Хто і навіщо купує українські банки

Павло Харламов

І все ж окремі інвестори продовжують на свій страх і ризик вкладати гроші в банківський сектор. Так, у травні поточного року Неос Банк (колишній "Банк Кіпру") був куплений компанією ERC - одним з найбільших дистриб'юторів комп'ютерної техніки і електроніки.

Тоді ж стало відомо про придбання банку "Земельний Капітал" екс-міністром вугільної промисловості Віктором Тополовим і його дружиною. А буквально днями Національний банк України видав дозвіл на поглинання 46,31% акцій "Українського будівельно-інвестиційного банку" Артуру Чечеткину, зятя Юлії Тимошенко.

Непроста доля

Досить гучним подією на рубежі 2015-2016 років стала покупка власниками Альфа-банку (Україна) Укрсоцбанку, яким володіла італійська група Unicredit Group. Італійці вже давно виношували ідею з продажу українського активу, який був придбаний ними у 2007 році за безпрецедентну навіть за тих часів суму – майже 2,1 млрд доларів. Крім того, в нашій країні група володіла ще одним фінансовою установою - UniCredit Bank, який був об'єднаний з Укрсоцбанком у 2013 році.

Акціонери Альфа-банку зі свого боку придивлялися до Укрсоцбанку ще в 2004 році, але з Віктором Пінчуком, який був на той момент найбільшим акціонером, домовитися не вдалося. А ось повторна спроба, зроблена вже в 2016 році, увінчалася успіхом.

Конкретних планів щодо нового активу у власників Альфа-Банку поки немає. Менеджмент фінустанови ухильно відповідає, що їм дуже знадобиться досвід італійських акціонерів, а також та клієнтська база, яку напрацював UniCredit Bank за роки свого існування.

"В результаті угоди виграють всі: український ринок отримає більш сильного гравця на банківському ринку, який об'єднає в собі кращий досвід і практики двох найпотужніших груп, зможе запропонувати своїм клієнтам більш досконалі і різноманітні сервіси, інноваційних і технологічно розвиненим", - заявила РБК-Україна голова правління UniCredit Bank Тамара Савощенко

Втім, така скритність сторін цілком з'ясовна. По-перше, закриття угоди буде тривати більше півроку (її планують завершити у другій половині 2016-го). По-друге, злиття банків поки що не планується. Принаймні, це не питання найближчого майбутнього. По-третє, назвати UniCredit Bank бездоганним придбанням теж не можна. За 2015 рік його збиток склав 3,1 млрд гривень. Хоча це і менше, ніж роком раніше.

Крім того, банк чимало зусиль витратив на боротьбу з неблагонадійними позичальниками, що не кращим чином позначилося на його кредитному портфелі. Наприклад, UniCredit Bank досі розсьорбує наслідки війни з групою компаній "ІСА ПРАЙМ Девелопмент", суди з якої тяглися кілька років.

Проблемні ціною

Ще одним "віянням" на ринку стало придбання банків, що визнані неплатоспроможними. Одним з перших покупців "неліквіду" влітку 2015 року став власник бізнес-групи UBG Олександр Стецюк. Його зацікавило дітище відомого Миколи Лагуна - обранкротившийся Омега банк. Вірніше, створене на його базі перехідний банк РВС Банк (це структура, яка отримує частину активів банку-банкрута і розплачується з вкладниками).

За словами Стецюка, пошуки банку тривали з 2014 року, але вибір був зупинений на "Омезі", а ставка в його розвитку буде зроблена на корпоративний сектор.

Примітно, що акціонери UBG, в число яких входив також нинішній заступник голови комітету Верховної Ради з питань фінансової політики та банківської діяльності Руслан Демчак, вже володіли банківським бізнесом – "Ерде Банком", який обслуговував бізнес групи UBG, і в 2012 році був визнаний неплатоспроможним.

Так і з РВС Банком теж виявилося не все так гладко. У вересні 2015 року НБУ заявив, що його власники не можуть привести роботу банку у відповідності з нормативами. А UBG подала відповідний позов до суду, щоб не допустити ліквідацію банку.

