Банкрутство в добу кодифікації: точки відліку

Захід відбувся за підтримки юридичної компанії EQUITY Law Firm. Модератором круглого столу став парнер EQUITY Law Firm Олег Маліневський.

18 жовтня Верховна Рада прийняла новий Кодекс про банкрутство та відновлення платоспроможності боржника. Цей документ має суттєве значення не лише для простих громадян та українського бізнесу, а й для всієї юридичної спільноти, судової влади та економіки країни в цілому.

Партнер EQUITY Law Firm Олег Маліневський переконаний, організувати таке обговорення було вкрай потрібно. За його словами, вже лунають різні оцінки цього документу, які мають широкий спектр – починаючи від бурних аплодисментів і закінчуючи тезами про те, що після введення в дію нового документу будуть покарані валютні боржники, а бізнес піде «під ніж».

«Тому потрібен тверезий погляд на Кодекс», - зазначив Олег Маліневський.

Він запропонував учасникам Круглого столу проголосувати по такому питанню: новий Кодекс більше захищає інтереси кредиторів (є «прокредиторським») чи боржників («проборжниківським»). І в результаті голоси розподілились таким чином: за «прокредиторський» було подано 12 голосів, за «проборжниківський» – 2 голоси, за тезу про те, що кодекс забезпечує баланс інтересів обох сторін – 2 голоси.

Один із авторів нового Кодексу депутат Верховної Ради Руслан Сидорович розповів, що під час підготовки документу довелось багато попрацювати, щоб знайти спільну мову з усіма зацікавленими сторонами - арбітражними керуючими, банками, юристами, адвокатами, Світовим Банком, МФВ, Мінекономіки, Міністерством юстиції. «І ми були дуже обмежені в часі, тому що з моменту, коли відкрилось вікно можливостей, і до моменту, коли він був прийнятий, пройшло недостатньо часу для напрацювання документу, який би я хотів бачити», - повідомив Руслан Сидорович.

Але депутат зазначив, що з прийняттям парламентом Кодексу, процес реформування сфери банкрутства не завершується. На його думку, цей процес дуже відрізняється від господарського процесу.  Наразі Сидорович вважає, що для банкрутства має бути повністю окремий процесуальний закон, який не буде підв’язаний під господарський процес. І це дозволить відійти від колізійних моментів в діючому законодавстві. «Сподіваюсь що через 5-6 років ми до цього дійдемо, і буде окремий закон», - сказав він.

Руслан Сидорович також розповів про основні новели, які містить новий документ. Що стосується банкрутства юросіб, то в ньому спрощується порядок відкриття впровадження по справі, тому що попередні процедури боржники нерідко використовували для приховування активів, що додавало додаткової роботи і арбітражним керуючим, і кредиторам. Друга новела – вирішення проблеми, коли у боржника не було грошей для погашення боргів, і виконавча служба не могла ані стягнути борги, ані порушити справу про банкрутство. В такому випадку кредитори потрапляли в стан «між небом і землею» – вони не могли ні списати борги, ні стягнути їх, ні ліквідувати боржника. «Їм залишалося тільки сидіти на березі та спостерігати, як все буде розвиватися», - зазначив депутат.

Також в новому документі зазнали зміни порядок відсторонення керівника та передачі повноважень арбітражному керуючому, а також відсторонення неефективних власників підприємств – це зменшує поле для маніпуляцій з боку неефективних власників і менеджменту компаній.

За словами Руслана Сидоровича, в новому законодавчому документі також пришвидшені процедури формування комітету кредиторів за результатом розгляду кредиторських вимог, які були подані протягом 30 днів: «Ми таким чином стимулюємо кредиторів бути пильними: якщо вони хочуть потрапити в керівні органи боржника, вони мають заявити про це протягом 30 днів, і в такому випадку їх вимоги стають визначальними, аби було зрозуміло, куди підприємство рухається далі».

