Через податкові пільги держбюджет недоотримав більше 6 млрд

Про це повідомляється у статті на ЕП, передає «Банкрутство & Ліквідація».

"Підтримуючи окремі бізнеси, уряд втрачає обсяг коштів, сумірний з позиками міжнародних фінансових організацій, які ще треба повертати", - наголошується у матеріалі.

За даними податкової служби, у 2010 році через надання пільг держбюджет недоотримав 37 млрд грн або 15,4% доходів, у 2011 році – 59,2 млрд грн або 18,8% доходів.

За роки президентства Януковича (2010-2013 роки) держбюджет недорахувався 180,5 млрд грн доходів. Ці гроші потрапили в кишені окремих платників податків.

"З точки зору публічних фінансів податкові пільги – це недоотримані доходи бюджету. Доходи, якими держава могла б фінансувати додаткові медичні, освітні, соціальні послуги громадянам чи розвиток інфраструктури. Податкові пільги вигідні передусім великому бізнесу. Чим більше підприємство, яке може розраховувати на пільгу, тим більше коштів воно може залишити собі.

Саме через це після Революції гідності та зміни режиму уряд взяв курс на згортання численних податкових пільг. У 2015 році влада ліквідувала останню велику галузеву пільгу – спеціальний податковий режим для аграрного сектору. Це дозволило значно розширити податкову базу і знизити ЄСВ із 43% до 22%", - пишуть автори.

Зазначається, що за результатами 2015 року загальний обсяг втрат державного бюджету від пільг становив 51,6 млрд грн або 9,7% доходів бюджету. У 2017 році цей обсяг зменшився більш ніж удвічі – до 19,9 млрд грн або 2,5% доходів.

При цьому, останні два роки кількість наданих пільг та обсяг втрат від них державного та місцевих бюджетів почали зростати.

За даними ДПС, втрати держбюджету від надання податкових пільг збільшилися з 19,9 млрд грн у 2017 році до 33,5 млрд грн або 3,4% доходів бюджету у 2019 році, місцевих бюджетів – з 6,2 млрд грн до 9,2 млрд грн.

"Найбільший обсяг коштів, який залишається в бізнесу через надання податкових пільг, припадає на ПДВ. У 2019 році лише ці пільги коштували бюджету 30,9 млрд грн або майже 2% всіх доходів зведеного бюджету (державний+місцеві, – ЕП). Оскільки 100% ПДВ сплачуються до держбюджету, відповідно, ці втрати припадають саме на нього.

Друга за "вагою" пільга – податок на майно, який сплачується до місцевих бюджетів. З року в рік обсяг втрат у даному сегменті стрімко зростає: за п'ять років обсяг цієї пільги зріс утричі – з 3,8 млрд грн до 9,2 млрд грн", - йдеться у статті.

На третьому місці – пільга з податку на прибуток, тут обсяг недонадходжень до держбюджету у 2019 році становив 1,7 млрд грн. За п'ять років обсяг коштів, який залишається в платників податків унаслідок дії цієї пільги, зріс у 3,5 разу.

При цьому, ні уряд, ні парламент не мають чіткої політики надання податкових пільг.

У проєкті стратегії Мінфіну до 2023 року "Самодостатність" тематику податкових пільг подано лише побіжно. Так, у розділі "Податкові стимули для розвитку економіки" йдеться про намір запровадити ще одну пільгу – звільнення від оподаткування частки прибутку підприємств, яка витрачається на інвестування.

В Україні також відсутня система моніторингу впливу пільг, що не дає можливості оцінити ефект від запровадження таких заходів.