До статей

Співпраця ФГВФО та «Прозорро.Продажі» у цифрах: 18 млрд грн від продажу активів банків-банкрутів

15 травня, 2020
Думки
Співпраця ФГВФО та «Прозорро.Продажі» у цифрах: 18 млрд грн від продажу активів банків-банкрутів

Олександр Кульчицький, директор департаменту консолідованого продажу активів ФГВФО, та Олексій Соболев, директор ДП “Прозорро.Продажі” в ексклюзивному інтерв’ю інформаційному порталу «Банкрутство & Ліквідація» розповіли про підсумки співпраці з продажу активів та про плани на поточний рік.

В цьому році виповнилось вже три роки співпраці системи Prozorro.Продажі та Фонду гарантування вкладів. Що вдалось за цей час зробити? Чого не вдалось?

Олексій Соболев: Вважаю, що співпраця вдалась. Фонд гарантування вкладів є найбільшим організатором аукціонів в системі Prozorro.Продажі. 18 млрд грн з 24 млрд, які пройшли через нашу систему – це саме активи від Фонду гарантування. Можна сказати, якби не Фонд – системи взагалі б не було. Він зробив дуже велику річ.

Що не вдалось? Навіть не знаю. Чи можна було б продавати активи швидше? Можливо. Але система продажів адаптувалась і удосконалювалась під час торгів, всередині процесу. Наприклад, ми побудували новий тип аукціону – голландський . Але для того, щоб його запровадити, потрібно було спостерігати за аукціонами за англійською моделлю, зібрати дані – як поводиться ринок, яким він є. Так, голландські аукціони виявились більш ефективними, ніж англійські, на них продаж іде швидше і ціна активу зростає більше. Але ж ми не могли цього знати наперед.

Олександр Кульчицький: Ми дуже задоволені співпрацею з Prozorro.Продажі. Як сказав Олексій, активів від Фонду в системі було продано на 18 млрд гривень. Якщо говорити про кількість, то лише пулів кредитів фізичних осіб було продано 260, а також більше 100 пулів активів за програмою «один банк – один пул», об’єктів нерухомості – земельні ділянки і власне нерухомість – було продано 2,5 тис. одиниць.

Коли тільки розпочинались продажі активів банків, Фонд зіткнувся з тим, що на той момент не існувало прозорого та конкурентного механізму їх продажів, не існувало взагалі ринку таких активів. Тому у тодішньої команди Фонду, і виникла ідея щодо створення такої системи. Зараз ми бачимо, що система Prozorro.Продажі цілком довела свою ефективність, вона дійсно прозора і зрозуміла і унеможливлює будь-які корупційні  впливи.

На рахунок того, що не вдалось, я би сказав, що такого немає. Звичайно, є що вдосконалювати, і ми постійно це робимо.

Олексій Соболев:  Зазначу, що в Україні ще не було досвіду ліквідації такої кількості збанкрутілих банків, – біля 100 банків. На сьогодні вже майже по 50 банках зі 100, які потрапили на ліквідацію, процес завершено. До того, як у Фонду з’явилась можливість продавати активи через Prozorro.Продажі, ще не було завершено ні однієї ліквідації. А на сьогодні – вже майже 50 банків. Це показник.

За рахунок використання системи Prozorro.Продажі було знято багато корупційних ризиків. Але критика продовжує лунати. Чому? Кому це вигідно?

Олексій Соболев:  Я б не казав, що нас багато критикують. Багато про «зраду» пишуть, коли справа стосується закупівель. Але там система працює таким чином, що «зраду» легко знайти – після результатів торгів постачальник ще має виконати умови угоди, щось поставити замовнику.

А принцип системи Prozorro.Продажі дещо інший: хтось купує пул кредитів чи нерухомість, і він дає продавцю гроші, а той йому – пакет кредитних угод, або ключі від будинку чи машини. І все. Тому у нас і менше «зради».

Слід зазначити, що ті активи, що ми продаємо від Фонду, – вони складні и покупців на них не так вже й багато. Тому наше завдання полягало в тому, щоб за умови невеликої конкуренції зробити так, щоб покупці все одно торгувалися і давали максимальну ціну. Можуть нам закинути: чому цей об’єкт продавали 15 разів безуспішно, а потім ви його продали на голландському аукціоні, де був лише один учасник? А відповідь проста: тому що покупців, які за ту ціну хотіли б придбати це, не може бути багато. Але, незважаючи на це, наша система побудована таким чином, що на голландських аукціонах навіть з одним покупцем ціна за актив зростає в середньому на 8%. І це – завдяки дизайну аукціону: покупець не знає, чи є інші претенденти на цей актив, і він пропонує ціну вище, ніж стартова чи мінімальна, тому що хоче, аби цей об’єкт дістався саме йому. Ми створили систему, яка працює навіть в умовах невисокої конкуренції.

