До статей

Страховики "Дельта" і "Дельта Життя" можуть піти з ринку вже цього року

18 березня, 2015
Журналістські статті
Страховики "Дельта" і "Дельта Життя" можуть піти з ринку вже цього року

Страхові компанії "Дельта" та "Дельта Життя" вірогідно залишать український ринок вже у 2015 році. "Найімовірніше, обидві компанії чекає ліквідація", - вважає член наглядової ради "Саламандра-Україна" Юрій Явтушенко

Проблеми збуту

Офіційно акціонером страховиків є кіпрська компанія Watkino Investments Limited - їй належить 99,9% акцій компанії "Дельта" і 91% - "Дельта Життя".

Неофіційно обидві страхові компанії пов'язують з власником неплатоспроможного Дельта Банку Миколою Лагуном. "Ці страховики завжди були закритими, кептивними компаніями. Їхній бізнес не виходив за межі Дельта Банку. В основному, вони страхували ризики позичальників цієї фінустанови", - говорить президент Української асоціації страхування Андрій Перетяжко.

Їхні проблеми експерти безпосередньо пов'язують із визнанням Дельта Банку неплатоспроможним і введенням в нього 2 березня тимчасової адміністрації. У компаніях "Дельта" і "Дельта Життя" на 8 квітня 2015 призначені збори акціонерів, де буде заслухано звіт керівництва компаній і прийнято рішення про вчинення значних правочинів. Можливо, страховики будуть продані, але експерти страхового ринку піддають сумніву таку можливість. "Навряд чи у цих компаній є реальні активи", - сумнівається екс-гендиректор компанії "Allianz Україна" Гаррі Андреасян.

Сам Микола Лагун інформацію про ліквідацію або продаж вказаних страхових компаній не підтверджує.

Без гарантій

За даними ренкінгу Insurance TOP, ризиковий страховик "Дельта" у 2013 році займав 22 місце на ринку страхування за обсягами зібраних премій (близько 205 млн гривень), а "Дельта Життя" – 9 місце (86 млн гривень).

Згідно звітності основними видами страхування ризикової компанії "Дельта" було особисте страхування (від нещасного випадку, медичне) і захист майнових ризиків. "Дельта Життя" в основному продавала ризикове страхування для фізосіб: у 2013 році частка таких договорів становила 100%.

На початку 2014 року СК "Дельта" подала заявку на вступ у члени Моторного (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ), але продавцем "автоцивілки" так і не стала. За словами учасників ринку, навесні минулого року загальні збори МТСБУ за прийом компанії до своїх лав не проголосували, а восени - вже сам страховик відмовився від таких планів, ймовірно, аби не формувати Фонд захисту потерпілих МТСБУ в розмірі 500 тис. євро.

Експерти ринку називають саме структуру бізнесу "Дельта" і "Дельта Життя" основною загрозою для їх подальшої діяльності. Обидві компанії продавали страховки через один канал – Дельта Банк. Такий спосіб продажів у період кризи 2009-го підірвав бізнес ряду афілійованих з банками страховиків. Таких, наприклад, як "Вексель" (Промінвестбанк) та "Альфа-Гарант" (Укрпромбанк).

Принцип нагляду

У НБУ заспокоюють: під компенсацію потрапили депозити 94% вкладників Дельта Банку. Але кошти страховиків, розміщені в банку, в цю категорію не потрапляють, хоча резерви страховиків життя по накопичувальним договорам страхування за законом належать не їм, а клієнтам-фізособам. "Було б справедливо, якщо б держава всі гроші пенсійних фондів та лайфових страховиків, розміщені в банках, покривала за рахунок Фонду гарантування вкладів фізосіб, але в Україні цього не робиться", - констатує Юрій Явтушенко.

Більшість експертів вважає, що в разі ліквідації страховиків "Дельта" і "Дельта Життя" їхні клієнти не постраждають. "Ці компанії укладали короткострокові договори страхування, вартість яких, в середньому, була невисокою. Тому, швидше за все, страховики протягом року виконають свої зобов'язання і клієнти не помітять їх відходу", - говорить голова правління компанії "Альфа Страхування" Яцек Мейзнер.

За словами Гаррі Андреасяна, щоб повністю виключити ймовірність масової появи ошуканих страхувальників, регулятор повинен змінити принцип страхового нагляду. "Перейти від контрольно-каральних заходів до пруденційного нагляду, тобто до попереднього нагляду, що дозволяє виявляти потенційні проблеми в роботі страхових компаній", - вважає Гаррі Андреасян. Для цього, на його думку, у регулятора навіть зараз, на базі вже наявних законодавчих норм, достатньо інструментів. Залишається додати тільки політичну волю і здоровий глузд.

За матеріалами Capital.ua.

 

Коментарі
Додати коментар