Вітчизняні агрохолдинги цьогоріч отримають багатомільйонні збитки, - експерт

Про це повідомляє інформаційний портал Банкрутство & Ліквідація із посиланням на "Коментарі".

За оцінками інформаційно­аналітичної компанії "ПроАгро", цієї весни витрати зросли в 1,8–2,5 разів — до 3000–5500 грн/га, через що близько 900 тис. гектарів ризикують залишитися незасіяними взагалі.

Найгірші справи з наявністю фінансів у найбільших учасників ринку — агрохолдингів, які оброблюють десятки та сотні тисяч гектарів. За словами директора "ПроАгро" Миколи Верницького, ті обсяги коштів, які агрохолдинги задіяли в періоди посівних всі попередні роки, натепер у країні фізично відсутні.

"На зовнішніх інвесторів за нинішньої ситуації в Україні їм розраховувати не доводиться — грошей ніхто не дасть. Максимум, на що можуть сподіватися латифундисти з великими земельними банками, — перекредитуватися під ще більші відсотки", — пояснює експерт.

З урахуванням зростання облікової ставки НБУ за рік в 4,6 раза — з 6,5% в березні 2014 року до нинішніх 30%, зрозуміло, що нові позики аграріям можна буде спробувати отримати лише під рекордно високий відсоток. Побоюючись неплатежів і загострення суперечок через заставне майно, банки частіше відмовлятимуть у видачі коштів великим агроструктурам.

Не протягнуть руку допомоги в цей раз і міжнародні зернотрейдери — обсяги форвардних закупівель зерна різко скоротилися. Експортери, чиї материнські компанії знаходяться за кордоном, не в змозі передбачити, за яким курсом гривні наприкінці сезону їм доведеться здавати валютну виручку, відповідно, ризикувати власними грошима вони не бажають.

Як зазначає Микола Верницький, публічні компанії, чиї акції торгуються на IPO, все ж намагатимуться потягнути час, оскільки зрив посівної для них автоматично призведе до дефолту з усіма наслідками.

Так, банкрутство "Мрії" призвело до того, що вся операційна та фінансова діяльність цієї компанії перейшла під контроль двох комітетів кредиторів (банків та власників облігацій), які сподіваються за допомогою нинішньої посівної вичавити бодай щось із півмільярдного боргу.

Випадок із "Мрією" кидає тінь на роботу аналогічних великих аграрних компаній в Україні і знижує інтерес до них західних інвесторів. На жаль, інвестбанкіри малюють схожі сценарії і для інших компаній. Наприклад, за словами старшого аналітика ІК "Арт­Капітал" Андрія Патіоти, визначальним для Ukrlandfarming Олега Бахматюка буде не стільки посівна, скільки своєчасний розрахунок за позиками.

"Так, за минулий рік капіталізація українських агрохолдингів впала вдвічі — до $1,2 млрд", — уточнює експерт з сільського господарства ІК "Інфоіндустрія" Оксана Король. З початком збройних зіткнень у Донбасі цінні папери агрохолдингів на закордонних майданчиках подешевшали подекуди на 90%. Зокрема, річне падіння акцій KSG Agro склало 89%, "Авангарда" — 79%, "Мілкіленда" — 78%, AgroGeneration — 70%, "Астарти" — 61%, "ІМК" — 47%, "МХП" — 33 %, "Укрпродукта" — 13%.

Як раніше повідомляв інформпортал Банкрутство & Ліквідація, нове керівництво "Мрії" досі не контролює значну частину активів.

Джерело фото: mriya.ua