Logo
До статей

Куди зникли кошти зі збанкрутілого банку «Богуслав» та до чого тут НБУ

28 листопада, 2017
Журналістські статті
Куди зникли кошти зі збанкрутілого банку «Богуслав» та до чого тут НБУ

Про те, як держава та кредитори банку «Богуслав» опинилися в дурнях, і яким безпорадним може бути нагляд Нацбанку.

На початку листопада Національний банк повідомив про визнання неплатоспроможним невеликого банку «Богуслав».

Резонансу ця новина не спричинила. ЗМІ обмежилися короткими повідомленнями, про те, що ще один банк пішов з ринку. На фоні трирічного «банкопаду» банкрутство чергової фінансової установи не стало подією.

Насправді ж цей випадок вартий уваги. Він демонструє, яким безпорадним може бути нагляд НБУ і як легко можна «спустошувати» банки перед введенням тимчасових адміністрацій.

Ми переконалися в цьому, вивчивши ситуацію з банкрутством «Богуслава». Як держава та окремі кредитори банку знову опинилась у дурнях — про це далі.

Малий та перспективний банк

Банк «Богуслав» був невеликою фінансовою установою. Наприкінці другого кварталу 2017 року його активи сягали майже 750 млн грн. Згідно з даними НБУ, власниками банку були Володимир Романенко та Наталія Вакуленко.

Широкому загалу банк був відомий тим, що в ньому колись тримав гроші скандальний екс-голова ДФС Роман Насіров, та низькобюджетною рекламою у вигляді чудернацьких стікерів з процентними ставками вище ринкових, розклеєних у метрополітені.

Як це часто буває, коли банк обіцяє зависокі відсотки, жити йому лишається недовго. Так сталося і цього разу. Тепер депозити із згаданими високими відсотками клієнтам буде повертати Фонд гарантування вкладів, тобто платники податків. Так, за останні три роки фонд отримав з бюджету вже понад 70 млрд грн.

Гарантовані виплати для вкладників «Богуслава» — це близько 180 млн грн. Сума начебто невелика. Особливо якщо врахувати, що активи банку сягають 750 млн грн, яких точно повинно вистачити на гарантовані виплати в межах 200 тис грн і навіть на задоволення інших черг кредиторів.

Утім, через бездіяльність НБУ та правоохоронців, виплати, схоже, знову покриватимуться державним коштом.

Осіннє загострення

Чому банк визнали неплатоспроможним? Це питання сухо прокоментував регулятор у своєму релізі.

Мовляв, все як завжди: банк був недокапіталізований, подав до НБУ план реструктуризації, вживалися заходи, але вони виявилися недостатніми, в результаті банк не досяг запланованого розміру статутного і регулятивного капіталу.

Чи насправді все так просто, як повідомив Нацбанк?

У розпорядження журналістів потрапили документи, які свідчать про протилежне. Йдеться, зокрема, про таємну постанову НБУ від 26 вересня «Про запровадження особливого режиму контролю за діяльністю банку «Богуслав» та призначення куратора».

Цей документ свідчить, що шансів у «Богуслава» було небагато. Автори постанови ставлять під сумнів можливість здійснення акціонерами плану оздоровлення, про який НБУ згадує у релізі. Головне, що про це було відомо ще за півтора місяця до визнання банку банкрутом.

Про що свідчила згадана постанова?

По-перше, обсяг непрацюючих активів банку становив 354 млн грн — майже 40% загальних активів. Тобто на той момент значна частина активів знецінилася.

По-друге, банк надмірно залежав від п'яти найбільших кредиторів — 177 млн грн або 32% від загальних зобов'язань. Це свідчить про те, що у банку в будь-який момент могли початися проблеми з ліквідністю.

По-третє, банк подав до НБУ план реструктуризації, але відмовився надати інформацію про власників чи нових інвесторів, їх фінансовий стан та інші відомості, які б гарантували виконання зобов'язань.

Тобто регулятор не був упевнений, що акціонери мають бажання цей план виконувати.

У документі наголошується, що «за результатами аналізу звітності боржників — юридичних осіб, які згідно з планом реструктуризації планували здійснити погашення заборгованості перед банком, — установлено неспроможність здійснювати ними погашення боргу у встановлений договорами строк з огляду на розмір їх боргу порівняно з обсягами діяльності».

Тобто причин для побоювань було чимало. Як відреагував Нацбанк? Був запроваджений особливий режим контролю за банком і призначений куратор.

Проте, на думку опитаних журналістами банкірів, це виглядає лише як формальність, оскільки з можливих засобів впливу НБУ застосував лише обмеження на використання прямих кореспондентських рахунків, а також дозволяв проводити розрахунки через консолідований кореспондентський рахунок в НБУ.

«Логічно було б запровадити заходи, які б завадили виведенню активів з банку і завадили збільшувати потенційне навантаження на виплати Фонду гарантування вкладів. Наприклад, заборинити банку активні операції з пов'язаними сторонами та збирати вклади в населення за завищеними ставками», — каже один з банкірів на умовах анонімності.

