Як «війна» НБУ і екс-акціонерів обійшлася Приватбанку в 2,7 мільярди

Водночас прес-служба Приватбанку визнавала, що погашення банком рефінансування призводить до зменшення зобов’язань Ігоря Коломойського як поручителя (на фоні чого бізнесмен подав низку позовів до НБУ про розірвання поруки).

Причини мільярдних боргів

У Приватбанку уточнювали, що в 1-му півріччі-2017 банк погашав рефінансування як за рахунок монетизації ОВДП (внесених урядом в його капітал), так і коштів, залучених на ринку. Прес-служба фінустанови додавала, що сума процентів, сплачених за кредитами НБУ за 2014-2016 роки (тобто до націоналізації), – 17,3 млрд грн.

«Після націоналізації суттєвого послаблення відсоткової ставки за кредитами НБУ не відбулося. Середня ставка залишається на рівні 19,8% річних, тобто обслуговування кредитів НБУ є досить обтяжливим», - зазначав Приватбанк у липні 2017 року.

10.01.2018 НБУ видав для Приватбанку 2,3 млрд грн рефінансування під 16,5% на 84 дні під заставу держоблігацій. У Приватбанку запевняли, що ці кошти в регулятора були залучені для підтримки програми кредитування малого та середнього бізнесу (зокрема, з агросектору). Разом з тим, перед цим – у грудні – Приватбанк публічно заявив про можливість звернення до НБУ за рефінансуванням для виплат Суркісам (у рамках виконання судових рішень держвиконавець у листопаді наклав арешт на 1,1 млрд грн коштів Приватбанку в НБУ та низці банків). У свою чергу Нацбанк не виключав, що надасть кредити для Приватбанку.

Коментуючи видачу Нацбанком рефінансування для Приватбанку в січні-2018, учасники фінансового ринку вказували на парадоксальність факту кредитування регулятором банку, який і так має значний обсяг простроченої заборгованості. При цьому, що важливіше, це створює юридичні ризики для націоналізованого банку, оскільки зрештою може підвищити шанси І. Коломойського на розірвання в судовому порядку договорів поруки (якщо борги по рефінансу були реструктуризовані, порука в цьому процесі могла просто «злетіти»), уже не кажучи, що цей фактор може стати додатковим аргументом для «приватівців» у судових спорах, в рамках яких їм і так вдається розривати іпотечні договори та договори застави з НБУ (про це нижче).

Позиція НБУ

Глава регулятора Валерія Гонтарева публічно заявляла, що Приватбанк має змогу погасити борги перед Нацбанком по рефінансуванню, але НБУ не приймає таке погашення, оскільки воно звільнить від застави майно третіх осіб. У свою чергу вже екс-глава правління Приватбанку Олександр Шлапак уточнював, що НБУ таким чином намагається спонукати екс-акціонерів Приватбанку «перенести» свою поруку і свої активи із застави НБУ (по рефінансуванню) і заставу Приватбанку (під інсайдерський портфель).

Згідно з судовими матеріалами, в березні 2017 року ПрАТ «Покровський гірничо-збагачувальний комбінат» (раніше – ПАТ «Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат») отримало листа від Приватбанку, в якому з посиланням на звернення НБУ пропонувалося укласти з Приватбанком договори наступної застави, які будуть забезпеченням повернення кредиту корпоративними клієнтам банку, за зобов`язаннями, пов`язаними із колишніми акціонерами банку. У такому разі дія чинних договорів застави (по рефінансуванню) мала бути припинена за ініціативи НБУ.

Судова тяганина

Слід розуміти, «приватівці» відхилили такий варіант, оскільки вже в серпні-2017 на адресу ПрАТ «Покровський ГЗК» надійшла вимога НБУ, в якій Нацбанк вимагав у підприємства в 30-денний термін погасити заборгованість Приватбанку на 2,65 млрд грн за кредитним договором №19 від 24.10.2008. У разі ж невиконання вимоги НБУ попередив ПрАТ «Покровський ГЗК» про примусове звернення на заставлене рухоме майно за договорами застави.

Зрештою 30.11.2017 Госпсуд м. Києва частково задовольнив позов ПрАТ «Покровський гірничо-збагачувальний комбінат» (раніше – ПАТ «Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат») та зобов’язав Приватбанк погасити заборгованість за кредитним договором №19 від 24.10.2008, який уклали банк та НБУ, шляхом перерахування на рахунок НБУ коштів у повній сумі боргу.

