У ФГВФО розповіли про мільярдні борги «Галичфарм» Жеваго

Про це повідомляє інформаційний портал Банкрутство & Ліквідація із посиланням на Фінбаланс.

Суд першої інстанції встановив, що позовні вимоги ліквідатора банку «Фінанси та кредит» були заявлені на підставі семи окремих кредитних договорів (№1440-12, №1195-01-07, №1320-10, №1321-10, №1318-10, №1319-10, №1252-08), які визначають різні розміри кредитних ліній, строки їх погашення, розміри процентів.

Госпсуд Львівської області дійшов висновку, що вимоги позивача, об’єднані в позові, «не пов’язані між собою ні підставою виникнення, ні поданими доказами, їх спільний розгляд буде перешкоджати повному, всебічному та об’єктивному з`ясуванню прав і взаємовідносин сторін, утруднить вирішення спору» (цитата).

Західний апеляційний госпсуд погодився з таким висновком, наголосивши, що оскільки позовні вимоги ліквідатора банку «Фінанси та кредит» не пов`язані між собою підставами виникнення та не пов`язані поданими доказами, «то вони не можуть вважатися однорідними, а відтак норми статті 173 ГПК України в даному випадку не можуть бути застосовані» (цитата).

Нагадаємо, 27.02.2018 Київський апеляційний Госпсуд відмовився задовольнити апеляційну скаргу ПАТ «Галичфарм» та лишив без змін рішення Госпсуду м. Києва від 18.09.2017 (в справі №910/14230/16), яким компанії було відмовлено в задоволенні позову до ліквідатора банку «Фінанси та кредит» про надання відстрочки до 01.10.2019 на повернення 538 млн грн заборгованості за низкою кредитних договорів.

Ця справа розглядалася судами по другому колу: в 2016 році Госпсуд м. Києва та Київський апеляційний госпсуд задовольнили позов ПАТ «Галичфарм», але відповідні рішення були скасовані Вищим госпсудом, який відправив цю справу на новий розгляд.

Згідно з судовими матеріалами, забезпеченням за одним з кредитів (дію якого позивач пропонував відповідачу поширити на всі позики) були будівлі та споруди майнових комплексів у Львові.

08.05.2018 Верховний Суд відмовився задовольнити касаційну скаргу ТОВ «КМД-Трейдінвест Україна» та залишив без змін рішення судів нижчих інстанцій (в справі №910/6967/17), якими компанії було теж відмовлено в задоволенні позову до ліквідатора банку “Фінанси та кредит” про визнання недійсним протоколу засідання правління банку від 01.09.2015 у частині визнання позивача пов`язаною з банком особою.

Свої позовні вимоги ТОВ «КМД-Трейдінвест Україна» мотивувало тим, що в зв`язку з визнанням його пов`язаною з банком особою порушено його право на здійснення зарахування зустрічних однорідних вимог (відповідно до пункту 8 частини 2 статті 46 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»).

Верховний Суд, зокрема, вказав, що ТОВ «КМД-Трейдінвест Україна» провів операції на користь ТОВ «Етьєн-Вест» (зокрема, було поручителем “Полтавського ГЗК”) і ТОВ «Перт» (було акціонером ПАТ «Стаханівський вагонобудівний завод», ВАТ «Стахановський завод технічного вуглецю», ВАТ «Київмедпрепарат»), які були визнані пов`язаними з банком особами. Так, позивач як поручитель здійснив погашення заборгованості ТОВ «Етьєн-Вест» у розмірі 6,56 млн грн, а також виступив заставодавцем у забезпечення повернення кредиту, виданого ТОВ «Перт».

За даними НКЦПФР, на кінець 2017 року ТОВ «КМД-Трейдінвест Україна» було власником 9,5% акцій ПАТ “Галичфарм”, яке, за даними НБУ, через згадане «Київмедпрепарат» фігурувало в структурі власності банку «Фінанси та кредит» (як і ТОВ «Перт»).

«Галичфарм» і «Київмедпрепарат» входять у фармкорпорацію «Артеріум», пов’язану з нардепом Костянтином Жеваго (контролював банк «Фінанси та кредит» до визнання його неплатоспроможним у вересні 2015 року).

Разом з тим, 14.07.2017 Верховний Суд відмовив ліквідатору банку «Фінанси та кредит» у допуску до розгляду його заяви про перегляд рішень судів нижчих інстанцій (в справі №910/14053/16), якими для ПАТ «Київмедпрепарат» було надано відстрочку (до 01.10.2019) на виплату боргів на 344 млн грн (в іпотеці - корпус №26, буква З за адресою м. Київ, вул. Саксаганського, 139).

Своє клопотання про відстрочку «Київмедпрепарат» мотивував погіршенням фінансового стану та втратою ринку збуту в зоні АТО. Це при тому, що, згідно зі звітністю компанії, у 2016 р. її прибуток становив 50,7 млн грн, 2015-го — 60,5 млн, 2014-го — 130,6 млн.

Восени 2016 року повідомлялося, що «Артеріум» купує словенську фармкомпанію Marifarm у місцевого банку Novi KBM. За даними словенських ЗМІ, Marifarm перейшла у власність Novi KBM після того, як не змогла виплатити борг у 19,5 млн євро.