Також новації є і в переході підприємства до процедури санації. «Зараз часто санації фейкові – рішення приймалося, але план санації не писався, і це було просто затягуванням справи. Зараз інвестор, який хоче прийняти участь в санації, повинен звернутись в межах стадії розпорядження майном, підготувати план санації, і перехід в санацію відбувається вже з ухваленим планом. В такий спосіб ми прибираємо значну частину фейкових санацій», -  зазначив Руслан Сидорович.

Автор законопроекту також порозмірковував над тим, чи сприятиме новий закон не банкрутству підприємств, а саме відновленню їх платоспроможності за рахунок приходу інвесторів. «Щоб з’являлись інвестори, має бути інвестиційно привабливе середовище. А в умовах, коли в нас є масові випадки рейдерства, несприятлива атмосфера з боку держави, середовище несприятливе для інвестицій не тільки для підприємств у стані банкрутства, але і поза ним. А інвестувати в підприємство в стадії банкрутства – це додаткові ризики», - зазначив він.

 

 

Також на думку Руслана Сидоровича, необхідно врегулювати податкові питання. Наприклад, ПДВ має бути і в санації, і в ліквідації, або ж його не має бути в обох випадках. «Ми пропонуємо не обкладати ПДВ реалізацію майна активів в процедурі санації – це здешевить інвестиційний вхід, і за рахунок двох податкових стимулів процес санації стає цікавим - ти отримаєш умови не гірші, ніж на етапі ліквідації, а, можливо, і кращі», - сказав він.

Стосовно четвертої книги Кодексу, яка регулює питання банкрутства фізичних осіб, то Руслан Сидорович висловив переконання, що ця частина Кодексу є «проборжниківською». Загальна ідея цієї книги кодексу полягає в тому, що якщо фізособа в силу тих чи інших причин (втрата здоров’я чи роботи, розлучення, тощо) стає неплатоспроможною – це не має бути вироком на все життя. Зараз у виконавчої служби багато справ по стягненню боргів із фізосіб, які не мають чим погасити борги. «Людина повинна мати можливість очиститись і почати життя спочатку. Ця проблема не розв’язувалась 9 років, і це було безвідповідально», - сказав він.

Руслан Сидорович розповів також, що чекає позичальників валютних кредитів, які через девальвацію гривні вже не можуть розрахуватись з боргами. Новий кодекс встановлює, що для таких позичальників після їх заяви до суду борг переводиться в гривню, з нього відкидаються всі штрафи та пені, а суму боргу приводять відповідно до ринкової вартості майна станом на сьогодні. «Бо нерухомість, яка купувалась на піку вартості, коштувала 200 тис. доларів, а зараз – 50 тис. доларів», - пояснив депутат. З суми боргу віднімається сума сплаченого кредиту, а решта – реструктурується на наступних умовах. Перший варіант – якщо площа квартири становить до 60 м (будинку - до 120 кв м), то борг реструктурується на 15 років на умовах депозитної ставки для фізособи + 1%. Якщо площа житла більше – борг реструктурується на 10 років по депозитній ставці для фізосіб +3%. «В такий спосіб фізособи отримують гіперпільгові умови реструктуризації, а їхні борги не зростатимуть», - сказав Руслан Сидорович, зазначивши, що є цілий пласт позичальників, у яких борги вийдуть в нуль.

Якщо фізособа звернулась до суду за процедурою банкрутства, і потім виявилось, що вона не в стані платити кошти за умовами реструктуризації, за її заявою (і тільки за її заявою) справа про банкрутство закривається, і позичальник повертається до попереднього стану.

Мораторій на задоволення вимог кредиторів валютних позичальників після вступу в силу Кодексу зніматись не буде – він буде діяти ще рік, щоб подивитись, як цей механізм буде працювати. «Якщо ми побачимо, що є суттєві недоліки, буде продовжено мораторій, а ми будемо шукати вихід», - зазначив Руслан Сидорович. Він додав, що більшість банків зацікавлені в тому, щоб позбутись тягарів валютних кредитів, які їм не можуть повернути позичальники.

