Найкращі юристи про зміни в законодавстві у сфері банкрутства: Зупинятися рано

Перемогу в номінації «Кращий юрист у сфері банкрутства» отримав старший партнер юридичної фірми Ario Law Firm Юліан Хорунжий, на цю премію також були номіновані Сергій Боярчуков (юридична фірма «Алєксєєв, Боярчуков та партнери»), Андрій Конопля («Ілляшев та Партнери), Артур Мегеря (L.I. Group) та Владислав Рєзніков (Trusted Advisors).

У номінації «Юридична фірма року у сфері банкрутства» перемогу отримала компанія FCLEX, яка виборола звання найкращої серед L.I. Group, Trusted Advisors, «Алєксєєв, Боярчуков та партнери» й Ario Law Firm.

На церемонію нагородження переможців у готелі InterContinental Kyiv зібралися біля 250 номінантів, юристів і тих, хто прийшов підтримати конкурсантів. Це зібрання стало ще однією можливістю поговорити про поточні проблеми у сфері банкрутства, стан справ та досягнення останнього року.

Зміни є, але мало

Всі опитані інформаційним порталом Банкрутство & Ліквідація юристи зійшлися на тому, що за останній рік у сфері банкрутства глобальних змін не відбулось. Тому, за словами партнера юридичної фірми Trusted Advisors Владислава Рєзнікова, будь-які яскраві поліпшення в цій сфері виділити складно. «Були кілька спроб систематизувати окремі аспекти практики, але на вже звичний порядок глобально це не вплинуло», - зазначив він.

З ним згодний і Андрій Конопля, арбітражний керуючий, адвокат юридичної фірми «Ілляшев та Партнери». «Проблемні та дискусійні питання як були, так і залишаються. І ті зміни в Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», які мали місце в 2016 році, носили більше косметичний характер, ніж вирішували серйозні проблеми», - підкреслив він.

За словами Юліана Хорунжего, минулого року вдалося не допустити впровадження необдуманих змін до закону про банкрутство. «І це найважливіше, що відбулося за останній рік», - наголосив юрист.

Партнер юридичної фірми L.I. Group Артур Мегеря навів цікаву статистику: якщо 2015 року було порушено 2 985 справ про банкрутство, то 2016-го – вже 2 289 справ. «Тенденція зменшення кількості нових порушених справ продовжилась і цього року – станом на 1 червня, згідно з даними, розміщеними на сайті Вищого господарського суду, було опубліковано 242 оголошення про порушення справ про банкрутство і 712 повідомлень про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури», - констатував Артур Мегеря. Таке зменшення, на думку юриста, свідчить про посилення регулювання процедури банкрутства на законодавчому рівні. Однак, незважаючи на це, все ж таки залишається низка питань, які заважають ефективно і прозоро вести процес банкрутства боржників, і тому вимагають невідкладного вирішення.

Також говорячи про проблеми законодавства у сфері банкрутства, слід зазначити, що в Україні в кінцевому результаті в 99% випадків реалізовуються положення, що стосуються саме банкрутства підприємства, а не відновлення його платоспроможності. «Для того щоб змінити ситуацію, недостатньо змінити законодавство. Необхідно змінити загальний підхід до практики та її цілей, головні з яких мають бути такими: збереження підприємства і робочих місць з урахуванням максимально швидкого й ефективного задоволення вимог кредиторів, де ліквідація має відбуватися не в 99 випадках зі 100, а бути виключенням, коли реально зробити нічого не можна», - наголошує Владислав Рєзніков, партнер юридичної фірми Trusted Advisors.

Вибір керуючого

Владислав Рєзніков зазначив, що однією з небагатьох змін, що відбулися за останній рік і вплинули на ринок банкрутства, є нове положення про автоматичну систему підбору арбітражних керуючих. Юрист нагадав, що зараз відбувається оскарження деяких його норм в суді. Зокрема, Окружний адміністративний суд м. Києва позов про незаконність деяких положень частково задовольнив, і на цей момент справа знаходиться в апеляційному суді. «Варто зазначити, що оцінити нову редакцію на цей момент досить складно, тому що, по-перше, суди так і продовжували призначати «по-старому», а по-друге, способи призначати «дружню кандидатуру» так і залишилися», - сказав Владислав Рєзніков.

Артур Мегеря вважає, що, незважаючи на впровадження цього нововведення, зміни до основного Закону «Про банкрутство» внесені так і не були, і незмінними залишилися положення ст. 114 закону, згідно з якими у разі відмови арбітражного керуючого, визначеного автоматизованою системою стати розпорядником майна у справі, розпорядника майном призначає суд без застосування автоматизованої системи.

