушені укладати два договори: один – обов'язковий, другий – добровільний», – наводить приклад Дмитро Кирилюк.

Зламати і побудувати нове

Причина такої ситуації – в застарілому законодавстві та розрізненості нормативно-правових актів. Крім закону «Про страхування» обов'язкові види регулюються іншими законами (63 закони) і кодексами (3), указами президента (6), розпорядженнями Нацкомфінпослуг (56), розпорядженнями та постановами уряду (20 і 92 відповідно), наказами центральних органів виконавчої влади (110) та іншими нормативними актами (27).

Держава, встановивши вимоги про обов'язковість страхування в 40 «випадках життя», передбачила відповідальність за його нездійснення лише в 11 випадках, здивований Володимир Головатенко. Санкції загрожують за відсутність страхування повітряних і водних пасажирських суден. Але ви не можете бути впевнені в тому, що нафтовидобувачі застрахували свої майнові ризики, а гірничорудна промисловість – свою громадянську відповідальність перед третіми особами за шкоду від промислових вибухів.

Більш того, якщо в ЄС обов'язкове страхування полягає у вимозі до фізичних та юридичних осіб обов'язково мати страховий захист в певних сферах, то в українських реаліях воно більшою мірою означає додаткові вимоги до страхових компаній і необхідність отримувати додаткові ліцензії.

Змінити ситуацію на рівні окремих нормативно-правових актів неможливо – необхідно з нуля написати нові правила сегменту обов'язкового страхування відповідно до правил ЄС. Україна в рамках угоди про Асоціацію пообіцяла змінити свої правила страхування в 2019-2025 роках. Причому впроваджувати ми будемо правила, прийняті в ЄС ще в 2002-2009 роках.

«Законодавчі вимоги зараз є скоріше інструментом обмеження доступу учасників до ринку, ніж ефективним страховим захистом. Нова модель обов'язкового страхування повинна стати системою управління ризиками на базі законів, необхідно встановлення загальних вимог до обов'язкового страхування і вільного тарифоутворення, як це обумовлено директивою ЄС, і забезпечення дієвих механізмів притягнення до відповідальності», – зазначив Володимир Головатенко.

Вікторія Руденко, Фінклуб

Коментарі
Додати коментар