Logo
До новин

У Києві відбувся Bank Watch Forum: обговорили проблеми неплатоспроможних банків та майбутнє ринку

07 березня, 2019
Законодавство
У Києві відбувся Bank Watch Forum: обговорили проблеми неплатоспроможних банків та майбутнє ринку

В столиці минулого тижня пройшов Bank Watch Forum, на якому фахівці підбили підсумки роботи банківської системи за минулі роки та обговорили перспективи.

Про це повідомляє інформаційний портал Банкрутство & Ліквідація із посиланням на Юридичну газету.

За 2014–2016 роки банківська система України втратила понад 80 банків, що спричинило певну кризу. За оцінками експертів, втрати від цієї кризи були суттєвими як для держави, так і для бізнесу. В результаті 60% населення перестали довіряти банкам. Водночас Національний банк та учасники банківського сектору розцінюють так званий «банкопад» як очищення банківського сектору, адже реформа від НБУ дозволила розкрити інформацію про кінцевих власників банків та позбавила систему від ненадійних банківських установ.

Однак на порядку денному залишається багато питань: як надалі підтримувати прозорий та здоровий банківський ринок з мінімальним втручанням регулятора, хто та якою мірою має нести відповідальність за те, що відбулося, а також як запобігти повторенню ситуації в майбутньому.

Відповіді на ці та багато інших питань шукали учасники BankWatch Forum, організованого ЮФ Asters та Незалежною інвестиційно‑банківською компанією «FinPoint».

Відкриваючи захід, Голова ради Незалежної асоціації банків України Роман Шпек зазначив, що учасники банківського ринку не були готові до банківської кризи 2014–2016 рр. «Якщо дивитися у суть, то ми як учасники ринку не впоралися з накопиченими за певний період та реалізованими в один момент ризиками. Звісно, в цьому є наша (банків — ред.) міра відповідальності».

Також пан Шпек зауважив, що титанічні зусилля регулятора (Нацбанку), на жаль, не мали повного ефекту через байдужість, а інколи навіть протидію парламенту. За його словами, Міністерство фінансів і Державна фіскальна служба не завжди виступали рівними та сильними партнерами. Однак він все ж таки висловив оптимістичний настрій та закликав скористатися набутим досвідом.

«Так, банків стало менше, але ми вийшли з кризи, стали сильнішими та мудрішими, у нас сформувалася нова корпоративна структура, з'явилося розуміння, за що відповідає менеджмент, а за що наглядова рада тощо. Ми пам'ятаємо про втрати наших вкладників, клієнтів та бюджету, який пішов на поповнення втрат громадян і докапіталізацію банків, що виводилися з ринку. Тож маючи такий колосальний досвід, ми повинні розуміти, як запобігти повторенню ситуації в майбутньому. Дуже важливо бути відкритими та відвертими, щоб говорити про те, якими механізмами можна запобігти кризам», — завершив промову Роман Шпек.

За словами фінансового аналітика групи ICU Михайла Демківа, бізнес втратив великі кошти, які могли б піти на його розвиток.

«Як би ми не ставилися до так званого «банкопаду», добре чи погано, але факт залишається фактом — бізнес втратив 400 млрд грн. Це ті гроші, які могли піти на розвиток бізнесу, на нові робочі місця. Питання для нас всіх полягає в тому, що потрібно зробити, щоб такі ситуації не повторювалися в майбутньому. Пан Демків адресував це питання кожному з учасників панелі.

Відповідаючи на зазначене питання, перший заступник НБУ Катерина Рожкова зазначила про шалені втрати не лише для бізнесу, але й для бюджету та країни загалом: «Сьогодні ми піднімаємо дуже важливу тему, яка є для нас дуже болючою. В результаті банківської кризи держава втратила 15% ВВП, бізнес — близько 38%. Це колосальна цифра, яка відкинула назад дуже багато процесів. Мабуть, щоб відповісти на це запитання, необхідно бути максимально відвертим, до чого я всіх закликаю».

За її словами, основна причина банківської кризи — це відсутність належного корпоративного управління у банківському секторі, що призвело до зростання обсягу кредитів пов'язаних осіб у банках та реалізації банками різноманітних схем з виведення активів тощо. Також вона відзначила, що насправді це не єдина причина, оскільки стабільність сектору — це спільна відповідальність усіх учасників фінансової екосистеми, а не лише регулятора.