«Думка фахівців у сфері банкрутства полягає в тому, що суди мають призначати арбітражних керуючих виключно через застосування автоматизованої системи, оскільки це дозволяє прозоро вести процедуру банкрутства боржника, уникнути зловживання з боку учасників у справі про банкрутство, зменшити можливість оскарження судових рішень у частині призначення арбітражного керуючого та виключити затягування процедури банкрутства», - вважає Мегеря.

Юрист зазначив, що нерідко на практиці бувають випадки, коли тільки питання призначення тієї чи іншої кандидатури арбітражного керуючого розглядається близько року, у зв'язку з тривалим процесом оскарження постанови суду та відсутністю єдиної правової позиції судів апеляційної та касаційної інстанцій з даного питання.

Крім того, Артур Мегеря звернув увагу на те, що не всі зміни до Положення про автоматизовану систему діють на практиці, зокрема це стосується скасування рівнів кваліфікації арбітражних керуючих та обмежень щодо вибору арбітражними керуючими апеляційних округів в автоматизованому відборі. «Нерідко господарські суди продовжують брати до уваги присвоєні арбітражним керуючим рівні кваліфікації та враховують даний фактор, як переважаючу ознаку при здійсненні вибору кандидатури арбітражного керуючого на призначення його розпорядником майна чи ліквідатором у справі», - сказав він.

За словами Юліана Хорунжего, багатьом юристам вдавалося довести, що ранги мають виключну вагу, адже для тих юристів, що активно приймають участь в автоматичному розподілі справ, вони мають значення. «Але для тих, хто в такому розподілі не задіяний, – це не дуже важливо», - зазначив він.

Артур Мегеря підкреслив, що на даний момент досить поширеною в судах першої інстанції є практика врахування місцезнаходження офісу арбітражного керуючого і відхилення кандидатури у зв'язку з його територіальною віддаленістю від розташування підприємства-боржника. «Дана позиція господарських судів є досить суперечливою, оскільки ані нормами Закону про банкрутство, ані Положеннями про автоматизовану систему не передбачено даного обов’язку. Таким чином, врахування цього фактору позбавляє арбітражних керуючих можливості брати участь у справах про банкрутство в різних регіонах України», - вказав він.

За словами Мегері, після того, як суд поставить остаточну крапку в питанні оскарження деяких норм Положення про автоматизовану систему з відбору кандидатів на призначення арбітражного керуючого у справах про банкрутство, всі учасники справ про банкрутство будуть дотримуватись єдиної позиції відносно порядку призначення арбітражних керуючих для виконання повноважень розпорядника майном, ліквідатора, керуючого санацією, і це сформує єдину судову практику з даного питання.

Ні туди й ні сюди

Другою зміною в законодавчому полі сфери банкрутства Рєзніков назвав інформаційний лист Вищого господарського суду України, який стосується статті 10 закону «Про відновлення платоспроможності боржника», що регулює підвідомчість, підсудність та підстави для порушення провадження у справі про банкрутство. Цим листом суд роз'яснив, які позовні провадження підлягають розгляду в рамках справи про банкрутство. Рєзніков вважає, що ситуація з цим документом двояка, оскільки, з одного боку, він систематизує всю процедуру в рамках однієї справи і дозволяє суду і арбітражному керуючому бути в курсі загальної картини, але, з іншого боку, перевантажує справу, а також наділяє осіб, які зацікавлені в затягуванні справи, новими процесуальними можливостями для розтягування процедури банкрутства на роки. «Відповідно, в якихось ситуаціях така концентрація позитивно впливає на процедуру, а в інших – дуже ускладнює її», - вважає він.

Втрачений час – втрачені гроші

Одна з головних нинішніх проблем у сфері банкрутства – удосконалення процедури продажу майна.  Так вважає більшість лідерів  у сфері банкрутства.  Зокрема на цьому наголошує партнер ЮК «Алєксєєв, Боярчуков та партнери» Сергій Боярчуков.  «Я говорю не тільки про продажі за справедливими цінами на чесних майданчиках, я говорю про саму систему продажів. Тому що між початком продажу майна та моментом його фактичного продажу проходить ціла прірва часу, протягом якого втрачається будь-яка об'єктивність», – підкреслює Сергій Боярчуков.

За його словами, з  одного боку, процедура продажу активів банкрута занадто «заорганізована». «На мій погляд, законодавець і всі учасники процесу шляхом встановлення такої складної і бюрократичної системи продажів намагалися боротися з можливими зловживаннями, але в сухому залишку домоглися того, що коли процедура занадто формальна, в ній завжди знаходяться «лазівки», які дають можливість займатися тими самими зловживаннями, але вже на законних підставах», – пояснює експерт. 

