ГПУ відкликає позов до боржника Приватбанку на 3,8 млрд грн

Про це повідомляє інформаційний портал Банкрутство & Ліквідація із посиланням на «Фінбаланс».

Згідно з судовими матеріалами, цей позов був поданий у грудні 2017 року заступником генпрокурора та обгрунтовувався тим, що, на думку ГПУ, Приватбанк та Мінфін не вживали належних заходів для стягнення боргу з ТОВ «Дрім-Компані».

Через які обставини ГПУ просить суд залишити позов без розгляду, у судових матеріалах не уточнюється, лише зазначається, що відповідні підстави викладені в листі №17-10241/17 від 25.05.2018.

В грудні 2017 року госпсуди в кількох регіонах України почали розглядати позови Генпрокуратури на мільярди гривень до боржників Приватбанку (серед яких - і ТОВ «Дрім-Компані»), які набули «позичальницького» статусу в процесі реструктуризації/трансформації корпоративного портфелю фінустанови в жовтні-листопаді 2016 року (за рахунок отриманих у Приватбанку кредитів вони погасили борги «старих» позичальників банку). Як зазначалося, ці позови подані в інтересах Приватбанку (Мінфін фігурує в справах як третя особа).

ГПУ подала низку клопотань про забезпечення позовів шляхом накладання арешту на рахунки компаній-відповідачів у межах суми позовних вимог, мотивуючи це невиконанням ними боргових зобов’язань перед Приватбанком.

Однак суди, принаймні, в чотирьох випадках відхилили заяви ГПУ, посилаючись у т.ч. на відсутність «належних і допустимих» доказів для підтвердження «імовірності утруднення виконання або неможливості виконання рішення господарського суду в майбутньому в разі невжиття таких заходів» (цитата з однієї з судових ухвал).

Відповідні ухвали з відмовою в задоволенні клопотання ГПУ про арешт коштів відповідачів були винесені судами 12-14 грудня. Йдеться, власне, про такі судові спори (справи):

- №906/1102/17 (відповідач – ТОВ «Боранд Трейд»; сума позовних вимог ГПУ – 5,24 млрд грн; справу розглядає Госпсуд Житомирської області);

- №908/2501/17 (відповідач – ТОВ «Бізнес Пром Інновація»; сума позовних вимог ГПУ – 5,14 млрд грн; справу розглядає Госпсуд Запорізької області);

- №902/1107/17 (відповідач – ТОВ «Лайк Сіті»; сума позовних вимог ГПУ – 4,84 млрд грн; справу розглядає Госпсуд Вінницької області);

- №906/1101/17 (відповідач – ТОВ «Дрім-Компані»; сума позовних вимог ГПУ – 3,84 млрд грн; справу розглядає Госпсуд Житомирської області).

Разом з тим, 13.12.2017 Госпсуд Кіровоградської області в рамках справи №912/3665/17 за позовом ГПУ до ТОВ «Хромія» про стягнення 4,99 млрд грн таки задовольнив клопотання позивача про забезпечення позову та наклав арешт на кошти, «які обліковуються на рахунках відповідача, розміщених у банках, виявлених держвиконавцем, в межах заявленої до стягнення суми заборгованості в розмірі 4,99 млрд грн» (цитата з ухвали суду).

За даними ГПУ, вказана трансформація/реструктуризація корпоративного портфелю Приватбанку, проведена восени 2016 року, охоплювала позики юрособам на суму 127 млрд грн.

НАБУ пов’язувало з «приватівцями» новоспечених позичальників банку.

У липні 2017 року вже колишній глава правління Приватбанку Олександр Шлапак заявляв про неринкові ставки кредитів (під 10,5% у гривні), які видав Приватбанк восени 2016 року в рамках реструктуризації/трансформації портфелю корпоративних кредитів, а також звертав увагу на суттєве погіршення якості забезпечення.

