ГПУ підозрює ФГВФО в заниженні оцінної вартості активів банків-банкрутів

Про це повідомляє інформаційний портал Банкрутство & Ліквідація з посиланням на «Фінбаланс».

«Слідчий вказує, що в ході досудового розслідування виникла необхідність у перевірці відомостей, які відображені у матеріалах кримінального провадження, щодо зловживання службовим становищем службовими особами Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за попередньою змовою із представниками акредитованих суб`єктів оціночної діяльності, спрямованого на штучне зниження вартості об`єктів ліквідованих банків», - йдеться в ухвалі суду.

24 лютого Печерський райсуд м. Києва задовольнив клопотання слідчого ГПУ та в рамках вказаного кримінального провадження надав тимчасовий доступ до документів (з можливістю вилучення належним чином завірених копій), які знаходяться у Фонді гарантування та містять відомості про всі продані активи (майно) Дельта Банку, «Фінанси та кредит», «Надра», Брокбізнесбанку, ВіЕйБі Банку, «Хрещатик», Кредитпромбанку, «Київська Русь», Укргазпромбанку, Фідобанку з моменту прийняття рішення про ліквідацію по день винесення ухвали слідчого судді із зазначенням ідентифікаційних даних кожного активу.

Нагадаємо, і глава ГПУ Юрій Луценко, і директор-розпорядник Фонду гарантування Костянтин Ворушилін вважаються близькими до Президента Петра Порошенка.

У лютому Фонд гарантування повідомляв, що балансова вартість активів 88 банків-банкрутів, які перебували на той час у його управлінні, – 482,9 млрд грн, причому оціночна вартість 445,9 млрд грн активів 77 банків – 98,1 млрд грн (20,3%). «В середньому співвідношення оціночної вартості активів до їх балансової вартості складає 22%», - констатували у Фонді. Див. нижче фрагмент з тодішньої презентації Фонду гарантування з його версією, чому оцінна вартість активів банків-банкрутів настільки низька.

Зауважимо, що за даними ФГВФО, у 2014-2017 роках вкладники банків-банкрутів у межах гарантійної суми отримали відшкодування на 85,7 млрд грн. По більшості цих банків виплати на фінішній прямій.

Виплати відбувалися, передусім, за рахунок емісійних коштів НБУ: Фонд залучав позики у Мінфіна у вигляді держоблігацій, які в «живі гроші» монетизовував Нацбанк. Також ФГВФО брав кредити і в самого НБУ. На кінець травня борг Фонду перед Мінфіном був майже 70 млрд грн, перед НБУ – 9,1 млрд грн. Обсяг немонетизованих держоблігацій (який може знадобитися в т.ч. вкладникам майбутніх банків-банкрутів) у портфелі Фонду на той час становив 13 млрд грн.