Друга проблема –  між порушенням справи про банкрутство та реальним продажем активу покупцеві проходить дуже багато часу.  Така ситуація у Фонду гарантування вкладів, який теж скутий занадто складними процедурами. «Вони зобов'язані за процедурою проводити немислиму кількість торгів доти, доки не дійдуть до реальної вартості продукту. ФГВФО це бачить і, я читав у пресі, збирається спростити процедуру, щоб швидше приходити до потрібного результату. Адже на початку торгів усі учасники прекрасно розуміють, що за попердньо встановлену суму ніхто не купить продукт, а ФГВФО просто витримує формальну процедуру. Мені здається, це якомога швидше потрібно зрозуміти всім учасникам ринку банкрутства теж і реформувати законодавство. Нам потрібні більш відкриті й зрозумілі процедури. Існуюча бюрократія дає можливість для зловживань і затягування процедури», – наголошує Сергій Боярчуков.

Роботи непочатий край

Також серед змін, що відбулись за останній рік, Артур Мегеря назвав запровадження в Україні змішаної системи виконання рішень і створення інституту приватних виконавців. «На це покладали великі надії, оскільки це дозволить пришвидшити стягнення заборгованості на етапі примусового виконання рішення суду та зменшити завантаженість органів державної виконавчої служби», - зазначив він.

Але в той же час юристи зазначили, що в діючому законодавстві все ще є багато норм, що потребують або зміни, або скасування. На думку партнера юридичної фірми FCLEX Олега Маліневського, одна з найбільш суперечливих норм Закону «Про банкрутство» - стаття 95. «Я б її скасував. Це нечесний механізм, нечітко виписаний у плані підстав для визнання банкрутства. Адже такі підстави потрібно застосовувати до будь-якого банкрутства. А тут називається - хто встиг. Якщо акціонери були швидші, вони «добігли» до банкрутства на кілька етапів раніше. Але це неправильно, тому що сама процедура втрачає системність і є ґрунтом для зловживань», - вважає він.

Олег Маліневський вважає, що реформування законодавчого поля необхідно продовжувати. «Можливо, з'явиться ініціативна група, яка з якихось причин почне реформувати це законодавство, вийде на рівень міжнародних організацій. І ми отримаємо хороший стимул, щоб змінити психологію депутатів, і вони замисляться, що це потрібно зробити», - сказав він. Сьогодні юристи покладають великі надії на суди - триває судова реформа, змінюються процесуальні кодекси, скоро почнуть проводити переатестацію Вищого суду та нижчих судів. «За рік, сподіваюся, ця реформа завершиться. І коли всі побачать, що навіть при реформованих судах проблеми залишаються, замисляться, що потрібно міняти і матеріально-правовий підхід», - вважає Маліневський.

Юліан Хорунжий згадав про саморегулівні організації на ринку банкрутства та про ідею об’єднання всіх організацій в одну. «Ця ідея нікуди не зникла, але єдиним поштовхом для виходу організацій з анабіозу та створення єдиної організації може стати необхідність зміни складу дисциплінарної комісії при Міністерстві юстиції. «Я ні в якому разі не хочу сказати, що цей склад комісії поганий, але вікно можливостей для об’єднання всіх СРО відкриється саме в момент зміни складу комісії. Тому коли така необхідність виникне, вважаю, потрібно буде повернутись до ідеї об’єднання і спробувати її реалізувати», - сказав він.

Юліан Хорунжий, старший партнер юридичної фірми Ario

Насправді важко сказати, що та чи інша юридична компанія або юрист однозначно кращі. Я вважаю, що отримав перемогу завдяки нашій чудовій команді – один я би не впорався з тим обсягом всього, що ми робимо. У цьому питанні важливі ефективна робота в інтересах клієнта, досягнення цілей, ефективні справи, певна сильна піар-підтримка, необхідність і бажання брати участь у громадських ініціативах, законопроектних роботах. Це цілий комплекс робіт.

Конкуренція саме серед юрфірм відчутно збільшилася, і я би побажав усім в першу чергу цивілізованої конкуренції, тобто використовувати тільки правові методи роботи. Тоді і професія, і справи стануть більш цікавими, а юристи, адвокати та арбітражні керуючі почнуть відкриватися по-новому в судових виступах й у своїх справах.

Якщо говорити про те, на кого з номінантів я робив ставку, то це – Сергій Боярчуков з ЮК «Алєксєєв, Боярчуков та партнери». Якби премію «Кращий юрист у сфері банкрутства» взяв він, у мене не виникнуло б жодних внутрішніх протиріч. Адже цього року в нього було багато великих показових справ.

