Від банкрутств банків страждають страхові компанії

У Нацкомфінпослуг підрахували, що в п'яти найбільших банках з числа тих, які були виведені з ринку навесні цього року, страховики втратили понад 200 млн грн. Наприклад, у банку «Хрещатик», який був визнаний неплатоспроможним 5 квітня, застрягли 55 млн грн, у банку «Юнісон» - 26 млн грн, у Фідобанку – 600 тис. грн. А рекордсменом став банк «Михайлівський», якому страховики довірили 154 млн грн. Примітно, що за станом на 1 жовтня 2015 року на рахунках в банку «Михайлівський» було 137 млн грн коштів страховиків. Тобто за півроку банк залучив майже 20 млн грн. Сукупні втрати з початку очищення банківської системи в 2014 році перевищують 0,5 млрд грн.

Тільки у Моторного (транспортного) страхового бюро України в збанкрутілому Брокбізнесбанку «зависли» 250 млн грн – ця сума була підтверджена незалежним аудитом.

«Точну суму по ринку сказати складно: Нацкомфінпослуг отримує дані від страхових компаній на звітну дату – 1 січня, 1 квітня, 1 липня і 1 жовтня. І від звітної дати до моменту введення в банк тимчасової адміністрації цифри могли змінитися як у більшу, так і у меншу сторону. Хтось міг встигнути перевести гроші в інший банк до визнання банку неплатоспроможним, а хтось, навпаки, намагався заробити на високих ставках – з таким ми теж стикалися», - розповідає член Нацкомфінпослуг Олександр Залєтов.

Були випадки, коли в комісію надходила інформація про наявність у СК вкладу в банку-банкруті, хоча кошти в цій кредитній установі страховик ніколи не розміщував. «Страховики «малювали» активи, яких не було. Найчастіше це стосувалося якихось кептивних банків, з менеджерами яких можна було домовитися», - розповів співрозмовник, знайомий з ситуацією.

Учасники ринку згадують, що менеджери низки кредитних установ, серед яких були, наприклад, Фідобанк і банк «Хрещатик», агітували страховиків розмістити депозити ще в кінці 2015 року. Заманювали, в першу чергу, більш високими процентними ставками і лояльними умовами розміщення коштів – повертати депозит обіцяли за першою ж вимогою.

За даними Нацкомфінуслуг, саме в банках розміщена значна частина активів страхових компаній: 12,6 млрд грн, або 34,6% (дані на 1 січня 2016 року) – на депозитах, ще 2,54 млрд грн (7%) – кошти на поточних рахунках. Нелегкий шлях до грошей

За більш ніж два роки очищення банківської системи страховики вже використовували цілий арсенал доступних їм засобів для повернення внесків з неплатоспроможних установ. Наприклад, влітку 2014 року Ліга страхових організацій України (ЛСОУ) розробила проект закону «Про внесення змін до деяких законів щодо системи гарантування страхових резервів, розміщених страховиками на поточних і депозитних рахунках». У ньому пропонувалося дати преференції страховикам, чиї кошти «зависли» на рахунках в неплатоспроможних банках: тимчасовий адміністратор повинен повертати ці вкладення позачергово. Цим же документом пропонувалося дозволити Нацкомфінпослуг звертатися до Нацбанку з проханням надати рефінансування проблемному банку, щоб таким чином врятувати засоби СК.

