До статей

Особливості судового процесу під час воєнного стану

19 квітня, 2022
Думки
Особливості судового процесу під час воєнного стану

Про це в ексклюзивному коментарі інформаційному порталу «Банкрутство & Ліквідація» розказав адвокат, начальник відділу по супроводженню банкрутств ФК «Інвестохіллс Веста» Дмитро Мошенець.

Внаслідок військової агресії російської федерації проти України 24 лютого Президент Володимир Зеленський видав Указ №64 «Про ведення воєнного стану на території України».

Наразі на території Харківської, Донецької, Луганської, Миколаївської, Херсонської та Запорізької областей тривають активні бойові дії. Також бої відбувалися у Київській, Чернігівській та Сумській областях. Здійснюються ракетні обстріли міст Дніпра, Одеси, Львова та інших міст України, у яких зосереджена велика кількість судів різних юрисдикцій та інстанцій.

Військовий стан та бойові дії на деякий час фактично «заморозили» здійснення правосуддя в Україні. А Верховний Суд, починаючи з 24 лютого, неодноразово видавав розпорядження про зміну територіальної підсудності окремих судів в зв’язку з руйнуваннями їхніх приміщень.

Так, 25 лютого внаслідок авіаударів агресора значних руйнувань зазнали Дніпровський та Дарницький районні суди міста Києва.

7 березня внаслідок ракетного удару зруйнована історична будівля Харківського апеляційного суду.

29 березня окупанти завдали ракетного удару по Миколаївській обласній державній адміністрації, у будівлі якої знаходився господарський суд Миколаївської області. Кількість справ, які там було втрачено, наразі невідомо.

На початку квітня, після звільнення міста Бородянка в Київській області встановили, що зруйнована також будівля місцевого районного суду. 

Наразі є дані про руйнування багатьох інших будівель суду, зокрема, Ізюмського міськрайонного суду Харківської області, а також майже усіх судів, що знаходяться у місті Маріуполь.

В свою чергу у центральних та західних областях України суди загальної юрисдикції, адміністративні та господарські суди здійснюють правосуддя у штатному режимі. Хоча є обмеження щодо відвідувань приміщень суду, а Служба судової охорони (ССО) посилила контроль за перевіркою осіб, які відвідують суди, та їх речей.

Деякі цивільні справи суди розглядають в порядку спрощеного провадження без виклику сторін з метою забезпечення безпеки життю та здоров’ю сторін справи. Та не секрет, що розгляд багатьох справ відкладається за клопотаннями сторін або з ініціативи суду через введення на усій території України військового стану, що, безперечно, є поважною причиною неявки представника на судове засідання.

1 квітня інформацію про відновлення роботи опублікував Верховний Суд України. Однак, розгляд великої кількості справ ним також відкладено через військовий стан за клопотаннями учасників справ. А деякі судді Верховного Суду наразі взагалі перебувають на службі у ЗСУ.

На жаль, процесуальна практика відновлення втрачених судових проваджень в Україні не є новою, адже, починаючи із 2014 року, частину проваджень (зокрема, господарських справ та справ про банкрутство) втрачених у зоні АТО (ООС) було відновлено судами, які були переміщені на підконтрольну Україні територію.

Так, згідно даних ЄДРСР, господарськими судами Донецької та Луганської областей було відновлено понад 3 тис. справ, за якими успішно, до 24 лютого цього року здійснювалося судочинство.

Зазвичай такі справи відновлювалися частково, в межах процесуальних документів, доступних в програмі "Діловодство спеціалізованого суду" та на офіційному сайті "Єдиний державний реєстр судових рішень". Однак, це дає можливість здійснювати подальший розгляд справи як це має місце у справах про банкрутство, що мають тривалий характер.

Чинним процесуальним законодавством також передбачено процедуру відновлення втрачених судових проваджень внаслідок їх втрати. Так, ст. 488 – 495 Цивільного процесуального кодексу України передбачаяє відновлення втраченого судового провадження у цивільних справах. Зокрема, воно може бути відновлене за заявою учасника справи або за ініціативою суду лише у справі, у якій винесено рішення або закрито провадження. Строків щодо подання такої заяви чинний ЦПК не передбачає, окрім подання заяви про відновлення втраченого судового провадження для виконання судового рішення, яка може бути подана до закінчення строку пред’явлення виконавчого документа до виконання. Заява подається до суду, який виніс відповідне судове рішення. Будь-які судові витрати за її подання відсутні.

При розгляді такої заяви суд бере до уваги наступне:

  • Частину справи, яка збереглася (окремі томи, жетони, матеріали з архіву суду тощо);
  • Документи, надіслані (видані) судом учасникам судового процесу та іншим особам до втрати справи, копії таких документів;
  • Матеріали виконавчого провадження, якщо воно здійснювалося за результатами розгляду справи;
  • Будь-які інші документи і матеріали, подані учасниками судового процесу, за умови, що такі документи і матеріали є достатніми для відновлення справи;
  • Відомості з Єдиного державного реєстру судових рішень;
  • Дані, що містяться в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі;
  • Будь-які інші відомості, документи тощо, отримані у законний спосіб з інших офіційних джерел.

У той же час ст. 357 – 364 Господарського процесуального кодексу України регламентує порядок відновлення втраченого судового провадження у господарських справах.

З огляду на уніфікацію норм чинних процесуальних кодексів, відмінності у порядку відновлення втраченого судового провадження – відсутні.

Аналогічна ситуація з нормами Кодексу адміністративного судочинства України, згідно якого порядок відновлення втраченого судового провадження є також ідентичним ЦПК та ГПК.

Майже аналогічний порядок відновлення втраченого судового провадження є і у кримінальних справах, що визначено ст. 524 – 531 Кримінального процесуального кодексу України, окрім деяких спеціальних норм.

Так, втрачені матеріали кримінального провадження можуть бути відновлені за заявою учасника судового провадження. Близькі родичі обвинуваченого, який помер, мають право подати відповідну заяву, якщо це необхідно для його реабілітації.

Окремо слід зауважити, що Кодексом України про адміністративні правопорушення не передбачається відновлення втраченого судового провадження.

Як би не було, але усі розуміють, що з огляду на масштабність війни на території України та характер руйнувань, в тому числі будівель суду, в майбутньому юридичній спільноті доведеться відновлювати не малу кількість втрачених судових проваджень у різних судах різних юрисдикцій та інстанцій, що буде значно ускладнювати представництво інтересів та захист прав осіб. Однак, завдяки даним, що містяться у Єдиному державному реєстрі судових рішень, та іншим державним реєстрам це буде можливим. І багато адвокатів вже готові до продовження роботи навіть в умовах воєнного стану.  

Коментарі
Додати коментар