До статей

Від банкрутств банків страждають страхові компанії

15 червня, 2016
Аналітика
Від банкрутств банків страждають страхові компанії

Чергова порція банкрутств банків навесні цього року призвела до нових фінансових втрат страхових компаній; депозити є одним з основних інструментів заощадження коштів для страховиків, всього з початку процесу очищення банківської системи вони втратили майже 0,5 млрд грн і шанси повернути ці кошти – мінімальні

У Нацкомфінпослуг підрахували, що в п'яти найбільших банках з числа тих, які були виведені з ринку навесні цього року, страховики втратили понад 200 млн грн. Наприклад, у банку «Хрещатик», який був визнаний неплатоспроможним 5 квітня, застрягли 55 млн грн, у банку «Юнісон» - 26 млн грн, у Фідобанку – 600 тис. грн. А рекордсменом став банк «Михайлівський», якому страховики довірили 154 млн грн. Примітно, що за станом на 1 жовтня 2015 року на рахунках в банку «Михайлівський» було 137 млн грн коштів страховиків. Тобто за півроку банк залучив майже 20 млн грн. Сукупні втрати з початку очищення банківської системи в 2014 році перевищують 0,5 млрд грн.

Тільки у Моторного (транспортного) страхового бюро України в збанкрутілому Брокбізнесбанку «зависли» 250 млн грн – ця сума була підтверджена незалежним аудитом.

«Точну суму по ринку сказати складно: Нацкомфінпослуг отримує дані від страхових компаній на звітну дату – 1 січня, 1 квітня, 1 липня і 1 жовтня. І від звітної дати до моменту введення в банк тимчасової адміністрації цифри могли змінитися як у більшу, так і у меншу сторону. Хтось міг встигнути перевести гроші в інший банк до визнання банку неплатоспроможним, а хтось, навпаки, намагався заробити на високих ставках – з таким ми теж стикалися», - розповідає член Нацкомфінпослуг Олександр Залєтов.

Були випадки, коли в комісію надходила інформація про наявність у СК вкладу в банку-банкруті, хоча кошти в цій кредитній установі страховик ніколи не розміщував. «Страховики «малювали» активи, яких не було. Найчастіше це стосувалося якихось кептивних банків, з менеджерами яких можна було домовитися», - розповів співрозмовник, знайомий з ситуацією.

Учасники ринку згадують, що менеджери низки кредитних установ, серед яких були, наприклад, Фідобанк і банк «Хрещатик», агітували страховиків розмістити депозити ще в кінці 2015 року. Заманювали, в першу чергу, більш високими процентними ставками і лояльними умовами розміщення коштів – повертати депозит обіцяли за першою ж вимогою.

За даними Нацкомфінуслуг, саме в банках розміщена значна частина активів страхових компаній: 12,6 млрд грн, або 34,6% (дані на 1 січня 2016 року) – на депозитах, ще 2,54 млрд грн (7%) – кошти на поточних рахунках. Нелегкий шлях до грошей

За більш ніж два роки очищення банківської системи страховики вже використовували цілий арсенал доступних їм засобів для повернення внесків з неплатоспроможних установ. Наприклад, влітку 2014 року Ліга страхових організацій України (ЛСОУ) розробила проект закону «Про внесення змін до деяких законів щодо системи гарантування страхових резервів, розміщених страховиками на поточних і депозитних рахунках». У ньому пропонувалося дати преференції страховикам, чиї кошти «зависли» на рахунках в неплатоспроможних банках: тимчасовий адміністратор повинен повертати ці вкладення позачергово. Цим же документом пропонувалося дозволити Нацкомфінпослуг звертатися до Нацбанку з проханням надати рефінансування проблемному банку, щоб таким чином врятувати засоби СК.

