Logo
До статей

Катерина Рожкова: Куратор повинен мати можливість у будь-який момент прийти до банку

27 вересня, 2018
Журналістські статті
Катерина Рожкова: Куратор повинен мати можливість у будь-який момент прийти до банку

Місія МВФ поїхала з України після двох тижнів переговорів, але так і не пообіцяла транш. У НБУ кажуть, що реформи проводять навіть швидше, ніж просить Фонд.

Про те, як зараз НБУ змінює банківську систему, як банки проходять стрес-тести і що буде з їхніми кураторами, перший заступник голови Нацбанку Катерина Рожкова розповіла в кулуарах Українського фінансового форуму, організованого ICU.

– Підпису президента під законом про корпоративне управління в держбанках немає вже більше двох місяців з моменту його ухвалення. Чи звертався Нацбанк до президента з проханням якнайшвидше підписати цей закон?

– Ми офіційно не зверталися. Але ми вкрай активно працюємо з Міністерством фінансів, тому віримо, що закон буде підписано. Адже закон про корпоративне управління в держбанках – це і умова отримання «макрофіну» (макрофінансової допомоги ЄС. – Ред.), і умова програми МВФ, тому його важливість розуміють усі. Я сподіваюся, що питання найближчим часом вирішиться.

– Значна частка держмонополій в кредитних портфелях держбанків лякає потенційних інвесторів. Наскільки це загальмує приватизацію держбанків?

– Питання щодо держмонополій і що з ними робити далі ми піднімали ще в 2015 році, коли писалася стратегія держбанків (перша. – Ред.). Обговорювалося, що передбачити їх повний перехід на комерційний рівень з однаковими умовами, як для всього ринку, буде складно, поки ми не зрозуміємо, що відбуватиметься з держмонополіями, з точки зору їх фінансування, в середньостроковій перспективі. Це не те, що може стати на заваді подальшій приватизації, входженню міжнародних фінансових інституцій в капітал, але над цим питанням треба працювати. Ринок сьогодні неоднозначно дивиться на роботу з держкомпаніями, тому що є, на жаль, історія з «Укрзалізницею», коли борги гасяться в одному банку і не обслуговуються в іншому. Були прецеденти також з іншими держкомпаніями щодо обслуговування боргів в комерційному секторі. А це вже питання ефективного управління підприємствами, які знаходяться в державній власності.

– Чи обговорював НБУ з Мінфіном конкретні терміни, коли буде запущена юридична процедура приватизації першого держбанку – Укргазбанку?

– Насправді це повинен обговорювати не Нацбанк з Мінфіном, а Мінфін – з потенційним інвестором. Нацбанк не є учасником цієї угоди. Інша справа, що ми, звичайно ж, її вітаємо.

– Найбільші банки повинні були врахувати результати стрес-тестування у звітності на 1 вересня. І деякі банки через це порушили нормативи?

– Так.

– Наскільки це критично?

– Це не критично, оскільки банки відобразили зараз старі проблеми. Стосовно кожного з цих банків у нас є розуміння, що він робитиме далі: є програма й план. І вони повинні до кінця цього року – до початку наступного всі питання закрити. Нашим завданням було домогтися адекватного відображення цих питань у звітності. Тільки тоді, коли ми цієї звітності зможемо довіряти, усі стейкхолдери зможуть говорити: так, ми розуміємо що відбувається. Зараз ми говоримо про те, що деякі проблеми минулого пішли, оскільки, на жаль, ми були занадто оптимістичні в тому, що банки зможуть в судах вирішити усі свої проблеми зі старими позичальниками. Десь судові процеси закінчилися не так, як очікувалося. Відповідно, реалізувався ризик, і його потрібно відобразити. Але це не означає, що у банку з'явилася нова проблема.

– Чи застосовуватимуться санкції до банків, які порушили нормативи?

– Режим нагляду до таких банків буде більш пильним. Але глобальних санкцій не плануємо. Ми ж не можемо однією рукою ринок підтримувати, щоб він відновлювався, а іншою – заганяти санкціями у неможливість подальшого розвитку.

– Які попередні результати стрес-тестування невеликих банків?

– Система в цілому добре перенесла стрес-тестування. В першу чергу тому, що всі погані портфелі в значній мірі вже зарезервовані, і їх негативний вплив на майбутнє мінімальний. Портфелі можуть тільки поліпшуватися в разі реструктуризації. Але з'явилися інші проблеми, які розкрив стрес-тест, зокрема структура балансів, де замість, умовно кажучи, великого NPL намалювалися непрофільні активи, коли банки забирали застави на баланс в процесі роботи над портфелем. Зрозуміло, що ці активи сьогодні є неробочими, не приносять доходу, вони відволікають на себе капітал і ресурс, і це вже питання прибутковості бізнес-моделі. Я була в Базелі два дні, там усі обговорюють SREP (Supervisory review and evaluation process. – Ред.), бізнес-модель, прибутковість банківського сектора, яка знижується. І це викликає у них велике питання. Але з цим можна працювати, ми не бачимо поки там глобально нічого страшного.

