Logo
До новин

В Одесі відбулося експертне обговорення імплементації новел процесуальних кодексів

01 серпня, 2018
Події
В Одесі відбулося експертне обговорення імплементації новел процесуальних кодексів

27 липня 2018 року в Одесі пройшов третій завершальний захід, присвячений обговоренню актуальних питань імплементації новел цивільного і господарського процесуального законодавства, організований Асоціацією правників України спільно з Проектом ЄС «ПРАВО-JUSTICE» та Асоціацією суддів господарських судів.

Про це повідомляє інформаційний портал Банкрутство & Ліквідація із посиланням на Державну судову адміністрацію.

До учасників заходу звернулись голова Одеського апеляційного господарського суду, голова ГО «Асоціація суддів господарських судів України» Наталія Богацька, керівник зазначеного Проекту Довидас Віткаускас, Президент АПУ (2013–2017), партнер VB PARTNERS Денис Бугай, директор Департаменту з питань правосуддя та національної безпеки Міністерства юстиції України Олександр Олійник, суддя КГС ВС – секретар судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Тетяна Дроботова та суддя КГС ВС, голова Комітету РСУ з питань дотримання етичних норм, запобігання корупції і врегулювання конфлікту інтересів Єгор Краснов.

Зокрема, суддя КГС ВС – секретар судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Тетяна Дроботова наголосила, що процесуальні новели за останні півроку тим чи іншим чином торкнулися кожного з присутніх: «Перші кроки щодо застосування нової редакції ГПК України свідчать про те, що господарський процес зазнав глобальних, радикальних і докорінних змін, та навіть після спливу кількох місяців застосування часом все ще є незвичним для нас. Однак без змін немає прогресу. Наш захід і має на меті обговорення ключових змін ГПК та аналіз практики їх застосування».

Питанням застосування заходів процесуальних примусів та обговоренню перших кроків прикладного застосування відповідних норм присвячувалась панельна дискусія, модератором якої була суддя КГС ВС Тетяна Дроботова. Вона зазначила, що у новому ГПК України запроваджено системні механізми запобігання зловживанню процесуальними правами. «Метою таких механізмів є ефективне запобігання умисному затягуванню справ, «позовам-клонам» та іншим маніпуляціям з підсудністю, завідомо необґрунтованим відводам, скаргам та іншим проявам недобросовісного користування учасниками судового процесу своїми процесуальними правами. Вбачається, що запровадження розширеного інституту заходів процесуального примусу спрямоване на забезпечення виконання правил господарського судочинства, а також надання суду правових інструментів для впливу на осіб, які порушують встановлені в суді правила. Процесуальний примус покликаний забезпечити виконання обов’язків учасниками процесу та належне виконання завдань господарського судочинства.

Загальна спрямованість примусу повинна визначатися завданнями судочинства як справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду і вирішення справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Незважаючи на те, що заходи процесуального примусу застосовуються у разі порушення певних правил господарського судочинства, їх не можна розглядати як вид відповідальності, покарання, оскільки заходи процесуального примусу покликані забезпечити виконання правил господарського судочинства, а не покарати особу. Тобто заходи процесуального примусу є по суті превентивними заходами, які застосовуються для припинення протиправних дій або для запобігання їх негативним наслідкам. Переважно заходи процесуального примусу застосовуються при встановленні судом фактів зловживанням учасниками судового процесу своїми процесуальними правами».

Суддя КГС ВС детально зупинилася на ознаках заходів процесуального примусу та наголосила, що застосування до особи заходів процесуального примусу не звільняє її від виконання своїх обов’язків, що є ознакою стимулюючої функції інституту процесуального примусу. «Застосування процесуального примусу не є кінцевою метою, воно є засобом для забезпечення виконання тих чи інших процесуальних обов’язків», – зауважила Тетяна Дроботова.

Підсумовуючи, суддя КГС ВС зазначила, що навіть за ці півроку застосування згаданого інституту вже є очевидним його позитивний вплив щонайменше на дисциплінування поведінки учасників судового процесу. Незважаючи на те, що частина суддів дещо обережно ставиться до практичного застосування заходів процесуального примусу, а учасники судового процесу часто критикують випадки їх застосування судом, вбачається, що доречне їх застосування спроможне забезпечити ефективне здійснення судочинства без невиправданих затримок.

Крім того, суддя КГС ВС – секретар судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Тетяна Дроботова звернулася до присутніх з доповіддю у межах панельної дискусії «Нові засоби доказування».

У свою чергу, суддя КГС ВС, голова Комітету РСУ з питань дотримання етичних норм, запобігання корупції і врегулювання конфлікту інтересів Єгор Краснов став модератором панельної дискусії «Нові правила юрисдикції» та виступив з доповіддю у межах панельної дискусії «Представництво адвокатами: перші підсумки». Під час виступу він звернув увагу на певні суттєві помилки та непорозуміння, яких припускаються адвокати під час представництва інтересів у господарських спорах, в тому числі і в Касаційному господарському суді у складі Верховного Суду. "Нові кодекси діють вже більше восьми місяців і за цей час вже можна зробити перші висновки про їх сильні та слабкі сторони, зокрема, про позитивні та проблемні нюанси Господарського процесуального кодексу", - підкреслив суддя КГС ВС Єгор Краснов.

Про зарубіжний досвід регулювання цивільного і господарського процесу розповіли міжнародні експерти: адвокат, колишній суддя Берт Маан, професор права Маастрихтського Університету Ремко Ван Рі та адвокат, викладач Паризького Університету Жан Лагадек.

Присутні судді та представники адвокатської спільноти мали змогу поділитися власною практикою, обмінятися думками щодо практичних питань застосування нового процесуального законодавства.

Наостанок учасники заходу заповнили опитувальник щодо проблемних питань імплементації ЦПК України і ГПК України.

Коментарі
Додати коментар