Тоді страховики робили акцент на тому, що кошти в банках – це не їх особисті кошти, а гроші клієнтів, у тому числі фізосіб, а значить вони повинні якщо не гарантуватися державою, то хоча б повертатися в першу чергу. Якщо є, з чого повертати. Щоправда, проект закону не просто не потрапив до Верховної ради, він навіть не був підтриманий регуляторами (Нацкомфінпослуг та Нацбанком) і не викликав інтересу у депутатів, які могли б його пролобіювати. Окремі компанії самостійно вирішили відстоювати права у судах. Наприклад, «Граве Україна страхування життя» намагалася позачергово повернути вклад на 10,79 млн грн, розміщений в ЕРДЕ Банку в квітні 2012 року, за півроку до введення тимчасової адміністрації. Окружний адміністративний суд Києва в січні минулого року визнав, що кошти в банку є засобами фізосіб-страхувальників за договорами довгострокового страхування життя компанії «Граве Україна страхування життя», тому ліквідатор зобов'язаний повернути ці вкладення позачергово – на них повинні поширюватися гарантії Фонду гарантування вкладів. Примітно, що юридичної можливості повернути ці кошти у ліквідатора не було. Фонд повертає фізособам кошти на підставі укладених ними договорів. У випадку зі страховою компанією вкладником є юридична особа. Більш того, при складанні ліквідаційного балансу було враховано заяву «Граве Україна страхування життя» і її вимоги були віднесені до сьомої черги кредиторів. І заперечень з цього приводу у страховика не було, тобто компанія визнала, що розміщувала кошти як юрособа з усіма наслідками.

Втім, до початку 2016-го в суперечку між страховиком і ліквідатором ЕРДЕ Банку вступила Генпрокуратура. «Реалізуючи конституційну функцію представництва держави в суді і займаючи принципову позицію, органи прокуратури проводять роботу щодо недопущення стягнення грошових коштів з ФГВФО всупереч черговості задоволення майнових вимог до банків, які знаходяться в стадії ліквідації», - заявили тоді в відомства. Прокуратура міста Києва оскаржила усі прийняті в рамках цієї справи судові рішення в касаційному порядку і вже 20 січня Вищий адміністративний суд України скасував ці судові рішення і направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції. «Граве Україна страхування життя» поки гроші не отримає.

У Нацкомфінпослуг визнають, що в нинішній ситуації шанси страховиків повернути кошти з банків-банкрутів мінімальні.

Статистика Фонду гарантування внесків фізосіб невтішна: активів банків за фактом ледь вистачає, щоб розрахуватися з кредиторами першої-третьої черги: Нацбанком, державою і самим Фондом, який виплачує кошти вкладникам-фізособам. Як розповідав заступник директора-розпорядника Фонду гарантування вкладів Андрій Кияк, «у нас на пальцях можна перерахувати банки, де ми можемо почати виплату саме четвертої черги». Четверта черга – це вкладники-фізособи з депозитами понад 200 тис. грн. «Але ніяк не доходимо до сьомої черги, куди потрапляють юрособи», - заявляв він. Щоб убезпечити страхові компанії на майбутнє, Нацкомфінпослуг вже посилила вимоги до активів, які можна враховувати в покриття резервів. Відповідне розпорядження № 396 від 23 лютого 2016 року набуло чинності 12 травня. Зокрема, активи в 100% обсязі враховуються тільки в банках з рейтингом не нижче ВВВ. При цьому в банку в рейтингом ААА можна зберігати не більше 25% резервів СК, а з рейтингом А- - вже не більше 10%. Втім, прямі фінансові збитки – не єдині втрати страховиків у зв'язку з масовим виведенням з ринку неплатоспроможних банків. «Страховики втрачають від бездумного і хаотичного закриття банків чи не більше всіх і кілька разів», - розповідає генеральний директор асоціації «Страховий бізнес» В'ячеслав Черняховський. Перший раз вони несуть втрати як вкладники банків: СК не можуть не тримати кошти на рахунках і депозитах.

«Гроші – наші «основні фонди». Крім втрат грошей ми не можемо отримувати прибутковість з них, а вона закладена в розрахунки виплат за довгостроковими договорами страхування життя і пенсій», - пояснює В'ячеслав Черняховський. За класифікацією Нацкомфінпослуг, депозити та поточні рахунки є одними з найбільш надійних фінансових інструментів. Крім того, страховики втрачають банки як клієнтів, які страхували своє майно, сховища, банкомати, картки, кредитні і фінансові ризики, а також банки як провайдерів страхових продуктів. При видачі кредитів банки вимагали від позичальників страхувати майно, що купується в кредит, а іноді й життя і здоров'я самого позичальника.

«В таких умовах з кредитуванням як зараз в країні скоро страхувати нічого – ні застави, іпотеки, немає покупки нових автомобілів, обладнання, сільськогосподарської техніки», - говорить Черняховський.

За матеріалами: Лівий берег