До статей

Валерія Коломієць: Тепер я знаю, хто з ринку хоче працювати в Міністерстві

17 жовтня, 2019
Аналітика
Валерія Коломієць: Тепер я знаю, хто з ринку хоче працювати в Міністерстві

Заступник міністра юстиції Валерія Коломієць в ексклюзивному інтерв’ю інформаційному порталові Банкрутство & Ліквідація розповіла про своє бачення ролі міністерства в процесі реформування ринку банкрутства в Україні.

Пані Валерія, ви вже місяць обіймаєте свою посаду. Чи багато больових точок побачили за цей час у сфері банкрутства?

Мені пощастило потрапити до міністерства в той момент, коли все реформується, створюється нова інституція — Саморегулівна організація (СРО) арбітражних керуючих. Однією з головних больових точок бачу розподіл влади всередині спільноти арбітражних керуючих. Спільнота дуже неоднорідна. І сьогодні, коли впроваджується Кодекс з процедур банкрутства, створюється СРО, є певні групи, про які всі знають, котрі хочуть захопити владу й очолити організацію. Вони пропонують різноманітні сценарії розвитку подій лише з однією метою — отримати якомога більше влади.

Роль Міністерства юстиції в цьому процесі — повністю підтримати  сценарій, який передбачає щоб у подальшому СРО перебрала на себе майже всі функції. Це нормально. Але ми маємо побачити, наскільки ця організація буде ефективною і як впливатиме на ринок. Тому що ми маємо думати не лише про арбітражних керуючих, а й про те, як їхня діяльність відобразиться на формуванні ринку й економіці країни в цілому. Адже банкрутство — це частина економіки, яка суттєво впливає на ті реалії, в яких ми живемо.

Наступне завдання міністерства — скликати з’їзд арбітражних керуючих. Під час цього з’їзду буде ухвалено Статут СРО, закладено сценарії та правила, за якими в подальшому житиме спільнота. Дуже хотіла би бачити від спільноти бажання залучатися до процесу.  Тобто щоб не з’їхалось 70 людей, які відстоюватимуть свої інтереси, а щоб на з’їзді були присутні всі арбітражні керуючі з усієї України.  Кожен голос важливий. Кожен має висловити думку щодо того, якою буде їхня СРО, за якими правилами житиме.

Кожен із арбітражних керуючих має добре усвідомити, що саме його голос може вплинути й змінити ситуацію під час з’їзду.

Наші іноземні партнери готові допомогти нам технічно у проведенні з’їзду.

Хто ці міжнародні партнери?

Це Світовий банк, «Право-Justice» тощо. Вони допоможуть нам технічно й експертно. Вони розуміють, що зараз є шанс створити в Україні чи не єдину успішну СРО. У цьому зацікавлене й Міністерство юстиції. Ми є стейкхолдером, а не тим, хто хоче взяти на себе всю регуляцію та диктувати свої правила.

Ви неодноразово казали, що СРО дійсно буде самостійно регулювати діяльність арбітражних керуючих, що Мін’юст віддасть їй цю функцію. Однак спочатку відомство хоче переконатися, що ця організація буде ефективною. Які показники цієї ефективності?

Перший — СРО приділятиме увагу розвитку своїх членів, впровадженню нових сервісів, а не плестиме інтриги чи ділитиме владу. Другий показник — організація має належно контактуватиме з органами державної влади й іншими учасниками ринку, насамперед банками. Третій — у СРО будуть представлені пропорційно арбітражні керуючі з різних регіонів країни.

Чи правда, що до Мін’юсту ходять деякі гравці ринку, щоб лобіювати свої інтереси?

Є кілька груп, кожна з яких хоче очолити майбутню СРО арбітражних керуючих і пропонує свої варіанти розвитку подій. Це дійсно так. Водночас, з моменту призначення нового Уряду й початку роботи нашої команди у Міністерстві юстиції, ніхто особисто до мене не приходив просувати свої інтереси. Але це й не має сенсу, бо наша команда на маніпуляції не поведеться. Міністр на самому початку заявив, що в усіх сферах роботи відомства ми гратимемо чесно. Однак до мене доходять чутки, що ми тут усі начебто домовились і розподілили посади у підзвітних мені департаментах. Це смішно, але й цікаво: тепер я знаю, хто з ринку хоче працювати в Міністерстві (сміється).

