Вконавці з початку року стягнули 413 млн грн боргів із зарплати

Про це повідомляє інформаційний портал Банкрутство & Ліквідація із посиланням на заступника міністра юстиції з питань виконавчої служби Світлану Глущенко.

За її словами, невиплата заробітної плати є однією з найбільш гострих соціальних проблем в Україні. За даними Державної фіскальної служби, станом на 1 вересня цього року загальна сума заборгованості з виплати заробітної плати зросла до 2,9 млрд грн.

«Тут слід зауважити, що не всі 2,9 млрд грн заборгованості стягуються примусово. Наразі в органах державної виконавчої служби перебуває на виконанні 17,4 тисяч виконавчих документів про стягнення заробітної плати на суму 551,3 млн грн. Тобто майже п’ята частина від загальної заборгованості по заробітній платі підлягає примусовому стягненню виконавчою службою», - цитує слова Глущенко прес-служба Мін’юсту.

Заступник міністра нагадала, що метою забезпечення реалізації прав громадян на отримання заробітної плати у квітні цього року Міністерство юстиції розпочало кампанію з примусового стягнення заборгованості по заробітній платі, зокрема, було створено центральний та регіональні штаби з ліквідації заборгованості по заробітній платі, мобільні виконавчі групи Мін'юсту, оприлюднено антирейтинги підприємств-боржників у всіх регіонах України.

Там пояснили, що серед основних причин, які впливають на виконання рішень про стягнення заборгованості по заробітній платі та інших виплатах, пов’язаних з трудовими правовідносинами, можна виділити такі.

Насамперед, ускладнює виконання рішень відсутність на розрахункових рахунках боржників достатніх коштів для погашення заборгованості, а також відсутність ліквідного майна, на яке можливо звернути стягнення.

Крім того, досить часто при виконанні рішень зазначеної категорії державний виконавець має справу з підприємствами-боржниками економічно не активними, які протягом тривалого часу не здійснюють господарську діяльність. Такі підприємства, як правило, не отримують прибутків, кошти на належних їм рахунках відсутні, на балансі перебуває неліквідне майно або таке, від реалізації якого отримуються кошти у недостатніх обсягах для погашення заборгованості за виконавчими документами.

За словами заступника міністра, єдиним можливим заходом впливу до таких боржників відповідно до чинного законодавства може бути лише притягнення їх керівників до кримінальної відповідальності. Зокрема, протягом 10 місяців 2018 року державними виконавцями направлено 105 повідомлень до органів досудового розслідування про вчинення кримінального правопорушення у виконавчих провадженнях цієї категорії, з яких: 6 задоволено та внесено дані до ЄРДР, у задоволенні 17 – відмовлено, 82 – перебуває на розгляді.

Суттєво впливає на виконання рішень скасування судами арештів, накладених державними виконавцями під час здійснення виконавчих проваджень та заборона вчиняти будь-які дії, спрямовані на відчуження арештованого майна боржника.

Ускладнюється процес примусового виконання рішень у разі стягнення заборгованості по заробітній платі з підприємств комунальної форми власності, оскільки майно таких підприємств є власністю територіальної громади і передане їм на праві оперативного управління, в зв’язку з чим підприємства відповідають по своїх зобов’язаннях лише коштами, які перебувають у їх розпорядженні, що в свою чергу впливає на строки виконання виконавчих проваджень.

Також переважна більшість виконавчих документів перебуває на виконанні в межах зведених виконавчих проваджень, у зв’язку з чим стягнуті з боржників кошти за зведеними виконавчими провадженнями розподіляються між стягувачами частково в порядку черговості згідно статті 46 Закону України «Про виконавче провадження», що значно впливає на строки повного погашення боргу за кожним виконавчим документом.

Крім зазначеного вище, основними проблемними питаннями, які виникають при виконанні рішень про стягнення заборгованості по заробітній платі, є:

- невиконання рішень зазначеної категорії посадовими особами підприємств-боржників;

- відсутність технічної документації на арештоване майно боржників, що унеможливлює його реалізацію та призводить до вжиття додаткових заходів для виготовлення документації на майно;

- перебування нерухомого майна у заставі банківської установи;

- відсутність купівельного попиту на майно тощо.