Інна Рудник: Перше, на що звертають уваги суди, – чи було порушення під час проведення аукціону

Про це заявила старший юрист ЮК «Алєксєєв, Боярчуков та Партнери» Інна Рудник під час виступу на ІІ Форумі з реструктуризації та банкрутства, повідомляє інформаційний портал Банкрутство & Ліквідація.

При цьому, за словами юриста, у процесі оскарження результатів аукціонів є маса спірних моментів. Один із них – неоднозначність або навіть повна протилежність позицій судів.

«Йдеться про Верховний та Вищий господарський суди України з питань можливості оскарження результатів аукціону у суді касаційної інстанції. Є постанова від 19 жовтня 2016 року, в якій Верховний Суд України дійшов висновку, що розгляд питань про недійсність результатів аукціону закінчується завершенням апеляційного провадження. Суд посилався на те, що у статті 8 Закону «Про банкрутство», яка містить перелік визначень, що підлягають касаційному перегляду, немає такого визначення, як ухвалення за результатами розгляду скарг щодо недійсності результатів аукціону», - підкреслила Рудник.

За її словами, через два місяці Верховний Суд змінив свою правову позицію та дійшов висновку, що адвокати мають право піти до суду касаційної інстанції та оскаржити результати торгів.

«Цього разу свою думку ВСУ аргументував тим, що аукціон – це угода, а згідно зі 10 статтею Закону «Про банкрутство» угоди боржника можуть бути оскаржені. І, оскільки такі справи розглядаються в рамках справи про банкрутство, то вони підпадають під статтю 8, яка передбачає, що при визнанні недійсними угод боржника вони  можуть бути переглянуті судом касаційної інстанції», - зазначила юрист.

За її словами, касаційні скарги приймає Вищий господарський суд України, який керується грудневою позицією Верховного Суду. При цьому, як зазначила Інна Рудник, учасники, котрі хочуть затягнути процедуру банкрутства, посилаються на постанову Верховного Суду від жовтня, подають скарги до ВСУ, чим виграють кілька місяців.

Під час виступу юрист підняла тему підстав для оскарження результатів аукціону. Вона підкреслила, що у законі «Про банкрутство» немає окремої статті, яка перелічувала б підстави для звернення до суду. Тому юристи керуються постановами Вищого господарського суду, в яких перелічені ці підстави.

«Йдеться про такі підстави: якщо організатор або ліквідатор порушили такі норми, як порядок визначення первісної вартості, порядок проведення конкурсу, визначення організатора, терміни, опублікування відомостей, направлення повідомлення сторонам, допуск до участі учасників, місця проведення. Окремо називаю головну підставу, яка займає 80% судової практики в цій категорії справ – порушення порядку проведення аукціону, повторного та другого повторного аукціонів», - заявила Інна Рудник.

За її словами, часто виникають проблеми у заниженні первісної вартості лотів.

«Є умови, передбачені законом. При першому аукціоні немає можливості зниження ціни, якщо інше не передбачене договором. Повторний аукціон дозволяє зниження аж до половини вартості, другий – передбачає зниження, якщо інше не передбачено договором. І це формулювання «якщо інше не передбачено договором» вводить в оману учасників аукціону. Вони переконані, що під час кожного етапу аукціону діють одні й ті самі правила щодо заниження первісної вартості, позиваються до суду, отримують відмову, а справа затягується», - заявила юрист.

За її словами, законом також передбачено, що якщо закон або договір передбачає зниження первісної вартості, то ліцитатор занижує ціну лоту крок за кроком – доти, доки не з’явиться бажаючий придбати майно.

«Часто це призводить до того, що майно продається за 10% від своєї вартості. Звичайно, кредитори йдуть оскаржувати такі угоди. Адже з тієї суми, яка буде виручена на аукціоні, вони отримають задоволення своїх вимог. Їхні скарги залишаються без уваги у тому випадку, якщо договір передбачав зниження вартості і якщо організатор нічого не порушив», - підкреслила Інна Рудник.

Як зазначила юрист, законом передбачено лише проведення аукціону, другого та повторного другого аукціонів. Отже, проведення інших аукціонів – це порушення і підстава для оскарження результатів. Більше того: якщо об’єкт не продається після другого повторного аукціону, потрібно змінювати характеристику лоту або ділити його на окремі лоти.

Керуючись своїм досвідом, пані Рудник заявила, що під час розгляду таких справ суди звертають увагу на три моменти.

«Перше – чи мало місце порушення порядку проведення аукціону. Друге – чи воно вплинуло на результат аукціону. Якщо воно було незначним і після його усунення результат не змінився б, суд відмовляє у задоволенні скарги. І третє – чи було порушення прав та законних інтересів особи, котра звертається з даною заявою до суду. Якщо цих трьох моментів немає, суд може відмовити у задоволенні скарги», - підкреслила Інна Рудник.

За її словами, часто позивачі звертаються до суду лише щодо результатів аукціону, і навіть якщо суд задовольнить цю вимогу, то договір, укладений за результатами аукціону, все одно є чинним. Отже, за словами юриста, для того, аби досягти результату, під час позову до суду щодо визнання результатів аукціону недійсними, потрібно пред’являти одразу дві вимоги.