Чи очікувати Україні фінансової кризи, якщо МВФ не дасть грошей

З таким питанням аналітичний центр Atlantic Council звернувся до фінансистів та експертів. Занепокоєння тим, що державна казна скоротилася до рівня 2014 року, висловлюють у Києві представники Нацбанку та економісти. Водночас швидке здешевлення гривні та нестачу грошей на пенсії і зарплати держслужбовцям могли б перекрити продаж єврооблігацій і міжнародна фінансова допомога. Але черговий транш МВФ на суму 1,9 мільярда доларів уже понад рік заблокований через зволікання із реформами. Тим часом представники уряду, зокрема заступник міністра фінансів Оксана Макарова, стверджують, що угода із МВФ близька, хоча ще існують деякі розбіжності. Що про можливість фінансової кризи думають міжнародні експерти?

Тімоті Аш, старший аналітик із питань ринків, що розвиваються, компанії Bluebay Asset Management:

«Не буде неймовірним, якщо Україна виживе до виборів, але якщо політики сподіватимуться на це, вони підуть на величезний ризик, а я не думаю, що варто так ризикувати. Готівковий баланс Міністерства фінансів упав до найнижчого рівня з часу перед Євромайданом. Вони насилу зводять кінці з кінцями. Вони залишилися залежними від покращення готівкового бюджету та від того, що ринки для них залишалися відкритими. Тепер вони зіштовхуються із необхідністю обслуговування зовнішнього боргу, який без фінансування МВФ та за умови, що ринки не будуть доступні, врешті-решт спричинить тиск на валютні резерви. НБУ створив валютний резерв на рівні майже 18 мільярдів доларів, що здається багато, але сезонні коливання наразі не на користь гривні, бо українці завжди із наближенням виборів скуповують іноземну валюту. Якщо резерви почнуть скорочуватися, то це може стати поганим знаком. Тож навіщо вам до цього доводити справу? Навіщо ризикувати пенсійними виплатами, не бажаючи підвищувати ціну на газ, коли і так 6,5 мільйонів домашніх господарств отримують субсидії?»

Андерс Ослунд, старший аналітик Atlantic Council, професор Джорджтаунського університету:

«Так, імовірність серйозної фінансової кризи велика. Перша слабка сторона – готівкових резервів Міністерство фінансів майже не має. Міністерство розумно продає короткострокові внутрішньодержавні доларові облігації з доходністю нижче від 6 відсотків, але ці обсяги можуть бути занадто малими. Альтернативою є скорочення видатків бюджету, що в Україні є звичним явищем. Інше побоювання полягає в падінні курсу гривні. Вона за тиждень уже знизилася на 4 відсотки, а турецька ліра за чотири місяці впала аж на 30 відсотків. Тож біда в тому, що українська гривня може піти шляхом турецької ліри. Третя, основна проблема полягає у тому, що міжнародні валютні резерви України скоротяться до надто низького рівня. Нині вони складають 17,7 мільярда доларів, яких достатньо для 3,2 місяця імпорту. Зазвичай три місяці імпорту вважаються абсолютним мінімумом, а Україна постала перед суттєвими погашеннями зовнішнього боргу. Виходом із ситуації для уряду є підняття споживчих цін на газ до рівня, якого вимагає МВФ. Тоді Україна протягом місяця може отримати від нього 1,9 мільярда доларів, і ще 3 мільярди можуть надійти з інших джерел. Тоді міжнародне фінансування України стане сприятливими».

Сергій Фурса, інвестиційний банкір, спеціаліст компанії Dragon Capital:

«Якщо цієї осені не надійде наступний транш, Україна постане перед великими економічними викликами. Ми вже були свідками затримки виплат пенсій у липні, що виявило проблему ліквідності українського уряду. Вона виникла через його нездатність реалізувати план запозичень за нормальних економічних умов на внутрішньому та зовнішньому ринках. В обох випадках проблеми з’явилися через те, що Україна не досягла компромісу з МВФ. В результаті, восени Україна може мати проблеми із виконанням бюджету та валютну кризу. Останнє пов’язано з недостатніми обсягами державних валютних запасів для обслуговування зобов’язань та погашення існуючого зовнішнього боргу. Уряд повинен поповнити ці фонди. Тим часом, поки Україна не досягне згоди з МВФ, зовнішні ринки для неї закриті. Уряд не може випускати єврооблігацій, водночас немає можливості отримувати гроші від офіційних кредитних організацій, на кшталт Світового банку чи ЄС, бо вони також пов’язані із траншем від МВФ. Що станеться? Буде девальвація гривні. Уряд, не маючи змоги отримати долари, звернеться до внутрішнього ринку, незалежно від того, чи скуповуватимуться долари у експортерів, чи використовуватимуться резерви центрального банку. Це серйозно вдарить по курсові валюти і спричинить значні проблеми з бюджетом. Звичайно, уряд намагатиметься не чіпати пенсій, проте його інвестиційна активність знизиться до нуля, а це завдасть шкоди зростанню ВВП та появі нових робочих місць. Це призведе до девальвації, а внаслідок інфляції можливі й соціальні проблеми».

Оксана Бедратенко, вашингтонський аналітик, колишній старший економіст посольства США в Україні:

«Затримка фінансування від МВФ ставить під загрозу макроекономічну стабільність України. З липня обмінний курс гривні був під тиском, що спонукало Національний банк України залучити валютні резерви для підтримки національної грошової одиниці. Валютні ризики зростатимуть восени, бо країні доведеться збільшувати обсяги імпорту енергоносіїв та фінансувати поточні виплати за зовнішнім боргом.

