Сергій Боярчуков: банки несправедливо позбавили впливу у справах про банкрутство

Таку думку під час банківського форуму, який організувало видання «Юридична практика»,  висловив керуючий партнер ЮК «Алєксєєв, Боярчуков та партнери» Сергій Боярчуков.

«Коли ухвалювали чинний закон про банкрутство, його дуже критикували, особливо за норму про зменшення ролі банку як кредитора під час розгляду справи про банкрутство. Вже тоді казали, що неправильно позбавляти банки прав та впливу на процедуру банкрутства. Але ця норма залишилася», - зазначив Боярчуков.

За його словами, єдине, на що можуть вплинути банки як заставні кредитори – на співпрацю з арбітражним керуючим. Але і це право у банків відібрали, ввівши «барабанний» розподіл арбітражних керуючих.

«Несправедливо було відбирати у банкІВ легальне право впливати на вибір кандидатури арбітражного керуючого. Бо у сучасних справах про банкрутство понад 90% - це банківська заборгованість. І коли 90% кредиторів не голосують, виходить, що на ринок впливають лише маленькі кредитори, часом створені самим бенефіціаром боржника, щоб протистояти та створювати процесуальні диверсії», - зазначив Боярчуков.

За його словами, точку зору, що чинний закон «Про банкрутство» недосконалий і потребує змін, поділяє більшість професіоналів ринку.

Сергій Боярчуков підкреслив, що потрібно внести ще кілька змін до законодавства. Зокрема закріпити легітимність третейського судочинства.

«Банки активно користувалися системою третейського судочинства, передбачаючи використання такої системи у кредитних договорах. Але коли пішли неповернення, реалізувати це стало дуже важко. Адже на етапі легалізації подібних рішень третейського суду – або у господарських судах, або загальної юрисдикції - відбувалися різні метаморфози. Апофеозом боротьби офіційних судів з третейськими стало рішення господарського суду Одеської області – про відмову в порушенні справи про банкрутство щодо підприємства на підставі того, що рішення про стягнення заборгованості, яке перебувало у виконавчій службі протягом трьох місяців, було винесено не державним, а третейським судом. При тому, що це рішення було відповідним чином легалізовано», - зазначив Боярчуков.

Також юрист вважає, що потрібно внести відповідні зміни та дозволити банкам відмовитися від статусу заставного кредитора, щоб мати можливість претендувати на погашення заборгованості через продаж не лише того майна, яке перебуває у заставі у майнового поручителя, але й іншого, незаставного майна.