Банкрутство стимулюючий фактор для розвитку економіки та механізм для очищення ринку

Форум був організований газетою «Юридична практика». Портал Банкрутство&Ліквідація виступив інформаційним партнером заходу.

Під час першої панельної дискусії, яка стосувалася розвитку інституту неспроможності, учасники обговорили основні тренди цього інституту в українських реаліях.

За словами директора департаменту з питань судової роботи та банкрутства Міністерства юстиції України Юрія Моісеєва, банкрутство – це стимулюючий фактор для розвитку економіки та механізм для очищення ринку. При цьому від відзначив, що ця процедура проходить за цивілізованими правилами – у правовій площині.

«Процедура банкрутства перейшла з економічної площини до юридичної. Під час процедур ми маємо констатувати факт, що більше відбувається процесів у судовій площині. Арбітражні керуючі, прокурори, представники юридичних компаній, які обслуговують тих чи інших кредиторів, - намагаються досягти результату через процесуальні процедури. І баланс інтересів буде лише тоді, коли на певному рівні буде і процесуальна частина, і економічна», - зазначив урядовець.

У свою чергу керівник практики банкрутства АТ Arzinger Антон Молчанов виділив три тренди у сучасній практиці банкрутства. Перший – продаж проблемного бізнесу.

«У даному випадку банкрутство – це лише засіб зберегти активи і зробити боржника більш-менш «вичищеним» від майнових вимог. Це відносно безпечно, вигідно, крім того, бізнес, придбаний у такий спосіб, більш життєздатний, адже «виборов» своє право на життя», - підкреслив юрист.

Другий тренд, за його словами, – вдосконалення процедур продажу активів. Йдеться про транскордонне банкрутство, коли активи боржника розкидані по всьому світу. Молчанов зазначив, що у законі «Про банкрутство» передбачена можливість співпраці з міжнародними судами, але ця система не працює.

«Жодного міжнародного договору, який регламентує співробітництво з конкретною країною у сфері банкрутства, не існує. І це колосальна проблема. Тому потрібно самим продукувати ці договори, виводити їх у світ і домагатися укладання договорів з основними європейськими партнерами», - заявив фахівець.

Третя тенденція, яку назвав він, – приведення українського законодавства та процедури банкрутства до європейських стандартів.

«Ми намагаємося працювати більш глобально, керуючись європейським досвідом. Минулого року ЄС оновив уніфіковані правила процедур з банкрутства, вони набувають чинності у травні цього року. Щоправда, поки що від законодавства ЄС Україну відділяє прірва», - констатував юрист.

Він також зазначив, що в ключовому питанні Україна йде проти світових трендів. Йдеться про те, що кількість відновлених після процедури банкрутства підприємств у Центральній та Західній Європі збільшується, а ліквідованих – зменшується. Тоді як в Україні – навпаки.

Цю думку підтвердив і модератор дискусії, партнер ЮК FCLEX Олег Маліневський. За його словами, в Україні занадто часто банкрутство підприємств закінчується ліквідацією.

«Підприємства ліквідуються не лише тому, що виведені активи, хоча і це теж. А тому що кредитори не мають ефективних механізмів досягнення консенсусу. І нічого кращого, ніж кинути підприємство у банкрутство, продати майно і виручити хоч якісь кошти, кредитори не знаходять. Але якщо запропонувати підприємству розумні механізми виходу з кризи, то воно буде працювати, і держава у підсумку лише виграє. Бо збережеться виробничий цикл», - заявив Маліневський.

Також під час першої панельної дискусії сторони обговорили роботу арбітражних керуючих. За словами партнера АК «Соколовський і партнери», члена дисциплінарної комісії арбітражних керуючих Владислава Філатова, до цих учасників процедури банкрутства виникає багато питань.

«Порушення, які допускають арбітражні керуючі, вражають. Часом вони на межі кримінальної відповідальності. Потрібно, щоб більше повноважень було надано для саморегулювання професії. На жаль, саморегулівні організації, передбачені законодавством, не здійснюють своїх повноважень у повній мірі. У них нема єдності, однозначного тлумачення дій арбітражного керуючого», - заявив Філатов.

З колегою погодився і Юрій Моісеєв. «Спільнота не спроможна саморегулювати свою діяльність. Часті випадки, коли на арбітражного керуючого самі колеги пишуть скарги, критикують, розмовляють на підвищених тонах. Значить, всередині спільноти існують бар’єри в комунікації. Держава готова віддати функціонал саморегулівним організаціям, але тільки тоді, коли сама спільнота буде готова. Але наразі немає тенденції до об’єднання та розуміння спільних проблем», - переконаний представник Мін’юсту.  

Також під час Форуму, який тривав протягом усього дня, учасники обговорили теми «Супроводження процедур банкрутства», «Фінансова реструктуризація», «Реалізація майна в процедурі банкрутства», «Банкрутство банків», а також провели дискусію на тему «Баланс інтересів кредиторів та боржників у процедурах банкрутства».