Тоді страховики робили акцент на тому, що кошти в банках – це не їх особисті кошти, а гроші клієнтів, у тому числі фізосіб, а значить вони повинні якщо не гарантуватися державою, то хоча б повертатися в першу чергу. Якщо є, з чого повертати. Щоправда, проект закону не просто не потрапив до Верховної ради, він навіть не був підтриманий регуляторами (Нацкомфінпослуг та Нацбанком) і не викликав інтересу у депутатів, які могли б його пролобіювати. Окремі компанії самостійно вирішили відстоювати права у судах. Наприклад, «Граве Україна страхування життя» намагалася позачергово повернути вклад на 10,79 млн грн, розміщений в ЕРДЕ Банку в квітні 2012 року, за півроку до введення тимчасової адміністрації. Окружний адміністративний суд Києва в січні минулого року визнав, що кошти в банку є засобами фізосіб-страхувальників за договорами довгострокового страхування життя компанії «Граве Україна страхування життя», тому ліквідатор зобов'язаний повернути ці вкладення позачергово – на них повинні поширюватися гарантії Фонду гарантування вкладів. Примітно, що юридичної можливості повернути ці кошти у ліквідатора не було. Фонд повертає фізособам кошти на підставі укладених ними договорів. У випадку зі страховою компанією вкладником є юридична особа. Більш того, при складанні ліквідаційного балансу було враховано заяву «Граве Україна страхування життя» і її вимоги були віднесені до сьомої черги кредиторів. І заперечень з цього приводу у страховика не було, тобто компанія визнала, що розміщувала кошти як юрособа з усіма наслідками.

Втім, до початку 2016-го в суперечку між страховиком і ліквідатором ЕРДЕ Банку вступила Генпрокуратура. «Реалізуючи конституційну функцію представництва держави в суді і займаючи принципову позицію, органи прокуратури проводять роботу щодо недопущення стягнення грошових коштів з ФГВФО всупереч черговості задоволення майнових вимог до банків, які знаходяться в стадії ліквідації», - заявили тоді в відомства. Прокуратура міста Києва оскаржила усі прийняті в рамках цієї справи судові рішення в касаційному порядку і вже 20 січня Вищий адміністративний суд України скасував ці судові рішення і направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції. «Граве Україна страхування життя» поки гроші не отримає.

У Нацкомфінпослуг визнають, що в нинішній ситуації шанси страховиків повернути кошти з банків-банкрутів мінімальні.

Статистика Фонду гарантування внесків фізосіб невтішна: активів банків за фактом ледь вистачає, щоб розрахуватися з кредиторами першої-третьої черги: Нацбанком, державою і самим Фондом, який виплачує кошти вкладникам-фізособам. Як розповідав заступник директора-розпорядника Фонду гарантування вкладів Андрій Кияк, «у нас на пальцях можна перерахувати банки, де ми можемо почати виплату саме четвертої черги». Четверта черга – це вкладники-фізособи з депозитами понад 200 тис. грн. «Але ніяк не доходимо до сьомої черги, куди потрапляють юрособи», - заявляв він. Щоб убезпечити страхові компанії на майбутнє, Нацкомфінпослуг вже посилила вимоги до активів, які можна враховувати в покриття резервів. Відповідне розпорядження № 396 від 23 лютого 2016 року набуло чинності 12 травня. Зокрема, активи в 100% обсязі враховуються тільки в банках з рейтингом не нижче ВВВ. При цьому в банку в рейтингом ААА можна зберігати не більше 25% резервів СК, а з рейтингом А- - вже не більше 10%. Втім, прямі фінансові збитки – не єдині втрати страховиків у зв'язку з масовим виведенням з ринку неплатоспроможних банків. «Страховики втрачають від бездумного і хаотичного закриття банків чи не більше всіх і кілька разів», - розповідає генеральний директор асоціації «Страховий бізнес» В'ячеслав Черняховський. Перший раз вони несуть втрати як вкладники банків: СК не можуть не тримати кошти на рахунках і депозитах.

«Гроші – наші «основні фонди». Крім втрат грошей ми не можемо отримувати прибутковість з них, а вона закладена в розрахунки виплат за довгостроковими договорами страхування життя і пенсій», - пояснює В'ячеслав Черняховський. За класифікацією Нацкомфінпослуг, депозити та поточні рахунки є одними з найбільш надійних фінансових інструментів. Крім того, страховики втрачають банки як клієнтів, які страхували своє майно, сховища, банкомати, картки, кредитні і фінансові ризики, а також банки як провайдерів страхових продуктів. При видачі кредитів банки вимагали від позичальників страхувати майно, що купується в кредит, а іноді й життя і здоров'я самого позичальника.

«В таких умовах з кредитуванням як зараз в країні скоро страхувати нічого – ні застави, іпотеки, немає покупки нових автомобілів, обладнання, сільськогосподарської техніки», - говорить Черняховський.

За матеріалами: Лівий берег

Коментарі
Додати коментар