Банк «Хрещатик» завершив 2015 рік з від’ємним капіталом і збитком 1,16 млрд грн

Про це повідомляє інформаційний портал Банкрутство & Ліквідація.

Хоча торік статутний капітал банку «Хрещатик» збільшився на 200 млн грн. (до 1,03 млрд грн), на кінець 2015 року його власний капітал був від’ємним на рівні 380,8 млн грн. (тоді як на кінець 2014 року він «плюс» 534,6 млн грн).

При цьому, у ІІІ кварталі 2015 року процентні витрати банку «Хрещатик» перевищили процентні доходи на 67,3 млн грн (у січні-вересні – на 159,4 млн грн).

На кінець вересня співвідношення резервів до кредитів юрособам (а це 95,2% всього кредитного портфелю банку) у "Хрещатика" становило лише 6,8%, що в рази менше, ніж у багатьох банків з тодішніх І та ІІ групи класифікації НБУ. І навіть за таких умов фінустанова порушувала норматив достатності регулятивного капіталу – його значення було на рівні 8,09%, тоді як необхідний мінімум, визначений Нацбанком (без урахування пом’якшень на період кризи), - 10%.

Також банк порушував норматив максимального розміру кредитного ризику на одного контрагента (32,83% при максимально допустимих 25%) та максимального розміру кредитного ризику за операціями з пов’язаними з банком особами (246,84%, хоча має бути не більше 25%).

Нагадаємо, за даними НБУ, 24 лютого він ухвалив рішення про надання для «Хрещатика» 190 млн грн. рефінансування під заставу держоблігацій. За іншими («неперсоніфікованими») даними регулятора, 24 лютого один банк отримав кредит на 89 днів під 22% річних.

Упродовж 2015 року банк «Хрещатик» систематично залучав позики від НБУ на термін понад 30 днів під заставу держоблігацій через тендер. Зокрема, в IV кварталі регулятор двічі (11 листопада та 15 жовтня) ухвалюв рішення про позики на суми по 75 млн грн. У ІІІ кварталі теж двічі – 16 вересня та 19 серпня – на суму відповідно 75 млн грн. і 70 млн грн.

Враховуючи, що серпнева та вересня позика мали бути погашені відповідно в листопаді та грудні, можна припустити, що в останні два місяці 2015 року НБУ фактично знову пролонгував кредити для банку «Хрещатик». Як зрештою і в лютому 2016 року (щоправда, не виключено, що заборгованість перед регулятором в останньому випадку могла збільшитися). На початок 2015 року борг банку «Хрещатик» перед НБУ становив 247,7 млн грн (на початок 2014 року – 0).

Наприкінці лютого 2016 року банк «Хрещатик» повідомив про збільшення його регулятивного капіталу на 26 млн дол., або на понад 708 млн грн. за рахунок прощення боргу банку його акціонерами [тобто без нових фінансових вливань, - ред.]. «Крім того, за рахунок додаткового капіталу регулятивний капітал зріс ще на 80 млн грн, що дало змогу в цілому підвищити цей показник на 788 млн грн.», - йшлося в повідомленні фінустанови.

Наприкінці грудня позачергові збори акціонерів банку «Хрещатик» ухвалили рішення про збільшення його статутного капіталу на 599,99 млн грн. (+58,32%). Це має відбутися за рахунок додаткових внескiв шляхом проведення приватного розміщення акцій. Передбачалося, що докапіталізація буде завершена в квітні. Як розповідав глава правління банку «Хрещатик» Дмитро Гриджук, після збільшення статутного капіталу буде збережено частку м. Києва розміром 25%+1 акція.

Водночас як повідомляли в Київраді, в бюджеті м. Києва на 2016 рік закладені витрати на докапіталізацію «Хрещатика» на 100 млн грн. Також робився наголос, що після докапіталізації комунальний пакет акцій в статутному фонді банку «Хрещатик» буде збережений (25%+1 акція).

Звернемо увагу, що перед цим банк «Хрещатик» анонсував ймовірність збільшення "статутника" на 1,5 млрд грн. Однак ухвалення відповідного рішення торік восени на позачергових зборах акціонерів кілька разів відкладалося. Згадане ж вище збільшення «статутника» банку «Хрещатик» на 200 млн грн. в 2015 році відбулося в ІІ кварталі.

Восени 2015 року НБУ називав «Хрещатик» одним із 48 учасників ринку, які мають непрозору структуру власності. Разом з тим як констатують у Нацбанку, за результатами перевірки станом на 01.02.2016 було підтверджено прозорість структури власності «Хрещатика». За даними НБУ, на 18 лютого лютого 37,4% акцій банку «Хрещатик» контролював Андрій Іванов, 25% - Київрада, 24,25% - Микола Солдатенко, тощо.