За словами автора закону, прийнятий кодекс – найлояльніший щодо банкрутства фізосіб серед усіх законів, що є в Скандинавії, Британії та США. Але він зазначив, що законодавство в цій сфері ставатиме жорсткішим, зокрема і тому, щоб люди ставали більш фінансово грамотними і не набирали боргів, заявляючи після цього, що у них немає коштів для повернення. «Ми всі повинні бути відповідальними – і кредитори, і боржники», - підкреслив Руслан Сидорович.

Руслан Сидорович зазначив, що також є проблеми в сфері банкрутства, які ще потребують вирішення. Зокрема, на сьогодні сума списаних боргів вважається доходом боржника, і відповідно на них нараховуються податки. «Ми пропонуємо не включати до складу валових доходів юр- та фізосіб суми списаної заборгованості у процедурі банкрутства. Тому що фізособа у випадку списання боргів на 1 млн. гривень отримає від Податкової рахунок на сплату 180 тис. гривень податків», резюмував Руслан Сидорович.

За словами іншого автору Кодексу з процедур банкрутства, депутата Верховної Ради Сергія Алєксєєва, попередній закон проіснував 10 років, і була ціла низка проблем, які можна буде вирішити тільки з прийняттям нового Кодексу. Це, зокрема, проблема прав заставних кредиторів, питання СРО (законом вирішено створити єдину організацію арбітражних керуючих), проблема процедури торгів (тепер є єдина прозора процедура), проблема винагороди арбітражних керуючих (врешті решт закон пропонує єдине регулювання цієї процедури). Але найреволюційнішим він назвав ті норми, що стосуються банкрутства фізосіб, тому що проблема боргів не вирішувалась, і навіть приймали норми, коли борги успадковувалися. «Ми обрали найкращі приклади із законодавства інших країн. І це, повірте, єдиний спосіб на сьогодні збалансованого врегулювання інтересів як кредиторів, так і боржників», - сказав він, додавши, що це не вирішить за 5 хвилин проблеми всіх безнадійних боргів. Але сьогодні є інструмент для вирішення цього питання.

Стосовно процедур санації підприємств, то Алєксєєв зазначив, що на сьогодні він не може навести навіть декілька прикладів інвестиційно привабливих процедур банкрутства, і переважно юридичних осіб, які потрапили в скрутне становище, яких чекає процедура ліквідації або списання боргів. «Ми не плекаємо ілюзій, що у нас буде повальна черга інвесторів, які будуть бажати увійти в процедуру санації, тому що на сьогодні немає черги інвесторів навіть у здоровому секторі економіки», - підкреслив Сергій Алєксєєв.

Депутат зазначив, що питання трактування законодавства про банкрутство перейшло від Конституційного Суду до судової системи, і саме судова система, яка буде застосовувати цей закон, буде встановлювати і нові стандарти, і напрацьовувати нову практику. Таким чином, саме  судова система своїми рішеннями буде замальовувати всі «білі плями», які містяться в новому документі.

За словами Сергія Алєксєєва, в новому документі також закладено багато пересторог щодо банкрутства фізосіб – щодо шахрайства, щодо доброчесності боржника (суд списує борги тільки добросовісному боржнику, і якщо буде виявлено, що особа приховувала майно, борги списуватись не будуть). «Ми вважаємо, що цей документ – дуже великий крок вперед, і на цьому ми зупинятись не будемо. На сьогодні це один з найкращих документів, який регулює такі питання», - сказав Сергій Алєксєєв.

Руслан Сидорович доповнив, порівнявши новий Кодекс зі скальпелем: «В добрих руках він рятує життя, в злих – він може його позбавити. Але якщо ми цього скальпелю не дамо, то пацієнт помре точно».

