Logo
До новин

Голови апеляційних і судді Касаційного госпсудів обговорили нові норми законів щодо банкрутства

12 лютого, 2018
Законодавство
Голови апеляційних і судді Касаційного госпсудів обговорили нові норми законів щодо банкрутства

Голови апеляційних госпсудів і судді Касаційного госпсуду провели нараду щодо нових норм законодавства у сфері банкрутства.

Про це повідомляє інформаційний портал Банкрутство & Ліквідація із посиланням на прес-службу прес-службу Касаційного госпсуду України.

За результатами обговорення проблемних питань та особливостей застосування норм ГПК, які застосовуються при розгляді справ про банкрутство, 8 лютого дбулася спільна нарада голів місцевих, апеляційних господарських судів і суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з проблемних питань застосування Господарського процесуального кодексу України зокрема, застосування Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» у контексті положень Господарського процесуального кодексу України у редакції Закону України № 2147–VІІІ від 03.10.2017 «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», який набрав чинності 15.12.2017 року.

На заході були розглянуті проблемні питання, що виникають у практиці застосування господарськими судами положень Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі – Закон України № 2343-ХІІ ) від 14.05.1992 р. № 2343-ХІІ у зв'язку з набранням чинності Закону України № 2147–VІІІ від 03.10.2017.

Перше питання стосувалося норм ГПК, які застосовуються при розгляді справ про банкрутство.

За результатами обговорення цього питання було звернуто увагу на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 3, ч. 6 ст. 12 ГПК господарські суди розглядають справи про банкрутство в порядку, передбаченому ГПК для позовного провадження з урахуванням особливостей, встановлених Законом України № 2343-ХІІ.

ГПК імперативно не передбачає, які саме із його норм не застосовуються під час провадження у справі про банкрутство.

Межі судового розсуду при застосуванні норм ГПК визначаються господарським судом через принцип верховенства права, ч. 1 ст. 3, ч. 6 ст. 12 ГПК, з урахуванням фактичних обставин справи та здійснюваної процедури у справі про банкрутство.

Друге питання стосувалося адаптації строків позовного провадження до розгляду скарг на дії ліквідатора, або на дії учасників провадження у справі про банкрутство, а також строків розгляду спорів із майновими вимогами до боржника у межах провадження у справі про банкрутство (наприклад, визнання недійсними результатів аукціону). Зокрема, учасники наради зазначили про наступне.

Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, розглядає скарги на дії ліквідатора або на дії учасників у справі про банкрутство (ч. 4 ст. 40 Закону України № 2343-ХІІ).

Цим Законом прямо не визначено строків розгляду скарг на дії ліквідатора або на дії учасників у справі про банкрутство.

Суд може керуватися нормами ГПК, якими встановлено строки розгляду справи загального позовного провадження, але із безумовним урахуванням обмеженості встановлених Законом України № 2343-ХІІ строків окремих процедур банкрутства.

Такий підхід узгоджується з принципом розумності строків розгляду справи судом і принципом пропорційності.
Обговорюючи питання про можливість залишення заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство без руху, враховуючи положення ст. 174 ГПК, учасники наради звернули увагу на таке.

Відповідно до ст.ст. 12, 14, 15 Закону України № 2343-ХІІ, за результатами розгляду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство може бути винесена ухвала про прийняття заяви, про відмову у прийнятті заяви, про повернення заяви або за результатами відкликання заяви (повернення або залишення без розгляду).

Такої процесуальної дії як залишення без руху заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство нормами Закону України № 2343-ХІІ не передбачає, тому положення ст. 174 ГПК застосуванню у провадженні у справі про банкрутство не підлягають.

На нараді також обговорювалося питання про те, чи проводиться врегулювання спору за участю судді відповідно до Розділу ІІІ глави 4 ГПК «Врегулювання спору за участю судді» у спорах із майновими вимогами до боржника, що розглядаються у межах провадження у справі про банкрутство.

З моменту відкриття провадження у справі про банкрутство боржник перебуває в особливому правовому та економічному режимі, коло учасників справи досить широке, вони мають індивідуальні суперечливі майнові інтереси, у зв'язку з чим розгляд заяв із майновими вимогами до боржника (п. 8 ч. 1 ст. 20 ГПК, ч. 4 ст. 10 Закону України № 2343-ХІІ) відбувається в межах основної справи про банкрутство, інститут врегулювання спору за участю судді у цих справах застосуванню не підлягає.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 186 ГПК проведення врегулювання спору за участю судді не допускається у спорах (справах) про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом.

На запитання, з якого моменту набирають законної сили ухвали і постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури у справах про банкрутство, на нараді було зазначено, що відповідно до ч. 1 ст. 3, ч. 6 ст. 12 ГПК господарські суди розглядають справи про банкрутство в порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України № 2343-ХІІ.

Особливості провадження у справі про банкрутство визначаються, зокрема, моментом набрання законної сили ухвалами та постановою про визнання боржника банкрутом. Так, згідно з ч. 4 ст. 8 Закону України № 2343-ХІІ ухвали та постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, прийняті господарським судом у справі про банкрутство, набирають законної сили з моменту їх прийняття, якщо інше не передбачене цим Законом.

За результатами обговорення питання, чи підлягає відновленню втрачене провадження у справі про банкрутство, провадження в якій не було припинено, учасники наради дійшли висновку, що порядок відновлення втраченого провадження врегульовано розділом VIII ГПК, ст.ст. 357–364.
Відповідно до ст. 357 ГПК, відновлення втраченого повністю або частково судового провадження у справі, закінченій ухваленням рішення або у якій провадження закрито, проводиться у порядку, встановленому цим Кодексом.

Буквальне тлумачення наведеної норми унеможливлює відновлення втрачених повністю або частково судових проваджень у справах про банкрутство, розгляд яких не завершено.
Зважаючи на викладене, на нараді дійшли висновку, що відновлення втраченого повністю або частково судового провадження можливе у разі прийняття судового рішення за результатами закінчення будь-якої з основних процедур банкрутства.

На запитання, чи продовжуватиме функціонувати протягом трьох місяців із дня набрання чинності ГПК веб-сайт Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду для оприлюднення на ньому інформації стосовно справ про банкрутство, визначеної Законом України № 2343-ХІІ, було зазначено наступне: враховуючи, що приписи ст. 1 Закону України № 2343-ХІІ щодо оприлюднення відомостей про справу про банкрутство на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України (та в деяких випадках на веб-сайті Міністерства юстиції України) є чинними, таке офіційне оприлюднення відбуватиметься. Цей порядок може бути змінено після внесення відповідних змін до Закону України № 2343-ХІІ або після затвердження Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

Коментарі
Додати коментар