КГС ВС оприлюднив практику Верховного Суду з розгляду корпоративних спорів

Про це повідомляє інформаційний портал «Банкрутство & Ліквідація» із посиланням на ВС.

18 червня 2021 року секретар судової палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів, суддя Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Ганна Вронська  взяла участь у засіданні комітету Асоціації адвокатів України з корпоративного права щодо медіації в корпоративних конфліктах та виконання судових рішень.

Суддя КГС ВС ознайомила учасників заходу з актуальною практикою Верховного Суду з розгляду корпоративних спорів.

Висвітлюючи судову практику з вирішення спорів, пов’язаних зі збільшенням статутного капіталу ТОВ, доповідачка звернула увагу на те, що рішення загальних зборів учасників товариства про збільшення статутного капіталу без врахування на засадах пропорційності часток усіх учасників, що фактично призводить до зменшення часток окремих учасників, не відповідають законодавству, принципу верховенства права та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Така правова позиція була проілюстрована постановами КГС ВС у справах № 918/92/17, № 905/1134/19.

У контексті зазначеної категорії спорів Ганна Вронська також звернула увагу на постанову у справі № 912/3551/19, у якій КГС ВС дійшов висновку про те, що нормами чинного законодавства України не заборонено загальним зборам учасників товариства ухвалювати рішення про встановлення нових (інших) строків, розміру, форми і порядку внесення учасниками додаткових вкладів до статутного капіталу товариства порівняно з тими, які були визначені раніше і не виконані жодним з учасників.

На прикладі постанови КГС ВС у справі № 910/13193/19 спікер озвучила правову позицію про те, що сплата акціонеру дивідендів, щодо виплати яких було ухвалено рішення загальними зборами товариства, надає акціонеру, на користь якого таке рішення ухвалено, «законне очікування», що йому будуть виплачені такі дивіденди. Невиплата товариством таких дивідендів акціонеру прирівнюється до порушення права останнього на мирне володіння майном (рішення ЄСПЛ у справах «Брумареску проти Румунії», «Пономарьов проти України», «Агрокомплекс проти України»).

Також суддя звернула увагу на постанову КГС ВС у справі № 911/1149/19, у якій викладена правова позиція про те, що правові наслідки невнесення відповідних відомостей щодо змін у складі учасників товариства до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців і громадських формувань стосуються правовідносин у спорі юридичної особи з третіми особами. Натомість у ч. 5 ст. 89 ЦК України передбачено, що юридичні особи та їх учасники не мають права посилатися на відсутність державної реєстрації таких змін у відносинах із третіми особами, які діяли з урахуванням цих змін.

Детальніше з презентацією можна ознайомитися за цим посиланням.