До статей

Новий стандарт відповідальності керівника-боржника: ризики та наслідки використання цього механізму

18 березня, 2020
Аналітика
Новий стандарт відповідальності керівника-боржника: ризики та наслідки використання цього механізму

Адвокат та керівник корпоративного відділу «Горецький і Партнери, ЮФ» Мар'яна Горецька: «Кодекс України з процедур банкрутства є дієвим інструментом стягнення боргів для кредиторів, однак для керівників підприємств цей акт створив істотні ризики, які ми розглянемо нижче».

Ризики, які існують для керівника підприємства у випадку банкрутства

Ризик перший. Кодексом передбачено солідарну відповідальність керівника підприємства, а у разі солідарного обов’язку боржника (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов’язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо (ч. 1 ст. 543 ЦКУ). Тобто солідарна відповідальність керівника підприємства означає, що він відповідає перед кредиторами нарівні з підприємством, а отже, це ставить керівника в один ряд із самим боржником.

Ризик другий. Кодексом передбачено субсидіарну відповідальність керівника підприємства в такому випадку, якщо основний боржник відмовився задовольнити вимогу кредитора або кредитор не одержав від нього в розумний строк відповіді на пред’явлену вимогу, кредитор може пред’явити вимогу в повному обсязі до особи, яка несе субсидіарну відповідальність (ч. 2 ст. 619 ЦКУ). Тобто субсидіарна відповідальність є додатковою, адже настає лише тоді, коли вже немає, що стягувати з боржника (юридичної особи - банкрута).

При настанні яких обставин можна застосувати солідарну чи субсидіарну відповідальність до керівника підприємства

Кодекс покладає відповідальність за неподану до суду заяву про банкрутство, тобто боржник (керівник) зобов’язаний у місячний строк звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі у разі, якщо задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов’язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами. Якщо керівник боржника допустив порушення цих вимог, він несе солідарну відповідальність за незадоволення вимог кредиторів (ч. 6 ст. 34 Кодексу).

У разі банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб (у т.ч. з вини керівника боржника, які мають право давати обов’язкові для боржника вказівки чи мають змогу іншим чином визначати його дії) на засновників (учасників, акціонерів) боржника - юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов’язаннями.

Іншими словами, якщо дії та рішення керівника підприємства призвели до відсутності коштів на рахунках та майна банкрута, така відповідальність не пов’язується з наявністю вироків у кримінальних справах.

Стягнені суми включаються до складу ліквідаційної маси і можуть бути використані лише для задоволення вимог кредиторів у порядку черговості, встановленому КУзПБ (ч. 2 ст. 61 Кодексу).

Які наслідки при застосуванні солідарної чи субсидіарної відповідальності для керівника підприємства?

Під час здійснення своїх повноважень ліквідатор має право заявити вимоги до керівника підприємства, який, відповідно до законодавства, несе субсидіарну відповідальність за зобов’язаннями боржника у зв’язку з доведенням його до банкрутства. Розмір зазначених вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою.

Власник майна боржника (уповноважена ним особа), керівник боржника, голова ліквідаційної комісії (ліквідатор), які допустили порушення вимог, відповідно до законодавства, несуть також солідарну відповідальність за незадоволення вимог кредиторів.

Таким чином, Кодекс дозволяє звернути стягнення не лише на майно підприємства, але й на майно його керівника, що лише стимулюватиме кредиторів використовувати інститут банкрутства як засіб стягнення заборгованості замість вирішення питання проблемних боргів у позовному провадженні чи шляхом використання альтернативних засобів вирішення спорів.

Як керівнику підприємства уникнути відповідальності?

Кодекс передбачає відповідальність за неподану заяву про банкрутство лише на керівника боржника. Водночас керівник не має повноважень вирішити питання щодо звернення до господарського суду без рішення вищого органу управління (у ТОВ вищим органом є загальні збори учасників).

Задля уникнення відповідальності керівнику підприємства необхідно вжити всіх заходів щодо звернення до засновників (учасників) товариства та суду, а саме:

  • повідомити учасників (засновників) боржника про загрозу неплатоспроможності товариства;
  • ініціювати проведення загальних зборів учасників;
  • звернутися до суду із заяву про банкрутство, незважаючи на відсутність рішення загальних зборів;
  • здійснити аудиторський аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства;
  • вжити заходи щодо досудової санації та ін.

Все це буде свідчити про добросовісність, розумність керівника та надасть можливість у майбутньому довести факт відсутності своєї вини, причинно наслідкового зв’язку між його діями та незадоволенням вимог кредиторів чи завдання збитків кредиторам у господарських відносинах, а, у відповідності до ч. 1 ст. 614 ЦК, особа є невинуватою, якщо доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

За матеріалами: Юридична газета

Коментарі
Додати коментар