Водночас пані Рожкова додала, що НБУ не був готовий до такої кризи ні на законодавчому рівні, ні на рівні підзаконних актів, ні на рівні процесів: «Хоча сьогодні, озираючись назад, ми розуміємо, що криза трапилася раніше, але просто ми виявили її у 2015‑2016 рр. Неготовність, у тому числі професійна, дозволила накопичитися цим дисбалансам. Також до такої ситуації інституційно не був готовий Фонд гарантування вкладів. Процедури оцінки, складання ліквідаційного балансу, реалізації — все це було дуже важко. Після великої кількості дискусій та суперечок ми віднайшли потрібну модель. Сьогодні ми повністю перебудували роботу Національного банку в частині пруденційного нагляду».

«Оцінюючи стан сьогодні, ми намагаємося оцінити, які є ризики, з чим банк може зіштовхнутися в майбутньому, використовуючи ту чи іншу модель. В цьому аспекті дуже допомагає стрес-тестування НБУ. Ми запровадили велику кількість інструментів, які дозволяють оцінити якість балансів та роботи банку. Ми перейшли на ризик-орієнтований підхід, що дозволяє більш пропорційно розподіляти зусилля щодо виявлення потенційних проблем. Ми повністю змінили підхід до проведення виїзних перевірок, ми більше не говоримо і не дивимося на якісь формальні ознаки. Можливо, це подобається не всім банкам, але це саме та модель, за якою працюють всі регулятори світу», — повідомила чиновниця.

Також пані Рожкова розповіла про небажання більшості банків до співпраці: «Хочу зазначити, що сумлінними були лише деякі банки, власники яких або топ-менеджмент, розуміючи, що прийшла криза та банк ліквідовується, готові були до співпраці, усіляко допомагали ФГВФО реалізувати активи, щоб якомога швидше розрахуватися з найбільшою кількістю вкладників. Однак переважна більшість банків, на жаль, обрали протилежну модель поведінки, намагаючись винести з банку навіть стільці».

Продовжуючи дискусію, Михайло Демків висловив сподівання, що наступні 10 років банкова криза в такому масштабі навряд чи повториться: «Банкопад, як і листопад, навряд чи комусь подобається. Однак чи варто очікувати на подібне явище у наступні 10 років? Я думаю, що ні.

Заступник директора Центру економічної стратегії Марія Репко навела цікаву статистику.

«Як макроекономіст хочу просто звернути увагу на дві цифри. Перша — це частка банківських інвестицій в Україні, яка складає 7%. Тобто з усіх інвестицій, які підприємства вклали в економіку, лише 7% зроблено за рахунок банківського кредиту. На рахунок власних коштів бізнесу припадає 71%. Друга цифра — це про співвідношення з ВВП. Частка кредитів у приватному секторі у співвідношенні з ВВП становить 30%. У Польщі — 53%, у Туреччині — 67%, а середня цифра для країн із середнім прибутком — 106%. Уявіть собі, який ми маємо потенціал розвитку. Це не лише про банківську систему, а про країну загалом. Питання лише в тому, чому ми не користуємося цим потенціалом?», — зазначила спікер.

Співкеруючий партнер ЮФ Asters Олексій Дідковський озвучив цікаву статистику. За його словами, ситуація в судовій та правоохоронній площині з банками, які визнані неплатоспроможними, є гнітючою, адже до правоохоронних органів від ФГВФО було подано близько 5 тис. звернень щодо розслідування обставин, чому банки опинилися у такому становищі. З цієї кількості лише 1% справ були доведені до суду. Директор юридичного департаменту НБУ Олег Заморський поділився своїм досвідом щодо ситуації. «Я очолюю команду юридичного департаменту, яка супроводжує рішення про визнання банків неплатоспроможними. Ще одна частина нашої роботи — це супроводження оскарження рішень НБУ. З тих 96 банків, які були виведені з ринку, десь 30 оскаржували відповідне рішення НБУ, з яких 9 банків зробили це достатньо успішно», — повідомив юрист. За його словами, ці судові справи знаходяться в різних інстанціях (в основному в адміністративній юрисдикції) та зараз формуються правові позиції цих інстанцій.

Суддя ВС Ганна Вронська зазначила, що суди не реагують на законодавство, вони реагують на правові позиції, які сторони викладають або в позові, або в запереченні на позов. Тому дуже важливо, яким чином аргументована позиція сторони. «Мені приємно чути, що ФГВФО подають настільки вагомі аргументи, оскільки це полегшує роботу судді. Дійсно, банківське законодавство складне. Можливо, не всі судді добре знаються на цих питаннях, але не потрібно на це зважати. Потрібно зважати на те, як сторони викладають свої аргументи», — зазначила суддя.

Також вона акцентувала увагу на тому, що незважаючи на прогалини в банківському законодавстві (зокрема, щодо алгоритму дій у разі скасування рішення НБУ про визнання банку неплатоспроможним), суд не повинен замінювати в цих питаннях законодавця.

Коментарі
Додати коментар