– Наскільки НБУ просувається за програмою МВФ?

– Ми зробили все, що повинні були виконати, і пішли далі. Оскільки перегляду програми не було, ми рушили за заданим вектором. Наприклад, ми фактично імплементували SREP. Ми називаємо його SREP 1, тому що ще не імплементовано цілу низку інструментів, але ми рухаємося, хоча цього й не було в програмі. Місія подивилася, що ми зробили, і сказала, що вони навіть не уявляли, що ми так просунемося.

– Є нові вимоги МВФ до нагляду?

– Ми бачимо, що в деяких банках є галузеві концентрації – це те, на що ми далі будемо зважати. І ми готуємо нове регулювання. Колеги в інших країнах для себе приймали рішення, що галузева концентрація не повинна бути, наприклад, більше 10% від капіталу. Тому що це серйозні речі. Якщо ринки починають коливатися під впливом зовнішніх факторів, це може серйозно вплинути на фінансовий стан банку. Що ще буде? Зараз ми стрес-тестували позичальників і банківський, по суті, баланс, тобто ми робили такий собі «форвард лукінг» (погляд в майбутнє). Зараз ми хочемо робити галузеве стрес-тестування. У нас накопичено статистику за 2015-2017 роки, вона високоякісна, тому що ми самі її збирали. А тепер ми можемо тестувати галузі й далі давати рекомендації банкам з точки зору ризикових напрямків.

– Нацбанк позитивно оцінив депутатський законопроект про кураторів. Його ухвалення дійсно зменшить ймовірність віднесення банку до категорії «проблемний»?

– Ми спільно з нашими міжнародними партнерами готуємо глобальні зміни до закону «Про банки і банківську діяльність», тому що в ході кризи було багато точкових доробок, і вся конструкція стала трохи важкою. Сьогодні інститут кураторства за законом існує нібито окремо від нагляду: щоб куратор потрапив у банк, необхідно ввести особливий режим нагляду – прийняти постанову НБУ тощо. У ринку це асоціюється з якимись проблемами, але це не завжди так. Насправді куратори в НБУ були завжди. Куратор повинен мати можливість в будь-який момент прийти в банк. Якщо вона захоче подивитися, як працює корпоративне управління, вона прийде на кредитний комітет і послухає. Не треба там якихось спеціальних дозволів. Зникне ситуація, коли прихід куратора в банк трактується ринком як певний сигнал, який може бути неправильно інтерпретований. Ми комплексно змінили підхід до нагляду, і банки з кураторами спілкуються щодня. Але для того щоб він мав право зайти в банк і подивитися документ, йому потрібне рішення правління. Від цього виникають негативні сигнали й шум, і ринок каже: «Боже, що сталося, ви запровадили туди тимчасову адміністрацію?!» Зрозуміло, що це фантомні післякризові болі. Ми хотіли якось це пом'якшити і спростити. І щодо кураторів у нас теж будуть норми в цьому великому законопроекті, що готується.

– Які у вас прогнози щодо прийняття закону щодо спліту Нацкомфінпослуг на цій сесії?

– Це складне питання. Ринок сьогодні не просто дозрів, він вже перезрів. Спліт потрібно приймати. Це очевидний для нас факт. Що ми бачимо? Оскільки ми все-таки є регулятором другої руки для багатьох небанківських фінансових установ, ми дійсно бачимо регуляторний арбітраж. З розвитком фінтеху і появою величезної кількості компаній, які здійснюють платежі тощо, ми бачимо, що необхідно вже сьогодні гармонізувати регулювання, інакше є ризики накопичення дисбалансів. При цьому у нас діалог з ринком, включаючи страхові компанії, на сьогодні в рази кращий, ніж це було в 2015-2016 роках. Це об'єктивна реальність. Ми досить серйозно працювали з ними, готуючи законопроект зі спліту до другого читання. І найдивніше те, що у нас немає розбіжностей. Ринок страхових компаній разом з нами відпрацював свої побоювання в цьому законопроекті. У мене надії колосальні, особливо після того, як я побачила, що ринок вже нормально реагує на питання спліту, він уже не боїться. Мало того, щось потрібно гармонізувати, а щось потрібно відпустити і спростити, щоб ринок розвивався, став більш конкурентним. І це те, чим ми хотіли б зайнятися.

– Як зараз розвиватимуться події навколо законопроекту?

– Ми просимо наш комітет випустити законопроект до парламенту, а далі вже депутати голосуватимуть. Але надії великі.

– Хто головний у спілкуванні з фракціями, хто лобіює цей законопроект?

– У нас лобістів немає, але ми намагаємося проводити роз'яснювальну роботу з різними фракціями і пояснювати їм, що це для ринку дуже позитивні зміни. Є, звичайно, окремі компанії, які категорично проти спліту, і вони намагаються залякати ринок, але я все-таки сподіваюся на краще.

 

В'ячеслав Садовничий, FinClub

Коментарі
Додати коментар