Як зменшити боротьбу за владу в майбутній СРО?

Тривалість і незмінюваність влади призводять до фактичного захоплення таких структур. Ми вже маємо такі приклади. Тому вважаю, що треба обмежити час перебування голови СРО на посаді. Але, знову ж таки, це питання остаточно вирішить сам ринок.  

Міністерство юстиції за колишньої влади звинувачували в тому, що воно несправедливо притягувало до дисциплінарної відповідальності деяких арбітражних керуючих…

Гадаю, звинувачення лунали через недосконалу процедуру проведення перевірок. Наприклад, після перевірок у тому територіальному управлінні Мін’юсту, де здійснює діяльність арбітражний керуючий, він приходить на Дисциплінарну комісію й каже, що це була необ’єктивна перевірка, тому що в нього є конфлікти в межах цього територіального управління. Щоб уникнути такої ситуації, перевірку цього арбітражного керуючого призначають в інший регіон. Однак після цього він знову скаржиться, що його відправили, адже в Дисциплінарній комісії є зв’язки, які допоможуть притягнути його до відповідальності. Тому нам треба чітко прописати критерії та підстави для того, щоб арбітражний керуючий розумів, яким чином його взагалі можна притягнути до відповідальності: чи це скарга його опонента, чи дійсно мають бути рішення суддів. Ми цю проблему розв’яжемо.

До речі, арбітражні керуючі не приїжджають відстоювати свою позицію на засідання Дисциплінарної комісії. Коли я головувала на одному з останніх таких засідань, із 25 викликаних арбітражних керуючих з’явилось тільки четверо. Ось їм ми мали змогу поставити запитання, поспілкуватися, і після цього ситуація могла кардинально змінитися. А коли людина не подає документів під час першої перевірки, під час другої, під час третьої та ще й не з’являється на Дисциплінарну комісію, постає питання: а чи взагалі існує цей арбітражний керуючий? Тому раджу розпорядникам бути більш залученими, щоб уникати незрозумілих ситуацій під час дисциплінарного розгляду їхніх справ.

Це запитання Вам, мабуть, уже набридло: коли запрацює Кодекс з процедур банкрутства? 21 жовтня? Чи набуття ним чинності все ж таки відтермінують?

А чому? (Сміється). Нормальне запитання. За моїми даними, законопроект про відтермінування набуття чинності Кодексом винесуть на розгляд профільного парламентського комітету лише 16 жовтня. Тому, думаю, що Верховна Рада фізично не встигне до 21 жовтня проголосувати за відтермінування набуття чинності Кодексом з процедур банкрутства.  

А якщо за законопроект народного депутата Тарасенка проголосують уже після 21 жовтня?

Ну це вже занадто…

Що буде з Робочою групою, створеною за наказом міністра юстиції для напрацювання поправок до тексту Кодексу, після 21 жовтня? Її ліквідують?

Ні, експерти й надалі напрацьовуватимуть свої пропозиції щодо необхідних поправок до Кодексу.  Адже в ньому ще є «блохи». Приміром, не зазначено терміни санації або одна з норм сформована таким чином, що можливо буде розпочати процедуру банкротства щодо будь якого із міністерств. Плюс до напрацювань групи ми долучимо дослідження міжнародних партнерів, яке вони проведуть до кінця року, щоб зрозуміти, як працює система після впровадження Кодексу.

І на завершення інтерв’ю: що, на Вашу думку, зараз найголовніше для арбітражних керуючих?

Самоусвідомлення своєї важливості. Арбітражні керуючі — це представники однієї з найбільш високоінтелектуальних та елітних правових професій в усьому світі. Плюс це люди, які впливають на ринки й на економіку, як мало хто. І коли арбітражні керуючі це усвідомлять, тоді вони ще більше підвищуватимуть свій професійний рівень, у них з’явиться ще більше завзятості у своїй роботі, й це обов’язково вплине не тільки на процедури банкрутства, а й на економіку країни загалом.

Коментарі
Додати коментар