Олег Маліневський, партнер FCLEX

Юридичні фірми, що спеціалізуються на сфері банкрутства, тільки умовно є конкурентами. Насправді ми друзі й у нас головна мета – розвиток галузі. А клієнтів вистачить на всіх. А якщо говорити про сильні команди, то це, безумовно, «Алєксєєв, Боярчуков та партнери», Ario, «Іляшев та партнери» та інші.

Зараз спостерігається певний тренд - pro bonо соціального навантаження юридичних фірм-лідерів галузі щодо законодавчого реформування. Фактично ринок перейняв державні тенденції реформування тих чи інших сфер. Саме в цьому має полягати місія сильних компаній.

Наша фірма також залучається до обговорення з лідерами галузі, законодавцями, регулятором в особі Міністерства юстиції України перспектив реформ сфери банкрутства з тим, аби змінити цей «ліквідаційний тренд», створити законодавчі стимули для відновлення платоспроможності і в підсумку - збільшити відсоток врятованих підприємств.

Сергій Боярчуков, партнер ЮК «Алєксєєв, Боярчуков та партнери»

Мені було дуже приємно потрапити як номінант в обидві профільні для мене номінації – «Юридична фірма року у сфері банкрутства» та «Кращий юрист у сфері банкрутства».  І, звичайно, я сподівався перемогти. Коли цього не сталося, не засмутився, а пішов і сфотографувався з усіма переможцями та нагородами, які мали б стати моїми. Звичайно ж, я жартую. Насправді хочу відзначити, що, на мою думку, абсолютно всі номінанти цього року були гідні перемоги. Я це говорю з усією щирістю. Кожен заслуговував на нагороду як у першій, так і в другій номінації. Перемогу Юліана Хорунжого в номінації «Кращий юрист у сфері банкрутства» вважаю абсолютно заслуженою. Він об'єктивно є одним із стовпів у цій галузі. Перемога колег із FCLEX  у номінації «Юридична фірма року у сфері банкрутства» також була прогнозованою – у них був надзвичайно насичений рік. Усі мої колеги відзначили несподівану появу справді досвідченого та визнаного арбітражного керуючого Андрія Коноплі з компанії «Ілляшев і партнери». Треба сказати, що Андрій нечастий гість на подібних заходах, і я радий, що він цього вечора був разом із нами.

Андрій Конопля, арбітражний керуючий, адвокат юридичної фірми «Ілляшев та Партнери»

Послуги найкращих юридичних компаній, на мій погляд, відрізняються від конкурентів більш якісним і відповідальним підходом до вирішення завдань, які ставить клієнт. І такий підхід, що важливо, є системним і застосовується, починаючи від підготовки процесуальних документів і закінчуючи розробкою довгострокових стратегічних планів. Важливим є також факт наявності в таких компаніях фахівців з певною спеціалізацією, яких юристи, що спеціалізуються на банкрутстві, мають можливість залучити для вирішення відповідних завдань. Ще одна складова успіху - важливо не тільки знайти клієнта і успішно завершити проект, але й уміти розповідати про свою роботу, зробити так званий пост-продакшен. Потрібна максимальна самовіддача всієї команди на всіх етапах.

Артур Мегеря, партнер юридичної компанії L.I. Group

Щороку на ринку юридичних послуг відбувається церемонія нагородження «Legal Awards», яка є грандіозною і значущою подією для всього юридичного ринку України. Усі юридичні компанії підводять підсумки проведеної роботи і визначають подальші плани та цілі. Вважаю, що цього року в номінаціях були представлені дійсно гідні юридичні компанії та юристи, і всі обрані переможці заслуговували на отримання нагород.

Наша компанія голосувала за фахівця у сфері банкрутства, якого ми знаємо як професійну та порядну людину, з якою завжди приємно працювати, - за Сергія Боярчукова. Хоча, переконані, що й інші номінанти є гідними перемоги.

Владислав Рєзніков, партнер юридичної фірми Trusted Advisors

Категоризувати кращих із кращих – справа не з легких, проте саме таке завдання взяли на себе організатори «Юридичної премії». І саме завдячуючи таким конкурсам з’являється бажання та наснага в юристів удосконалювати свої професійні якості та вміння. Підбиваючи підсумки нагородження, хочеться відзначити, що всі конкурсанти є професіоналами у своїй справі та чудовими реформаторами у справі  банкрутства в Україні, яка наразі переживає нелегкі часи. А тому, на мою думку, ми всі крокуємо правильним шляхом, змінюючи загальний підхід до практики.