Олександр Кульчицький: Ми сьогодні здійснюємо переважно пулові продажі. Тобто, це активи – кредити юридичних чи фізичних осіб, нерухомість – які вже відторгувались на індивідуальному рівні, їх ніхто не купив, і тепер ми їх об’єднуємо в пули, і на голландському аукціоні вони пропонуються за нижчою ціною. При цьому ціну активу все одно визначає ринок, і, попри критику, це однозначно позитив.

Ви сказали, що вдосконалюєте систему Prozorro.Продажі кожного дня. Наведіть приклад.

Олександр Кульчицький:  Це вдосконалення – в нюансах, але воно важливе. Наприклад, минулого року ми запровадили автоматичне формування протоколу торгів електронною системою. Якщо раніще доводилось чекати підписання протоколу учасниками, потім завантаження його банком до електронної системи, то зараз протокол одразу формується центральною базою даних і автоматично публікується в системі. Банк підписує цей протокол і передає його переможцю або оператору електронного майданчика. Такі зміни суттєво спрощують і прискорюють процеси.

Також постійно вдосконалюємо розкриття даних, нещодавно додали посилання на досьє учасника торгів в YouControl, тобто тепер можна бачити повнішу інформацію про учасників.

Система вдосконалюється під час роботи, тому що при її створенні не було можливості все передбачити і протестувати. Ми працюємо «з коліс», удосконалюючись в нюансах, що дозволяє підвищувати прозорість і ефективність.

Питання стосовно конверсії. Реальна вартість активів складає від 0,8 до 2%. А чи прийде час, коли ми побачимо 10%, 20%, 40% чи 50%?

Олександр Кульчицький: У нас є конверсія і 100%, це стосується об’єктів нерухомості. Вони добре продаються і мають попит. Але якщо це, скажімо, автокредити, які брались ще у 2008 році у валюті, то їх вартість невелика. Це можна легко пояснити курсовою різницею – ці кредити брались, коли курс гривні до долара був 8 чи навіть 5, а зараз ми маємо 27. До того ж у їх вартість зараховуються відсотки, які продовжують нараховуватися під час ліквідації і зараз уже становлять третину від сумарної балансової вартості кредитів.

Інша ситуація – корпоративні кредити. Понад половину юридичних осіб-позичальників з портфелю наших банків пішла у контрольоване банкрутство, і ми розуміємо, для чого це робиться, - саме для того, щоб не повертати борги. На щастя, зараз запрацював Кодекс про банкрутство, який зобов’язав продавати майно компаній-банкрутів тільки через електронні торги, через дворівневі системи торгів, і ситуація покращилась.

Крім того, дуже суттєва частина нашого кредитного портфелю – це беззаставні кредити, або кредити, де у заставі сміттєві цінні папери. Продати такий актив окремо неможливо, деякі торгуються по кілька десятків разів, перш ніж їх вдається продати, адже покупець оцінює свої ризики і рахує, що він може отримати від такого придбання. Тому такі активи об’єднуються в пули і ціна на них знижується доти, поки вони не знайдуть свого покупця. Це можуть бути лише професійні гравці, які уміють працювати з такими активами.

Тому порівнювати відсоток від нинішньої балансової вартості активу з його реальною ринковою вартістю буде не дуже коректно.

Олексій Соболев:  Є ще багато цікавої нерухомості у банків, по яким не завершено процес ліквідації. Це може бути, наприклад, головний офіс банку в цікавому для інвесторів місці. Просто 0,8-2% - це для пулів кредитів, які ніхто індивідуально не хоче купувати, це проблемна складна заборгованість. Але у нас були і пули кредитів, які купувались навіть більше номіналу. Тому в середньому ми отримуємо більше 10%. А, наприклад, середній розмір повернення по банкрутству – 8-9%. Тому Фонд отримав більше, ніж отримують кредитори в процедурах банкрутства.