Дещо згодом заступник глави НБУ Катерина Рожкова публічно визнала, що Нацбанк дав дозвіл «робити їм [Приватбанку] неузгоджену трансформацію під їх відповідальність, але в присутності аудиторів і команди НБУ» (цитата). «Якби ми зовсім заборонили банку робити реструктуризацію, то до 1 жовтня [2016 року] він би порушив норматив адекватності капіталу, і ми змушені були б визнати його неплатоспроможним. І банк тоді сказав би, що ми спеціально довели його до неплатоспроможності, не дозволивши реструктуризувати портфель. Ми поставили б себе під удар», - констатувала К. Рожкова.

Уже екс-глава НБУ Валерія Гонтарева розповідала про можливість отримання позичальниками Приватбанку 5-10 років на погашення заборгованості в рамках реструктуризації портфелю, перемовини про яку торік вели представники держави з екс-власниками Приватбанку. Однак ці переговори були безрезультатними.

Водночас нещодавно Ігор Коломойський у цьому контексті заявив, що певні “контакти” таки зберігаються.

Нагадаємо, частина зі згаданих “новоспечених” позичальників Приватбанку в судах першої інстанції домоглася скасування положень кредитних договорів, які надавали право для Приватбанку вже в другій половині 2017 року вимагати в них погашення заборгованості. Як наслідок, ці структури фактично отримали відстрочку 7-9 років (тобто в 2024-2026 рр.) для погашення майже 70 млрд грн заборгованості.

Про спроби боржників Приватбанку «легалізувати» через суди реструктуризацію корпоративних кредитів восени 2016 року - тут.

У кінці листопада 2017 року Приватбанк офіційно повідомив, що звернувся в поліцію із заявою щодо виявлених банком фактів подання в листопаді «невстановленими особами до суду позовних заяв про стягнення заборгованості за кредитними договорами банку». Як стверджувалося, позови були подані «без відома банку та за відсутності необхідних дозволів та уповноважень», щоправда, «за підписом начебто співробітника банку».

На підставі звернення націоналізованого банку поліція порушила кримінальне провадження №12017040650004019 за статтею 358 Кримінального кодексу («Підроблення документів, печаток, штампів та бланків, їх збут, використання підроблених документів»). Крім того, Приватбанк і в середині грудня скаржився на подання «чергових фейкових судових позовів» від свого ж імені.

Публічних нарікань Приватбанку через подання саме Генпрокуратурою позовів в його інтересах не було.

У грудні 2017 року НБУ публічно заявляв про проблеми з обслуговуванням тієї частини корпоративного портфелю Приватбанку, яка була трансформована/реструктуризована восени 2016 року. Як зазначалося, “тіло” цих кредитів “вже прострочене”, і “в середньому обслуговується менше 2% від того, що повинно обслуговуватися”. “У листопаді від усього портфеля в банк надійшло лише 15,1 млн грн відсотків. В результаті - вже нараховано більше 11,3 млрд грн відсотків і 11,2 млрд грн з них прострочено», - додавали в Нацбанку.

Про спробу «приватівців» в українських судах застрахуватися від ризику програшу в Суді Лондона в справі за позовом Приватбанку на 2,5 млрд дол - тут.

Наразі госпсуди в різних регіонах України розглядають позови Приватбанку до низки компаній про стягнення значних сум заборгованостей, у т.ч. до ТОВ «Новофарм» - на 3,55 млрд грн (справа №904/961/18), до ТОВ «Агротермінал» - на 1 млрд грн (справа №916/599/18), до ТОВ «Ключове рішення» - позови на 962,6 млн грн (справа №904/962/18) та 859,2 млн грн (справа №904/6781/17), до ТОВ «Приватофис» - на 646,5 млн грн (№904/6511/17), до ТОВ «Фіто-Пром Еволюшн» - на 576,3 млн грн (справа №910/21192/17), до ТОВ «АС-МВК» - на 531 млн грн (справа №910/5205/18), до ТОВ «Боріваж» - на 121 млн грн (справа №916/366/18) тощо.