До новин

Касаційний госпсуд оприлюднив позицію щодо правомірності емісії векселів ДП та вплив на процедуру банкрутства боржника

17 лютого, 2019
Законодавство
Касаційний госпсуд оприлюднив позицію щодо правомірності емісії векселів ДП та вплив на процедуру банкрутства боржника

Касаційний господарський суд у постанові від 05.02.2019 зі справи № 911/248/16 висловив правову позицію щодо правомірності емісії векселів державним підприємством та вплив цього факту на процедуру банкрутства боржника за умови порушення справи про банкрутство саме за борговими зобов'язаннями за такими векселями.

Про це повідомляє інформаційний портал Банкрутство & Ліквідація із посиланням на прес-службу КГС.

Далі наводимо позицію суду:

За результатами касаційного перегляду постанови Київського апеляційного господарського суду, прийнятої у справі №911/248/16 (у межах справи № Б8/132-12 про банкрутство ДП «Український карантинний розсадник») за позовом Першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України до ТОВ «Айсберг ЛТД-А» та ДП «Український карантинний розсадник» про визнання векселів такими, що не підлягають оплаті, скасування протесту про неоплату векселя, визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, та зобов’язання повернути прості векселі, Верховний Суд, зокрема скасував постанову суду апеляційної інстанції, залишив в силі ухвалу місцевого господарського суду, змінивши її мотивувальну частину, а також  визнав за правомірне закрити провадження у справі № Б8/132-12 за заявою ТОВ «Айсберг ЛТД-А» до ДП «Український карантинний розсадник» про банкрутство, у межах якої розглядається нинішній позов, з огляду на таке.

Відповідно до статей 8, 77 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі кожний, хто поставив свій підпис на простому або переказному векселі як представник особи, від імені якої він не був уповноважений діяти, сам зобов'язаний за векселем і, якщо заплатить, матиме ті самі права, що й особа, за яку він мав намір діяти. Таке ж правило застосовується до представника, який перевищив свої повноваження. З огляду на це особа, яка отримала вексель від представника, що не мав достатніх повноважень на видачу (передачу) векселя, не може вимагати виконання зобов'язань за векселем від особи, котра видала (передала) вексель. Однак вона вправі вимагати здійснення платежу за векселем від такого представника, що поставив свій підпис на векселі, в обсязі і за умов, зазначених у векселі, виходячи з того, що його видано (передано) особисто цим представником. У разі перевищення повноважень представником особи, від імені якої вексель підписано, тобто прийняття ним зобов'язання за векселем від імені іншої особи на суму, що перевищує ту, в межах якої він мав право діяти, зобов'язання переноситься на представника не в повному обсязі, а лише в межах перевищення.

У силу частини 2 статті 241 ЦК України наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину. Тож лише у разі схвалення в подальшому особою видачі (передачі) векселя представником без повноважень або з їх перевищенням, відповідальність за векселем на підставі зазначеної норми несе ця особа, якщо інше не випливає із самого векселя.

Натомість у даному випадку судами першої та апеляційної інстанцій не було встановлено факту схвалення з центральним органом виконавчої влади, що здійснює функції з управління державним майном, перевищення повноважень керівника державного підприємства при емісії спірних векселів, що у силу зазначених вище норм вексельного законодавства виключає наявність у державного підприємства статусу боржника у вексельному зобов’язанні.

Встановивши факт перевищення керівником державного підприємства своїх повноважень при емісії векселя, з урахуванням встановленого законодавством України порядку узгодження з центральним органом виконавчої влади, що здійснює функції з управління державним майном, можливості випуску векселів на суму, що перевищує суму прибутку державного підприємства, суд дійшов висновку, що у даному випадку державне підприємство не є особою, що зобов’язана за вексельним законодавством погасити спірні прості векселі, що виключає можливість здійснення подальшого провадження у цій справі про банкрутство з огляду на відсутність ознак неплатоспроможності боржника на момент порушення провадження у справі з урахуванням специфіки регулювання відносин емісії векселів, випущених державним підприємством.

Коментарі
Додати коментар