Олександр Кульчицький:  Я би розділив відповідь на це питання на дві складові – на внутрішні і зовнішні чинники. Внутрішні – це те, що ми самі можемо покращити, а зовнішні – це загальна правова ситуація в Україні, коли, наприклад, ми отримуємо дуже незвичайні і незрозумілі рішення судів щодо боржників наших банків. Це і масове банкрутство компаній-позичальниць, яке легітимізують суди, це і оскарження договорів застави, і накладання судових заборон на реалізацію майна з торгів. Це все, безумовно, впливає на зацікавленість покупців таких активів. Кожен покупець розуміє ризики і закладає їх у ту ціну, яку він готовий запропонувати.

У цьому році спливає термін ліквідації багатьох банків. Які цікаві активи будуть виставлятись?

Олександр Кульчицький: Найцікавіше – це об’єкти нерухомості, наприклад, центральні офіси «Родовід банку», «ВТБ», «Дельта Банку». Щодо «Дельти» - ми ще не мали досвіду завершення ліквідації такого великого банку з такими різними активами. На торгах Prozorro.Продажі  зараз знаходиться банк «Надра» та ще декілька банків, у яких буде продаватись нерухомість, дебіторська заборгованість, кредити фізичних та юридичних осіб, основні засоби – все, що залишилось. Кредити ж фізичних осіб «Дельта Банку» мають дуже непогану вартість, і у порівнянні з іншими банками вони непогано продавались.

Також у нас зараз на торгах дуже цікавий об’єкт – стадіон «Чорноморець». Він складний, але унікальний, і я думаю, що він знайде свого покупця.

Олексій Соболев:  В тому «Чорноморці» багато об’єктів нерухомості. Там є і офіси, бо це не тільки сам стадіон.

Що робить систему Prozorro.Продажі  антикорупційною? Яким чином гарантується невтручання в торги?

Олексій Соболев:  Всі сервери і сама система знаходиться в дата центрі Amazon. Це дає найвищий рівень захисту в світі. Цього року ми переїжджаємо в український дата центр «Де Ново», але це єдиний в Україні центр, сертифікований по захисту інформації на найвищому рівні.

Сама архітектура системи Prozorro.Продажі  не дозволяє себе зламати. Тому що, на відміну від інших аукціонів, де в тебе є аукціонний сайт, і ти можеш його ламати, то тут у тебе немає прямого доступу на сайт. Хакеру потрібно спочатку зламати майданчики, а потім через них – вже саму систему Prozorro.Продажі. Майданчиків багато, вони конкурують між собою і приділяють захисту багато уваги. Тому що якщо ти зламаєш майданчик зрозуміє, що якщо його зламають, бізнесу в нього вже не буде – клієнти підуть до конкурентів. У нас було кілька DoS-атак, але хакери не могли зламати майданчик.

Пам’ятаєте, коли був вірус Petya і все «лягло»? В той день ми продали нерухомості на 300 млн гривень, це був своєрідний рекорд. І система працювала як має бути.

За ці роки не було випадків, щоб хтось втрутився в роботу системи, хоча гроші там колосальні. Тому ми вважаємо, що це показник.

Олександр Кульчицький: Рівноцінних аналогів системі Прозорро. Продажі зараз просто немає. Коли розроблявся проєкт Кодексу про банкрутство, у нього були закладені жорсткі вимоги щодо безпечності і неможливості втручання в електронні системи торгів. Цим вимогам Прозорро.Продажі відповідаєповністю.

Що впливає на конкуренцію під час торгів?

Олександр Кульчицький:  Це дуже залежить від активу. У нас на деякі аукціони реєструється по 10-20 учасників, а буває – що тільки один. Якщо актив цікавий, то конкуренція існує, адже доступ до торгів відкритий для всіх.

Покупець завжди оцінює, що він може отримати від конкретного активу. Якщо актив в судах, якщо кредит не обслуговується 5-7 років, а таких у нас абсолютна більшість, покупець закладає всі витрати, пов’язані з цим, у ціну.

Олексій Соболев:  Для об’єктів нерухомості і автомобілів ринок значно ширший, ніж для кредитів. Ми нещодавно робили рейтинг покупців, і там був окремий рейтинг покупців Фонду гарантування. В цей рейтинг потрапило багато фінкомпаній, які постійно приймають участь у аукціонах. Вони через себе акумулюють інтереси дуже багатьох груп.

Вже півроку працює новий Кодекс про банкрутство. Яке Ваше враження?  Що змінилося?