На думку Руслана Сидоровича, новий закон збільшить кількість банкрутів, але це не є негативом, тому що, наприклад, якщо сьогодні фізособи не проходять цю процедуру, це не означає, що немає людей у скрутному фінансовому становищі через борги.

Депутат також зазначив, що в новому законі колосально зменшено кількість махінацій з розпорядженням майна на різних етапах. «Юридична спільнота розуміє, що цим законом закривається багато «дірок», і якщо ми будемо застосовувати цей кодекс з точки зору верховенства права, то виграють всі: і кредитори, і боржники, і економіка в цілому», - сказав Сидорович.

В’ячеслав Пєсков, суддя Касаційного господарського суду у складі Верховного суду, вважає, що цей Кодекс є ані «прокредиторським», ані «проборжниківським». «Ми бачимо свою функцію в тому, щоб довести суспільні відносини до тієї норми, коли всі учасники господарських відносин зможуть розраховувати на сталий розвиток свого бізнесу», - сказав він.

В’ячеслав Пєсков дуже позитивно поставився до того, що в новому документі було вирішено питання оплати праці арбітражних керуючих (тому що в ньому було багато несправедливості, і це породжувало проблеми), а також запровадження продажу майна на електронних торгах.

Разом з тим, він зазначив, що поки що немає розуміння, як новий документ в частині банкрутства фізосіб буде співвідноситись з Сімейним Кодексом, з майновими спорами між чоловіком і дружиною, і як це буде впливати на розподіл майна, і ці питання ще належить відрегулювати. «Ми сподіваємося, що прийняття цього Кодексу не стане кінцем революції», - підсумував він.

Анатолій В'язовченко, голова Національної професійної спілки арбітражних керуючих України висловив занепокоєння, що при прийнятті Кодексу у парламенті деякі поправки були внесені в останній момент з голосу, а його досвід свідчить, що в такому випадку можуть бути неприємні несподіванки.

Також він вважає, що не варто очікувати, що одразу після опублікування закону підвищиться позиція України в рейтингу Doing Business. Він пояснив, що в цьому рейтингу закладена методика, згідно з якою ті країни, в яких підприємства після проходження процедури банкрутства продовжують працювати, отримують високий рейтинг, а от країни, де після процедури банкрутства майно підприємства йде на продаж, як правило, отримують низький рейтинг.

Також Анатолій В'язовченко вважає, що є загроза внесення правок в цей закон. Зокрема, Кабмін вже розглядав правки, згідно з якими не можна списувати борги по такому податку як ЄСВ, тому що тоді не буде відбуватись нарахування стажу. І Сергій Алєксєєва погодився з цим, зазначивши, що у Верховній Раді є така практика, коли, приймаючи нові закони, вона ними вносить правки і в інші закони, які стосуються зовсім інших сфер. І кодекс про банкрутство від цього не захищений.

В'ячеслав Лецкан, голова ради СРО «Асоціація антикризового менеджменту», висловив думку щодо майбутньої роботи СРО – саморегулівних організацій. Він зазначив, що норми щодо створення СРО є і в діючому сьогодні законі, і були сподівання, що цей інститут запрацює. «Але держава СРО не дала ніяких повноважень, і є арбітражні керуючі, які на сьогодні є членами одразу декількох СРО, але нічого не відбувається», - сказав він. Він підтримав норму про те, що має бути єдине СРО. «Але якщо це СРО виробить правила поведінки та відносин між арбітражними керуючими, а Міністерство юстиції чи Кабмін не дадуть ніяких повноважень цьому СРО, то це працювати не буде», - вважає він.

Він навів приклад, що сьогодні закон передбачає, що арбітражний керуючий, який призначається на підприємство, має бути членом СРО, але в справах про банкрутство не знайти ніяких підтверджуючих документів про членство арбітражних керуючих. «Це не працює», - зазначив Лецкан.