«Твердження НБУ про те, що у разі виконання майновим поручителем основного кредитного зобов`язання перед НБУ замість позичальника позивач набуде рівнозначного права вимоги до ПАТ КБ «Приватбанк», суд не приймає, оскільки фактично матиме місце втрата права власності на рухоме майно та набуття взамін цього права грошової вимоги до банку, яке на відміну від вимог НБУ не є забезпеченим, а тому у ПрАТ «Покровський ГЗК» наявний самостійний майновий інтерес у виконанні ПАТ КБ «Приватбанк» грошових зобов`язань перед НБУ, який також в силу приписів статті 1 Першого протоколу до Конвенції підлягає захисту на рівні із правом власності.

На підставі викладеного ПрАТ «Покровський ГЗК» обґрунтовано розцінює прострочення ПАТ КБ «Приватбанк» кредитного зобов`язання як втручання у право позивача мирно володіти майном, оскільки у останнього наявний самостійний майновий інтерес у належному виконанні позичальником зобов`язань перед НБУ та, відповідно, збереження свого права власності на рухоме майно, яке перебуває у заставі», - йшлося в рішенні Госпсуду м. Києва від 30.11.2017.

26.10.2017 Госпсуд м. Києва в рамках ще одного спору частково задовольнив зустрічний позов ТОВ «Агро Комплект» до ТОВ «Агротермінал Логістик» (власник зернового терміналу «Бориваж», який підконтрольний «приватівцям» і перебуває в заставі НБУ з оцінкою вартості 5,5 млрд грн) та визнав ТОВ «Агро Комплект» іпотекодержателем за іпотечним договором №121 від 08.12.2014, укладеним між ТОВ «Агротермінал Логістік» і НБУ, на суму 100 тис грн.

Згідно з судовими матеріалами, ТОВ «Агро Комплект» мало придбати зерновий термінал «Бориваж» у ТОВ «Агротермінал Логістік». У ТОВ «Агро Комплект» простежувався зв’язок з «приватівцями». А тому цей судовий спір може бути юридичним маневром, з допомогою якого «приватівці» хочуть убезпечитися від спроб НБУ забрати термінал.

12.12.2017 Госпсуд м. Києва задовольнив позов ТОВ «Агротермінал Логістік» до НБУ та розірвав іпотечний договір №121 від 08.12.2014, який був укладений між позивачем і відповідачем як забезпечення боргових зобов’язань Приватбанку перед НБУ по рефінансуванню.

Загалом суди першої та апеляційної інстанції винесли 22 рішення, які зобов’язують Приватбанк погасити борги перед НБУ по рефінансуванню. Таким чином були задоволені позови ПАТ «Дніпроазот»; ПАТ «Нікопольський завод феросплавів»; ПАТ «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат»; ПАТ «Покровський гірничо-збагачувальний комбінат»; ПрАТ «Товкачівський гірничо-збагачувальний комбінат»; ТОВ «Міжнародний аеропорт «Дніпропетровськ»; ПрАТ «Ерлан»; ТОВ «Агротермінал Логістік»; ТОВ «Поділ Нерухомість»; ТОВ «Приватофис»; ПрАТ «Готель Жовтневий»; ТОВ «Акватера»; ТОВ «Укрінтерінвест»; ПрАТ «Дніпрометалсервіс»; ТОВ «Імме»; ПАТ «НДІАВТОПРОМ»; ПАТ «Проектно-пошуковий інститут «Південмедбіосинтез»; Тровелко Холдінгз Лімітед; ТОВ «Арлан»; АТ «УКРНДІІНЖПРОЕКТ».

Крім того, суди вже задовольнили низку позовів «приватівських» структур (у т.ч. більшості зі згаданих вище) до НБУ та розірвали іпотечні договори та договори застави, які позивачі уклали з НБУ як забезпечення боргових зобов`язань Приватбанку по рефінансуванню.

Наслідки «війни» між приватівцями на Нацбанком

Як наслідок, НБУ втратив право на низку активів «приватівців». Йдеться про нерухомість на курорті «Буковель»; ангар для літаків аеропорту «Дніпропетровськ»; вагони ПАТ «Дніпроазот», ПАТ «Нікопольський завод феросплавів», ПАТ «Покровський гірничо-збагачувальний комбінат»; завод «Біола», готель «Жовтневий» та ще кілька об`єктів нерухомості в м. Дніпро, а також у м. Київ (перелік див. тут і тут). Також НБУ не зміг відстояти зерновий термінал «Бориваж» (Одеська область). Щоправда, в кількох судових спорах Нацбанку таки вдалося уникнути поразки (як це було, наприклад, у випадку з Pennylane – Comercio Internacional LDA).

Приватбанк наводив дані, що заставна вартість активів, внесених у заставу НБУ по боргам Приватбанку по рефінансуванню, за оцінками Нацбанку на 01.04.2017 року становила 21,9 млрд грн.