Олексій Соболев:  Коли ми запускали з Фондом систему Prozorro.Продажі, ми побачили, що ринку потрібно приблизно 5 місяців, щоб зрозуміти нові правила гри. Кодекс запрацював в жовтні минулого року, і тільки в лютому цього року почались аукціони з продажу майна банкрутів на пристойні суми. Зараз через систему Prozorro.Продажі пройшло активів на 70 млн гривень. Це небагато, але середня ціна під час продажу зростала приблизно на 30%, і ці аукціони – конкурентні.

Обсяг лотів, які приходили в систему, кожного місяця зростав. Але, на жаль, після початку карантину ринок зупинився, люди перестали користуватись системою. Ми спілкуємося з ринком, і всі кажуть, що в новому Кодексі питань до електронних аукціонів немає, тобто – все працює зрозуміло.

В парламенті вже говорять про те, що в Кодексі треба щось міняти. Але, на мою думку, краще спочатку накопичити дані, і потім на їх основі щось змінювати. Тобто треба почекати принаймні до лютого наступного року, щоб зробити якісь узагальнюючі висновки.

Олександр Кульчицький:  Звичайно, Кодекс про банкрутство більше захищає інтереси кредиторів, і це позитивно впливає на ціну наших активів, тому що основна їх маса, понад 80% - це кредити фізосіб і юросіб.

Що стосується юридичних осіб, то, як я говорив вище, ми постійно стикаємось з  контрольованими банкрутствами і ми однозначно бачимо, що переведення цих торгів у Прозорро.Продажі збільшує надходження від продажу. Там є реальна конкуренція, є відкритість, є захист. Зміни, що відбулись, для нас як для Фонду гарантування, позитивні.

Що необхідно зробити, щоб покращити конверсію, легше ліквідувати банки та збирати більше коштів?

Олександр Кульчицький:  Зараз, маючи вже величезний досвід, ми можемо проводити процес ліквідації і продажу активів набагато легше, краще і ефективніше, ніж це було раніше. Тому що ми вже маємо сформовану команду, нормативну базу, електронну систему торгів, ми вже маємо напрацьований досвід, що і як продавати за вищою ціною і в найкоротший строк. Але якби ще й суди не блокували продажі, це ще більше полегшило б роботу і підвищило рівень надходжень від продажів.

Як на роботу Фонду і Prozorro.Продажі вплинув і вплине в подальшому карантин?

Олександр Кульчицький:  Більшість процесів у нас налаштовано онлайн і це дало результат - протягом карантину на Prozorro.Продажі було проведено більше 40 успішних аукціонів з продажу пулів кредитів фізичних осіб. Це дуже добрий показник, не менше, ніж до карантину. Карантин нам життя не спростив, але ринок є, Фонд працює і активи продаються.

Олексій Соболев:  Торгівельні майданчики отримують листи від клієнтів, які говорять, що у них гроші є, давайте продовжувати аукціони, до яких вони готувались. Карантин вплинув на нові напрямки, які ми запускали – продаж активів при процедурі банкрутства, продаж прав оренди, продаж державного лісу. Карантин це призупинив.

У нас минулого року був своєрідний турборежим, але плани цього року карантин дещо поламав. У багатьох змінились пріоритети – Кабмін сьогодні більше займається не економічними питаннями, а медичними и карантинними. Тому ринок оренди державної і комунальної нерухомості, який вже мав би запрацювати, але його запуск відклали. Але «старі» напрямки, які вже працюють, то по них ми не бачимо впливу карантину – це продаж активів від Фонду гарантування і приватизація. Навпаки, ми очікуємо, що по них буде активізація – коли тобі потрібні гроші, то ти будеш більш готовий виставляти активи на продаж. Наприклад, «Укроборонпром» збирається продавати дуже багато своєї непрофільної нерухомості, їм потрібно дуже багато грошей зібрати. Ми очікуємо, що такого буде більше.

Також у державних банках є погані кредити на сотні мільярдів гривень балансової вартості, можна сказати що це – другий Фонд гарантування. Ми гадали, що вже мав би бути якийсь закон, який би запустив їх продаж через систему і банки могли б позбутись їх. Тому що навіщо проводити докапіталізацію банків за кошти держави, якщо більшу частину грошей можна було б отримати з ринку, продаючи кредити, які не обслуговуються.

Деяке пожвавлення ми бачимо в приватизації – люди в кризу більш охоче інвестують, що називається, «в цеглу» - в недобудовані об’єкти нерухомості.