Руслан Сидорович додав, що з моменту створення СРО держава в особі Міністерства юстиції повинна передавати цій структурі все більше повноважень. «Якщо вона нічого не регулює, то для чого вона створена? Вона ж навіть не профспілка. Держава повинна передавати повноваження поступово, зберігаючи контроль», - вважає Сидорович. Він додав, що під час підготовки законопроекту він вивчав досвід інших країн, і побачив, що у них після введення нового законодавства пройшло щонайменше 5-7 років, допоки до учасників професійної спільноти прийшло усвідомлення, що повага до їх професії залежить саме від них. На його думку, саме це чекає і нас.

Дмитро Тиліпський, cтарший юрист, адвокат EQUITY, зазначив, що це тільки початок врегулювання інституту про банкрутство, і перший рік чи два роботи Кодексу адвокатська спільнота буде чекати врегулювання судовою системою питань, що виникають. Але разом з тим він зазначив, що сьогодні є певні недоліки і в самій судовій системі. Наприклад, зараз в Господарському суді Києва є лише 4 судді, які розглядають справи про банкрутство, тоді як концентрація відповідних справ саме в столичному регіоні – дуже велика.

Антон Молчанов, керівник практики банкрутства ЮК Arzinger law office, вважає, що у новому Кодексі немає узгодженості з корпоративним і бухгалтерським законодавством, до того ж в Україні половина компаній працює на національних стандартах бухгалтерської звітності, а половина – на міжнародних. На його думку, в такому випадку постає питання: як саме буде визначатись вартість активів компаній, тому що у суду не буде ані часу, ані повноважень займатись визначенням ринкової вартості активів. Тому юрист запропонував, щоб під час прийняття змін в Кодекс про банкрутство в нього були включені норми про економічні критерії, як це зазначено в законі «Про товариство з обмеженою та додатковою відповідальністю».

Разом з тим, Молчанов зазначив, що сподіватись на коригування недоліків Кодексу виключно судовою практикою - означає повторювати помилки, що вже були зроблені раніше. «Розраховувати, що Верховний Суд зараз буде закривати всі ці прогалини, в тому числі й ті, що стосуються безпосередньо економіки, не варто», - сказав він. З ним погодився і Олександр Удовиченко, радник Ader Haber. На його думку, судова практика швидко не вирішить проблемні питання.

Ярослава Авраменко, засновник адвокатської компанії «AVRAMENKO GROUP», співголова Громадської ради при НБУ 1 скликання вважає, що мораторій щодо банкрутства фізосіб терміном лише на один рік – це занадто мало часу, тому що не всі валютні позичальники встигнуть скористатись новим кодексом. До того ж, на її думку, в Кодексі є багато речей, що стосуються банкрутства фізичних осіб, особливо валютних позичальників, які чітко не врегульовані, і дають широке поле для маніпуляцій. Ще один момент, про який вона сказала, – якщо не будуть внесені зміни щодо податків, книга Кодексу про банкрутство, яка стосується фізосіб, не запрацює. «Кодекс дає інструмент, а як цей інструмент буде працювати – не зрозуміло», - зазначила вона.

Віктор Вишньов, генеральний директор «СЕТАМ», назвав перемогою норми кодексу про те, що все майно має продаватися через електронні торги. Разом з тим, він зазначив, що слід під час розробки підзаконних актів виключити будь-яку можливість для втручання людського фактору в процес торгів. «Всі дії в системі мають відбуватись автоматично… Майданчики мають працювати надійно та прозоро, тому що будуть зачеплені інтереси впливових осіб», - сказав він.

Також Віктор Вишньов додав, що фактично новим Кодексом закриті останні двері, через які від Державної виконавчої службі боржники «втікали» до процедури банкрутства, і там вже шукали арбітражного керуючого та організатора торгів, який за дверима закритого аукціону передасть їм активи назад фактично за 1 гривню. «І фактично цим кодексом ця шпарина була закрита», - сказав він.