Верховний суд виніс постанову щодо перевірки дотримання процедури добровільної ліквідації юрособи

Про це у своїй постанові зазначив Касаційний господарський суд, повідомляє інформаційний портал Банкрутство & Ліквідація із посиланням на «Українське право».

Скасовуючи ухвалу місцевого господарського суду, якою затверджено наданий суду звіт ліквідатора, ліквідаційний баланс та ліквідовано юридичну особу – товариство, і припиняючи провадження у даній справі як безпідставно порушене, апеляційний господарський суд виходив з того, що, в порушення вимог Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», господарським судом першої інстанції належним чином не було перевірено дотримання процедури добровільної ліквідації юридичної особи, фінансово-майновий стан боржника належним чином не досліджувався, матеріали справи не містять доказів надання ліквідатором боржника до органів доходів і зборів, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування документів підприємства, у тому числі первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку для проведення відповідних перевірок.

Залишаючи без змін постанову апеляційного господарського суду, Верховний Суд виходив з такого.

Особлива процедура, що передбачена статтею 95 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (банкрутство боржника, що ліквідується власником), випливає з процедури добровільної ліквідації юридичної особи, тобто ліквідації юридичної особи за рішенням її учасників (власників) або органу, уповноваженого на це установчими документами.

У зв'язку з цим, необхідними передумовами для звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника, в порядку наведеної норми, є дотримання вимог цивільного та господарського законодавства щодо добровільної ліквідації юридичної особи.

Такі передумови полягають у наступному:

Прийняття рішення власником майна (або органом, уповноваженим управляти майном) боржника про звернення боржника до господарського суду із заявою. Проведення аналізу активів боржника у вигляді проведення інвентаризації наявного майна (у тому числі переданого у заставу майна), його належної оцінки та оцінки грошових коштів на рахунках боржника. Аналіз пасивів боржника шляхом публікації оголошення згідно з вимогами частин другої, п'ятої статті 105 ЦК України. Проведення аналізу активів та пасивів боржника є підставою складення проміжного ліквідаційного балансу, який додається до заяви боржника відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Дотримання визначених вимог та сукупність вказаних дій із доданням доказів їх проведення є підставою для звернення ліквідатора (ліквідаційної комісії) із заявою про порушення справи про банкрутство на підставі статті 95 вказаного Закону та складає предмет спору у справі про банкрутство за особливою процедурою, що порушується в порядку норм означеної статті.

При цьому, Верховний Суд зауважив, що необхідною та обов'язковою передумовою порушення провадження у справі про банкрутство на підставі статті 95 Закону, є надання належних доказів на підтвердження наявності всіх передумов для порушення провадження, згідно з цією статтею, саме на момент звернення боржника із відповідною заявою.

Під час апеляційного перегляду даної справи місцевим господарським судом встановлено, що ліквідатор у заяві про порушення провадження у справі про банкрутство посилалась на прийняття загальними зборами учасників (засновників) товариства рішення про припинення діяльності підприємства шляхом його ліквідації оформленого протоколом, в порядку визначеному у частині першій статті 95 Закону та частині першій статті 110 ЦК України, однак, місцевим господарським судом при винесенні ухвали про порушення провадження у даній справі про банкрутство не було надано правової оцінки вказаному протоколу загальних зборів одинадцяти юридичних осіб-учасників (засновників), інтереси яких у даному випадку на вказаних зборах представляла громадянка України за довіреністю.

Верховний Суд визнав необґрунтованими наведені доводи касаційної скарги, з огляду на те, що з урахуванням статей 32, 33, 34, 36 ГПК, у редакції до 15.12.2017, відповідні докази на підтвердження наявності всіх передумов для порушення провадження, в порядку статті 95 Закону, безумовно надає боржник саме на момент звернення із відповідною заявою.

Разом з тим, відповідно до статті 16 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з'ясування наявності підстав для порушення провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Законом.

У разі звернення до господарського суду боржника із заявою про порушення справи про банкрутство, у підготовчому засіданні з'ясовуються ознаки неплатоспроможності боржника або її загрози.