У Мін’юсті пояснили рішення щодо приватного виконавця Жаботинського, той назвав аргументи абсурдними

Заступник міністра юстиції з питань виконавчої служби Світлана Глущенко офіційно роз’яснила ситуацію щодо припинення діяльності приватного виконавця, повідомляє інформаційний портал Банкрутство & Ліквідація із посиланням на Юридичну газету.

За її словами, Іван Жаботинський, будучи обізнаним про існування ухвали Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.11.2018 р., якою йому було заборонено вчиняти будь-які виконавчі дії щодо боржника ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» (фактично після того, як державний виконавець у той самий день поінформував приватного виконавця Жаботинського І.В. про наявність чинної судової заборони та відкриття відповідного виконавчого провадження, направив йому також 26.11.2018 р. на офіційну електронну адресу повідомлення із відповідними процесуальними документами), продовжував здійснювати заходи примусового виконання.

Глущенко заявила, приватний виконавець порушив низку положень законів України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» та «Про виконавче провадження».

У свою чергу Іван Жаботинський у відповідь на слова заступниці міністра юстиції заявив, що покарання за невиконання незаконного (скасованого) судового акту є абсурдом.

«Дисциплінарною комісією замовчується, що ухвала Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.11.2018 р., за невиконання якої мене покарано, була визнана незаконною та скасована апеляційним судом 29.12.2018 р. Скасований судовий акт не породжує жодних правових наслідків з моменту його ухвалення, це позиція суду касаційної інстанції викладена в численних рішеннях. Тож, навіть якщо припустити, що я проігнорував заборону, станом на момент розгляду подання, це вже не мало ніякого значення.

ВИСНОВОК ПРО ТЕ, ЩО Я БУВ ОБІЗНАНИЙ ПРО ІСНУВАННЯ ЗАБОРОНИ ПОЧИНАЮЧИ З 26.11.2018 Р. ҐРУНТУЄТЬСЯ НА НЕДОПУСТИМИХ ДОКАЗАХ», - наголосив приватний виконавець.

Він додав, що Комісія дійшла висновку про те, що державний виконавець 26.11.2018 р. особисто довів до його відома заборону, виходячи з наявності акту державного виконавця без понятих, та на підставі фотографії таблички його офісу.

«Також, зупинюсь на «повідомленні», начебто направленому на мою робочу електронну адресу. Відповідно до абз. 3 ч. 4 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» документи виконавчого провадження, надіслані електронною поштою, вважаються врученими, за наявності належного підтвердження їх одержання адресатами. Будь-яких підтверджень про отримання мною цього листа державним виконавцем надано не було. Окрім того, на фотографії «електронного листа» зазначено дату та час його відправлення: 26 листопада, 18:54. Навіть якщо припустити, що цей «електронний лист» дійсно було направлено на мою робочу електронну адресу, це було зроблено після завершення мого робочого дня, а відтак про його існування я б дізнався на наступний день (в день, коли мій помічник ознайомився зі справою в суді)», - додав він.

Також, за словами Жаботинського, замовчується той факт, що відповідно довідки Окружного адміністративного суду м. Києва ухвала про заборону набула статусу оригіналу 26.11.2018 р. о 20:36, а стягувач отримав її тільки 27.11.2019 р. (матеріали судової справи містять відповідну розписку, яку було надано комісії), тому незрозуміло, на підставі чого державний виконавець відкрив виконавче провадження.

«Дисциплінарна комісія зобов’язана була відкласти розгляд оскільки скарга на мої дії розглядається ще й в суді», - резюмував він.