Як мінімум на частину з цих активів судові органи за клопотанням ГПУ наклали арешт в рамках кримінального провадження №42014000000001261 щодо 19 млрд грн рефінансування для Приватбанку (перелік активів – у т.ч. тут і тут). Для арешту (замороження) майна в рамках виконання наказу Суду Лондона потрібні «підтверджувальні» рішення українських судів. Як показує поточна судова практика, з цим навряд чи буде просто.

Екс-глава НБУ та екс-глава наглядової ради Приватбанку Володимир Стельмах констатував, що загальна сума рефінансування, яку в 2014-2016 роках отримав Приватбанк, склала 0,43 гривні на 1 гривню відтоку депозитів.

«В Ощадбанка цей показник був 1,6 грн (тобто майже в 4 рази більше), в Укргазбанка – 2,7, Хрещатика – 1,38. Середньомісячна відсоткова ставка по рефінансу в Приватбанку в 2014 році склала 17,3%, в 2015 році – 22,8%, за 10 місяців-2016 – 22,6%. А для банків з держкапіталом – відповідно 10,69%, 16,95%, 13,3%. Строк рефінансування Приватбанку був до трьох років, а для банків з державним капіталом – до п’яти років.

Ми просили розстрочити термін повернення рефінансування на такий же строк, як і для державних банків, - до п’яти років, а також встановити плату на рівні облікової ставки. І все.

НБУ – загальнодержавний орган. Згідно з Конституцією і законами, він мав однаково ставитися до всіх банків, а не створювати одним кращі умови, а іншим – гірші», - зауважував В. Стельмах.

Як повідомлялося, Приватбанк в грудні 2017 року подав позов до Високого суду Лондона проти Коломойського, Боголюбова, а також компаній Teamtrend Ltd., Trade Point Agro Ltd., Collyer Ltd., Rossyn Investing Corp., Milbert Ventures Inc. і ZAO Ukrtransitservices Ltd., які, ймовірно, їм належать або знаходяться під їх контролем.

Раніше ці компанії фігурували в ухвалах Печерського райсуду м. Києва щодо кримінального провадження №42014000000001261, якими передбачався арешт ряду рахунків у кіпрській філії Приватбанку в рамках розслідування про заволодіння кредитів рефінансування НБУ на суму 19 млрд грн.

Згідно з ухвалами суду, посадові особи Приватбанку видали кредити в сумах від $18 млн до $73 млн 42-ом підконтрольним підприємством під заставу майнових прав на товар. Після цього ці компанії уклали угоди (здійснивши 100%-ву передоплату) з метою отримання товарів, перерахувавши кошти на рахунки нерезидентів: Teamtrend Ltd., Trade Point Agro Ltd., Collyer Ltd., Rossyan Investing Corp, ZAO Ukrtransitservice Ltd., Milbert Ventures Inc.

Консалтингова компанія Gabara Strategies (працює в інтересах Коломойського і Боголюбова), коментуючи для агентства Reuters інформацію про можливе виведення в офшори 1,7 млрд дол, у т.ч. за участі Trade Point Agro Limited, запевнила, що «кредити згаданим компаніям не привели до втрати $1,7 млрд або якихось збитків в Приватбанку».

«Кредити були погашені, і Приватбанк завжди володів достатнім забезпеченням по цих кредитах», - йдеться в заяві, в якій також сказано, що будь-яке протилежне твердження буде «бездоказовим і необґрунтованим». Разом з тим, представники Коломойського і Боголюбова не уточнили, яким чином кредити були погашені.

У червні 2017 року заступник глави НБУ Катерина Рожкова висловила сумнів у тому, що в 2014 році з Приватбанку виводилося рефінансування, надане Нацбанком.

«Навіть у «Привата» був відтік близько 60 млрд грн, а ми як рефінанс надали йому близько 25 млрд грн, решту він покривав сам. Як тут виводити?», - зазначила тоді К. Рожкова.

Крім того, в листопаді 2014 року глава НБУ Валерія Гонтарева таким чином коментувала інформацію ЗМІ про можливі сумнівні імпортні контракти, які відбувалися за участі Приватбанку:

«Я не бачила у Приватбанку операції з виведення 11 млрд грн. Поки я бачила у нього, як і у інших банків, лише відтік депозитів. І не бачила я, щоб Приват затримав хоча б одну платіжку. На сьогоднішній день у мене претензій до Привату немає».

Висновки

Слід розуміти, якби рефінанс був погашений на початку минулого року, відсоткових витрат Приватбанку не було б. З огляду ж на часткове погашення рефінансування, виникає питання - НБУ вже не зацікавлений в передачі активів «приватівців» у заставу Приватбанку? Чому ж тоді рефінанс не був повністю погашений? Політичні торги тривають?

Другий момент. Як на судові процеси в Лондоні вплинуть вказані заяви керівників НБУ та згадане погашення й обслуговування рефінансування? Навряд чи позитивно.

Держава підігрує «приватівцям»?

За матеріалами: Finbalance