До новин

ВС нагадав, що повинен довести кредитор, який вимагає відшкодування упущеної вигоди

11 грудня, 2018
Законодавство
ВС нагадав, що повинен довести кредитор, який вимагає відшкодування упущеної вигоди

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому, зокрема, просив стягнути з відповідача на його користь суму курсової різниці у зв'язку із знеціненням національної грошової одиниці. Позовні вимоги мотивував тим, що у 2014 році рішенням суду, яке набрало законної сили, на його користь стягнуто заборгованість за договором позики. Відповідач рішення суду своєчасно не виконав, а з моменту ухвалення рішення суду пройшло вже більше двох років, національна грошова одиниця знецінилась.

Про це повідомляє інформаційний портал Банкрутство & Ліквідація із посиланням на Українське право.

Суд першої інстанції відмовив у задоволенні вимог про стягнення курсової різниці валют. Суд виходив з того, що офіційний курс гривні до іноземних валют в різні періоди часу може змінюватися (зростати або падати), однак вказана обставина не є підставою для пред'явлення стороною у зобов'язанні, спір щодо якого вирішений судом, після цього до іншої сторони додаткових вимог про стягнення курсової різниці валют.

Апеляційний суд дійшов висновку про можливість задоволення таких вимог. Суд апеляційної інстанції вказав на те, що відповідач за наявності у нього майна тривалий час ухилявся від добровільного виконання рішення суду, а за цей час курс долару США значно зріс, у зв'язку з чим позивачу були завдані збитки у вигляді курсової різниці валют. Суд звернув увагу на те, що відповідачем не надано доказів наявності обставин, які б перешкоджали йому виконати рішення суду і зменшити збитки позивача. А на дату виконання рішення суду і сплати гривневого еквівалента отриманих за договором позики коштів курс долара США зріс, тому апеляційний суд дійшов висновку, що право позивача на отримання всієї суми боргу порушене та йому завдано збитків у вигляді курсової різниці (пункт 2 частини першої статті 22 ЦК України, частини перша, друга статті 1166 ЦК України), розмір якої необхідно розраховувати згідно з офіційним курсом долара США, який був встановлений Національним банком України на момент здійснення платежу боржником.

Верховний Суд не погодився з результатами апеляційного перегляду та справу передав на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Касаційний цивільний суд ВС звернув увагу на те, що застосувавши положення статей 22, 1166 ЦК України і стягнувши на їх підставі курсову різницю валют, суд апеляційної інстанції вийшов за межі позовних вимог, оскільки позивач вимог про відшкодування шкоди не заявляв, а просив стягнути саме курсову різницю валют.

Суд касаційної інстанції нагадав, що відповідно до правової позиції висловленої Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 30.05.2018 року у справі № 750/8676/15-ц (провадження № 14-79цс18) «курсова різниця» жодним чином не може бути упущеною вигодою, оскільки кредитор міг і не отримати такі доходи. Коливання курсу валют, що призвело до курсової різниці, не можна розцінювати як неправомірні дії боржника, що призвели до позбавлення кредитора можливості отримати прибуток.

Курсова різниця - різниця, яка є наслідком відображення однакової кількості одиниць іноземної валюти в національну валюту України при різних валютних курсах.

ВС також вказав на те, що кредитор, який вимагає відшкодування збитків, має довести: неправомірність поведінки особи; наявність шкоди; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою, що є обов'язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди; вина завдавача шкоди, за виключенням випадків, коли в силу прямої вказівки закону обов'язок відшкодування завданої шкоди покладається на відповідальну особу незалежно від вини. З іншого боку, боржник має право доводити відсутність своєї вини (стаття 614 ЦК України).

А у вигляді упущеної вигоди відшкодовуються тільки ті збитки у розмірі доходів, які б могли бути реально отримані. Коливання курсу валют, що призвело до курсової різниці, не можна розцінювати як неправомірні дії боржника, що призвели до позбавлення кредитора можливості отримати прибуток, оскільки кредитор міг і не отримати такі доходи.

Пред'явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на кредитора обов'язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані.

Позивач повинен довести також, що він міг і повинен був отримати визначені доходи, і тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила його можливості отримати прибуток (постанова від 21.11.2018 у справі № 672/778/16-ц).

Коментарі
Додати коментар