Щоб полегшити тиск на валютні резерви України, Міжнародний валютний фонд має діяти вже зараз. І якщо до початку осені його транш не надійде, то перегляд програми фінансування МВФ може наразитися на процес ухвалення бюджету на 2019 рік, що призведе до того, що наступний транш відкладуть до кінця цього року. Оскільки дебати щодо бюджету на 2019 рік починаються восени, МВФ повинен буде переглянути можливі ризики, що випливатимуть із проекту нового бюджету. Це стане викликом, з огляду на наростання популістських настроїв серед українських політиків цього передвиборчого року. Виплата ж траншу, яка буде визнанням прогресу України у боротьбі з корупцією, також має передбачати підтвердження зобов’язань уряду щодо реформи ціноутворення на газ. Після важкої перемоги в ухваленні законодавства щодо Антикорупційного суду програма фінансування МВФ була заблокована тим, що багато хто вважав суто технічним питанням: нарешті підвищити ціни на споживчий газ до рівня ринкових. Це підкреслює необхідність нового комплексного підходу до реформи цін на газ, яка має супроводжуватися реформою газового ринку та монетизацією субсидій».

Дмитро Боярчук, директор Центру соціально-економічних досліджень «CASE Україна»:

«Якщо Україна не отримає фінансування МВФ, на валютному ринку настане період нервозності та нестабільності. Але катастрофою це не буде. Основа залишається міцною. Експорт у хорошій формі. Монетарна політика стане суворішою. Але поки що ми не бачимо жодних намірів послаблювати фіскальну політику. Національна валюта буде нестабільною, але це не стане чимось надзвичайним. Курс гривні впаде приблизно до 30 грн/1 долар, а це той рівень, якого і так очікували. Інакше кажучи, експортні ціни та великі грошові перекази з-за кордону набагато важливіші для виживання України, ніж МВФ. Якщо ми отримаємо фінансування МВФ, але ціни на світових ринках упадуть, тоді впадемо і ми. Якщо ж ціни будуть високими, а експорт – потужним, то до 2020 року, коли стане неминучою нова програма фінансування, ми виживемо і без МВФ».

Томаш Фіала, генеральний директор Dragon Capital:

«Це дуже делікатне питання. Незважаючи на те, що валютні резерви НБУ складають 17,75 мільярда доларів, Міністерство фінансів наразі має лише близько 900 мільйонів доларів США в іноземній валюті – тим часом як зовнішній борг, який має бути погашений до кінця вересня, складає 1 мільярд доларів. Український Мінфін у першому кварталі 2018 року міг легко запозичити на ринку єврооблігацій 2 мільярди доларів, але, згідно із попередніми зобов’язаннями перед інвесторами, він хотів вийти на ринки лише після отримання п’ятого траншу МВФ. Ми цінуємо таку стратегію, бо розуміємо, що для просування через парламент закону про Антикорупційний суд у тій формі, яка зробить його ефективним для переслідування корупції серед високопосадовців, для цієї великої структурної реформи, яка зробить Україну привабливою для інвестицій, – потрібен був чималий тиск. На жаль, цей процес зайняв надто багато часу, а тим часом скоротилися обсяги готівкових коштів на ринках, що розвиваються, а доступ України до світових ринків закрився. І так залишатиметься й надалі, без МВФ не буде доступу до позики Світового банку на суму 800 мільйонів доларів та позики ЄС на суму 1 мільярд євро. Час нині має вирішальне значення. Без швидкого рішення щодо коригування роздрібних газових тарифів, з бюджетними витратами та прибуттям місії МВФ на початку вересня, досягнута важкими зусиллями макрофінансова стабільність, прискорення зростання ВВП, зниження інфляції та рівень співвідношення зовнішнього боргу та ВВП (нині 62 відсотки, порівняно із понад 80 відсотками два роки тому) – ці та інші дуже позитивні зрушення можуть опинитися під загрозою».

Валерій Пекар, викладач Києво-Могилянської академії та Львівської бізнес-школи:

«Перед Україною постане не лише фінансова, але і політична криза, українці дуже чутливо сприймають коливання курсу валюти і серйозні падіння курсу сприймають як політичний провал, не кажучи вже про затримки з виплатами пенсій та зарплат у державному секторі. Це може поховати сподівання не тільки на збереження політичної стабільності, так потрібної в час війни, а й загалом на ліберальну економічну політику та євроатлантичний політичний вибір, посилити вплив проросійських популістів, що мало б наслідки, помітні далеко поза межами України».

Гліб Вишлінський, директор Центру економічної стратегії:

«Уряд України має проблеми з ліквідністю, і вони зростають. На валютних рахунках лише 0,8 мільярда доларів, що достатньо лише до листопада. Крім того, ситуація з внутрішньою ліквідністю не краща. Вперше за багато років у липні були затримки з виплатою державних пенсій на кілька днів, а на перше серпня залишок на єдиному казначейському рахунку був найнижчим за чотири роки. Уряд має вжити швидких заходів, щоб виконати зобов’язання підвищити ціни на газ для населення. Він має всі повноваження це зробити. Це розблокує фінансування від МВФ і відверне кризу, яка може стати непередбачуваною».

За матеріалами: Радіо Свобода