СЕТАМ: Стати єдиним майданчиком для продажу майна банків-банкрутів ми технічно готові

- Зараз в Україні існує близько півсотні торгівельних майданчиків, на яких відбувається продаж майна неплатоспроможних банків. Наскільки ця сфера сьогодні є прозорою і ефективною?

- Результати роботи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у 2015 році, на мою думку, були не настільки успішними, якими могли б бути. СЕТАМ Фонд гарантування акредитував наприкінці минулого року – 21 грудня. Фактично ми вже почали працювати з Фондом, організовуючи продаж активів неплатоспроможних банків. Будемо сподіватись, що ми зможемо активізувати роботу у цьому напрямку.

- Принаймні заява прем’єра Арсенія Яценюка, яку він зробив днями, запропонувавши торгувати активами неплатоспроможних банків з одного майданчика, має вас обнадіювати.

- Завдяки тому, що СЕТАМ задовольняє усі вимоги прозорості та відкритості, таким майданчиком могли б стати ми.

- Це ж монополія?

- Аби це не було монополією, ми в принципі готові запускати агентську програму. Тобто запропонувати біржам приводити до нас клієнтів і отримувати свою агентську винагороду.

- Як це може виглядати на практиці?

- На практиці - це підключення через електроні системи до нас. Той учасник, який зайшов через біржу-агента, фіксується в системі, що він зайшов саме від них. Якщо він стає покупцем лоту – біржа отримує винагороду.

- На ринку вже виник великий супротив щодо цієї ідеї…

- Звичайно.

- А чому? Як ви можете пояснити коріння цієї неприязні?

- Зараз біржи отримують 100% винагороди як організатори торгів. Якщо вони стануть агентами, то їх прибуток, звичайно, знизиться.

- Наскільки?

- Тут вже треба домовлятися з біржами. Але, якщо брати за приклад роботу СЕТАМ з арештованим майном, то відповідно до нормативів, які визначені в ДП «СЕТАМ», наша винагорода складає 5% від ціни проданого лоту. При цьому агентська винагорода не може сягати більше 1%, або 20% від нашої винагороди.

- Тобто зменшення в п’ять разів?

- Так. Біржі сьогодні мають так звані «скриті платежі». Наприклад, СЕТАМ зараз бере тільки внесок за участь у торгах. Гарантійний внесок – 5%. І він входить в остаточну ціну продажу. Інші електроні біржі беруть і гарантійний внесок, і так звані «реєстраційні внески», тобто фіксовані суми, для того щоб учасника торгів взагалі допустити до них. Більше того, кожна біржа встановлює свої правила подачі документів від учасників торгів, щоб допустити їх до аукціону. А хто оцінює ці дані? Є багато питань і незручностей для потенційного покупця.

- Наприклад?

- Наприклад, що стосується торгів банківськими правами. У нас закінчується термін прийому документів від фінансових компаній за три дні до торгів. Крім того, ми зараховуємо гарантійні внески за одну добу до початку торгів.

- А як роблять інші?

- На ринку різні правила, але зазвичай вони роблять оголошення, що оскільки банки можуть тримати гроші платника, три дні не проводячи платіж, мусимо вас попередити, що сплачувати гроші треба раніше, щоб не було питань з допуском до торгів. У СЕТАМ таких проблем не виникає. Є нормативи, які визначають, що кошти всередині банківської системи мають зараховуватися не пізніше ніж за 24 години. Тому всі, хто сплачує кошти, – допускаються до торгів. Більше того, у нас готове технічне рішення для того, щоб запустити еквайринг. Тобто приймати внески напряму з карток до системи. Це миттєвий сервіс. Ми зараз вже його тестуємо.

- Коли він може бути запущений?

- Я думаю, що вже скоро. Протягом тижня-двох він може запрацювати. Ми зараз його тестуємо на системі торгів арештованим майном. Туди буде доступ навіть в процесі торгів. Тобто у нас визначено, оскільки ми три дні торгуємо майном - особа може бути допущена навіть на третій день, якщо від неї надійдуть гроші за годину до закінчення торгів. І вона буде допущена в автоматичному режимі. Тобто там зовсім не буде впливу людського фактору. Еквайринг в цьому плані досить прозора система, яка дозволяє напряму заносити платежі в систему.

- Ви аналізували, хто ці 50 майданчиків, які торгують лотами від ФГВФО?

- Десь півтора десятка – це електроні майданчики, всі інші – звичайні біржі.

- Які, на Вашу думку, переваги електронних майданчиків перед звичайними біржами?

- Перш за все, це охоплення більш широкої аудиторії і загальний доступ до торгів. В Україні на сьогоднішній день до торгів фізичними активами мають доступ абсолютно всі учасники: і фізичні особи, і юридичні. Немає ніяких обмежень. Зважаючи на те, що мережа Інтернет охопила всю країну і проблем з доступом до неї немає, тому будь хто може взяти участь у торгах. І ці торги, принаймні в нашій системі, є прозорими. Все, що отримано для продажу, відразу виставляється на СЕТАМ. Це майно там легко знайти, і в будь яку мить можна дізнатися, коли відбудуться ці торги. На сайті розміщені правила торгів, і автоматизована система практично виключає будь-які махінації в їх процесі.

- Хотілося б почути Вашу думку, які переваги однієї площадки для торгів активами неплатоспроможних банків?

- Головна перевага – уніфікація правил торгів. Це означає, що потенційному покупцю не треба вивчати правила всіх майданчиків. А вони різні! Покупців це плутає. Тому для зручності всіх учасників торгів - правила треба уніфікувати.

- Коли може бути реалізована ідея Яценюка визначити єдиний майданчик для продажу активів банків-банкрутів?

- Це залежить не від нас. Технічно ми готові. На сьогоднішній день нам Фонд гарантування вкладів вже передає лоти на реалізацію. Збільшити їх обсяг в декілька разів для нас не проблема з технічної сторони. Все залежить від нормативного регулювання – яке рішення прийме Кабмін і Нацбанк.