Наскільки арбітражні керуючі готові співпрацювати з Prozorro.Продажі? Чи достатня їх професійна підготовка ? Й наскільки Вам легко з ними працювати?

Олексій Соболев: Це можна буде оцінити за рік, тому що ці аукціони організовуються арбітражними керуючими. Зараз у нас немає проблем: все відбувається публічно, у арбітражних керуючих є можливість в режимі онлайн поставити питання і з’ясувати, якщо щось не зрозуміло. Але ціни, наскільки ми бачимо, ще не готові до ринку, тому що виставляється пул, в якому різні активи – майно банкрута, дебіторська заборгованість, ще якісь активи, але ціна на все це якась зависока. Я поки не бачу, щоб пули з таких «різношерстних» активів продавались дорожче ніж за 200 млн гривень. Потім арбітражні керуючі розуміють, що за такою ціною не продається, і починаються перемовини з комітетом кредиторів щодо зниження ціни.

Ми зараз з Асоціацією арбітражних керуючих розробляємо тренінги для арбітражних керуючих, і якби не карантин, вони були б у нас вже в березні. Їм цікаво, у них нормальний відгук. Ця програма запуститься вже в травні-червні.

Зараз у Верховній Раді пропонується ввести мораторій на банкрутство. До чого це призведе?

Олексій Соболев:  Це означатиме, що все обнулиться, і систему потрібно буде перезапускати. А після відміни мораторію знову потрібно буде 5 місяців на те, щоб люди вчились працювати з системою. Якщо буде мораторій, то ринок банкрутства запрацює аж у грудні.

З моєї точки зору, мораторій – це відкладання проблеми на деякий час, але не її рішення. Якщо щось в економіці не працює, то воно через мораторій на карантин не запрацює. Якщо якісь ресурси потрапили на процедуру банкрутства, то це означає, що вони працювали неефективно, і їх потрібно через кредиторів чи через банки передати іншому власнику. І це власне те, чим ми займаємося – знаходимо нових ефективних власників. І якщо просто припинити цей процес, майно так само буде неефективно працювати. Чи будуть більше захищені робітники підприємства, яке знаходиться в стані банкрутства? Ні. Тому краще передати підприємство новому власнику, який, можливо, здійснить його перепрофілювання чи вкладе інвестиції.

Яка ситуація з продажем арештованого майна на Prozorro.Продажі?

Олексій Соболев:  Ми очікуємо від Мінюсту підписання відповідного наказу, після чого арештоване майно почне надходити до нас, а потім – на маркетплейси, які до нас підключені. Ми очікуємо, що у продажу арештованого майна конкуренція значно зросте. Я думаю, що закон, який регулює продаж арештованого майна, потрібно змінювати, тому що він недостатньо ефективний. Наприклад, частину арештованого майна не можна зараз перевести в систему ProZorro.Продажі – закон не дозволяє. До того ж закон дозволяє призупиняти торги арештованим майном прямо під час торгів на підставі рішення суду чи звернення Державної виконавчої службі. Але для нас це – нонсенс. Аукціон треба або зупиняти зовсім і відміняти, або доводити до кінця і вже тоді оскаржувати.

Які плани у ProZorro.Продажі і Фонду на цей рік?

Олексій Соболев:  В минулому році ми продали на 11 млрд гривень, в цьому – планували на 15-16 млрд завдяки запуску в першому кварталі нових ринків. Але тепер все переноситься на півроку, тому я сподіваюсь, що ми вийдемо на 11-12 млрд гривень за цей рік. Якщо вдасться досягнути показників минулого року, це буде добре.

Олександр Кульчицький: Наш досвід показав, що для ефективного продажу таких активів, які має Фонд, дуже важлива швидкість. Тому що наші основні активи – це кредити, і що довше вони не обслуговуються, що довше не знаходять нового власника, то більше втрачають у ціні. Тому від самого початку аукціонних продажів Фонд вдосконалювався і зробив дуже багато для прискорення своїх процедур. Це дуже добре показала ліквідація ВТБ – банку, який прийшов до нас останнім, у 2018 році, і за 5 місяців з початку ліквідації вже були розпочаті продажі усіх його активів.

Цього року вже виставлені на продаж активи усіх банків, у яких спливає термін ліквідації, їх близько 40. Плануємо завершити ці продажі і в кінці року будемо готові підбивати основні підсумки.

Коментарі
Додати коментар