Не менш цікавою стала угода поглинання в серпні 2015 року арабською компанією Primestar Energy Укргазпромбанку. За її підсумками представники Фонду гарантування вкладів фізосіб повідомили, що у нових господарів є 30 днів на те, щоб стабілізувати діяльність банку, розрахуватися з вкладниками. Але, цього не сталося – у вересні НБУ все-таки відкликав у банку ліцензію і відправив його на ліквідацію.

Primestar Energy, правда, з рішенням НБУ не погодилася, і намагалася скасувати через суд. Однак безуспішно.

У вересні минулого року кондитерська компанія "АВК" (вірніше, її власник Володимир Авраменко), купила 72% акцій банку "Траст". У число неплатоспроможних він не входив, але, як і багато хто відчував труднощі з поверненням депозитів. Нові акціонери зізналися, що банк цікавило їх, насамперед за ліцензії. До того ж, розвиватися "Траст" буде як бізнес, підв'язаний під систему платежів EasyPay, яка також належить Авраменко. Хоча сам акціонер каже, що бачить в банку виключно ринкового гравця.

Тим не менш, купівля "Трасту" - це один з небагатьох прикладів того, як нові власники змогли вирівняти роботу банку. До речі, 5 липня акціонери заявили про намір в найближчому майбутньому докапіталізувати банк на 80 млн гривень.

Забирають за копійки

І банкіри, і експерти сходяться на думці, що зараз чи не найгірший час для покупки українських банків. "Ситуація така, що активи, якими зараз володіють багато банків, втратили свою вартість у кратному розмірі, і їх може просто не вистачити для погашення заборгованості перед вкладниками і кредиторами. У цій ситуації Фонд гарантування і кредитори мають можливість звернути стягнення на майно акціонера, ну а менеджмент отримає заборону на зайнятість в галузі. Тому якщо у акціонерів немає розуміння перспектив, вони намагаються вийти з цієї ситуації, продавши свій банк повністю або його частину", - вважає головний фінансовий аналітик рейтингового агентства "Експерт-Рейтинг" Віталій Шапран.

Так що ті M&A угоди, які ми бачимо на українському ринку, ситуативны, і вирішують виключно конкретні завдання для кожної із сторін. "Продавець прагне розчистити свій баланс, оскільки не кожен готовий працювати з великим обсягом проблемних кредитів, які мало того, що вимагають додаткових капіталовкладень, наприклад, для судових процесів, але і формування додаткових резервів", - пояснює голова правління Вектор Банку Вадим Березовик.

Покупець же, навпаки, отримує на баланс заборгованість. І не номінальну, а реальну, за ціною покупки. Тому, навіть якщо це проблемний актив, інвестор оцінює його, як він вважає, за справедливою ціною, і, відповідно, є шанс, що зміна кредитора позитивно вплине на бажання і настрій боржника знайти якесь компромісне рішення.

На повідку

Не менш важливим є відповідь на питання, яким буде обсяг вкладень в оздоровлення придбаного банку. "Інвестиції для виведення банку з кризи можуть бути від нуля до нескінченності. І це - головний ризик", - говорить член правління Промінвестбанку Владислав Кравець.

Як приклад - згаданий вже Укргазпромбанк, нові власники якого не змогли забезпечити виконання нормативів НБУ. У той же час, для тих акціонерів, які нездатні досягти необхідної капіталізації, продаж – чи не єдиний вихід.

"Так, ви не будете 100%-вим власником і впливати, як раніше, на роботу банку, але принаймні, збережіть собі актив, який при правильному управлінні може приносити нітрохи не менше доходу, ніж раніше. А може навіть і більше за рахунок синергії від об'єднання", - підсумовує Вадим Березовик.

З іншого боку, деякі інвестори йдуть простішим шляхом. Замість придбання цілого банку з "купою" проблем вони просто скуповують найбільш привабливі активи з аукціону ФГВФО.

У цілому ж, на думку Віталія Шапрана, відновлення попиту на банки до завершення системної кризи в галузі чекати точно не варто. "До того ж, НБУ виставив занадто суворі умови для нових інвесторів. Судячи з офіційної інформації, покупці були, але дуже багатьом відмовили. НБУ і ФГВФО бояться запускати систему "поганих акціонерів" і "поганий менеджмент". Хоча думаю, що було б правильним на час послабити цей регуляторний повідець", - вважає експерт.

За матеріалами: РБК-Україна