Більш-менш суворі заходи щодо банку були застосовані лише 20 жовтня. Регулятор заборонив банку здійснювати кредитні операції, будь-які транзакції щодо вивільнення забезпечення, отриманого за кредитними операціями, залучати депозити за ставками вище ринкових.

Однак це були вже запізнілі заходи. Чому? Про це піде мова далі.

Куди зникли активи

Поки в НБУ сподівалися на виконання плану реструктуризації, у банку, схоже, готувалися до введення тимчасової адміністрації. Перед цим з банку була виведена частина активів.

Перше. Банк мав у портфелі високоліквідні активи у вигляді ОВДП на суму понад 200 млн грн — це близько 75% від загального обсягу високоліквідних активів у портфелі. Проте до оголошення про неплатоспроможність паперів не стало.

З 29 вересня до 2 жовтня банк уклав низку угод для забезпечення виконання своїх зобов'язань на приблизно таку ж суму.

Щасливими кредиторами, яким було надано в забезпечення ОВДП, стали Альфа-Банк, перед яким зобов'язання «Богуслава» становили 61 млн грн, банк «Авангард», яким раніше володіла Валерія Гонтарева (17 млн грн), та маловідома на ринку компанія ТОВ «ІФК профінвест» (110 млн грн).

Остання має складну структуру власності та фігурує у кримінальному провадженні щодо незаконного заволодіння акціями ринку «Нивки». Опитані учасники ринку не змогли відповісти, з ким може бути афілійована ця компанія.

Друге. Протягом вересня-жовтня спостерігалася тенденція дроблення депозитів. Сума вкладів фізичних осіб зменшилася на 10% (близько 30 млн грн), а от сума можливого відшкодування Фондом гарантування за вкладами фізичних осіб зросла на 15% (понад 25 млн грн) до 188 млн грн.

Ймовірно, у банку знали, що невдовзі може настати банкрутство. Через це великі депозити віп-клієнтів розбивалися на суми до 200 тис грн, щоб потрапити під норму про відшкодування з боку ФГВФО.

Понеділок — день важкий

Інший важливий факт — як розвивалися події в останні дні перед введенням тимчасової адміністрації.

За останні три роки в Україні стало традицією виводити з ринку банки по п'ятницях. У четвер правління НБУ зазвичай ухвалює «секретне рішення», а вже у п'ятницю зранку в банк відправляється команда Фонду гарантування вкладів.

Так мало статися і цього разу. У стінах НБУ ще 2 листопада порушили питання неплатоспроможності банку.

«Деякі члени правління навіть встигли поділилися інформацією з деякими казначеями комерційних банків», — каже спірозмовник у Фонді гарантування вкладів.

Та сталося не так. У п'ятницю традиційного повідомлення про неплатоспроможність банку на сайті НБУ не було. З незрозумілих причин рішення відклали до понеділка.

В НБУ на питання, чому так сталося, не відповіли.

«Очевидно, в банку вже знали про рішення НБУ і мали два дні для підготовки до «теплого» прийому тимчасової адміністрації», — припускає казначей одного з банків.

Однак навіть у понеділок в банку не були раді бачити тимчасову адміністрацію. Бригаді Фонду гарантування довелося викликати поліцію, щоб потрапити до установи.

«При практичній реалізації процедури введення тимчасової адміністрації працівники банківської установи чинили активний опір представникам Фонду гарантування, фізично не допускаючи їх до приміщення банківської установи», — йдеться у відповіді Фонду гарантування вкладів на журналістський запит.

«Незважаючи на присутність та прямі вказівки працівників поліції, службові особи банку «Богуслав» продовжували вчиняти кримінальне правопорушення і не допускали представників фонду та працівників поліції до приміщення банківської установи», — наголошують у Фонді.

Із відповіді Фонду гарантування також випливає, що працівникам банку викликали швидку допомогу. Медики тривалий час перебували у приміщенні установи і, за словами службовців банку, госпіталізували голову правління.

«Екіпаж швидкої допомоги, попри вимоги працівників поліції, не надав можливості оглянути валізи медиків», — розповіли у Фонді.

Чи винний регулятор

До регулятора виникає багато запитань. Прес-релізу можна повірити, якщо не знати викладених фактів, захищених банківською таємницею.

Немає відповідей на наступні питання. Чому було відкладене ухвалення рішення про неплатоспроможність банку? Чи погоджувалося з куратором надання банком ОВДП на забезпечення виконання своїх зобов'язань перед банками «Авангард» і «Альфа», та ТОВ «ІФК профінвест»?

НБУ запевняє, що банк виконував план реструктуризації. Водночас, у постанові про режим запровадження спеціального контролю за банком йдеться про неможливість виконувати боржниками зобов'язання перед банком.

Ці та інші питання журналісти задали НБУ. Відповідь регулятора наведена нижче.

Олександр Мойсеєнко, Економічна правда

Коментарі
Додати коментар