Суд скасував 5-мільйонний штраф, який НБУ наклав на банк «Південний»

Про це повідомляє інформаційний портал Банкрутство & Ліквідація із посиланням на «Фінбаланс».

27 лютого Київський апеляційний адмінсуд відмовився задовольнити апеляційну скаргу НБУ та лишив без змін рішення Окружного адмінсуду м. Києва від 21.12.2017 в справі № 826/9686/17, яким було частково задоволено позов банку «Південний» та скасовано рішення НБУ №248 від 07.07.2017 про накладення штрафу на банк «Південний».

Згідно з судовими матеріалами, Департамент фінмоніторинг НБУ провів планову виїзну перевірку банку «Південний» з питань дотримання вимог законодавства, яке регулює відносини у сфері запобігання та протидії легалізації (відмивання) доходів одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення за період з 01.09.2015 по 01.09.2016.

За результатом проведеної перевірки рівень виконання банком вимог законодавства з питань фінмоніторингу щодо клієнтів банку та фінансових операцій, що підлягали перевірці, був оцінений як незадовільний. Регулятор дійшов висновку, що позивач здійснює ризикову діяльність, що загрожує інтересам вкладників чи інших кредиторів. Як наслідок, НБУ прийняв рішення рішення №247, яким до банку «Південний» було застосовано письмове застереження. Також було прийнято рішення рішення №248 про накладання штрафу у розмірі 0,5% від суми зареєстрованого статутного капіталу банку (956,9 млн грн), що склало 4,8 млн грн.

Суд першої інстанції, частково задовольняючи позовні вимоги, прийшов до висновку, про необґрунтованість дій відповідача та неправомірність прийнятого рішення про накладення на позивача штрафу за здійснення ризикової діяльності та порушення вимог Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», та Положення про здійснення банками фінансового моніторингу, затвердженого постановою правління НБУ від 26.06.2015 №417, з огляду на “недоведеність у повній мірі позивачем порушень вимог законодавства” (цитата).

Колегія суддів суду апеляційної інстанції погодилася з висновком суду першої інстанції:

«Доводи апелянта щодо здійснення Банком ризикової діяльності, з посиланням на внесення клієнтами Банку змін до зовнішньоекономічних договорів (контрактів) в частині можливості здійснення розрахунків за поставлений товар у польських злотих за курсом перерахунку в долари США, що значно відрізнявся від крос-курсу Національного банку як станом на дати внесення змін до експортних зовнішньоекономічних договорів (контрактів), так і на дати здійснення розрахунків за ними, у зв`язку з чим, відповідні клієнти позивача протягом тривалого періоду отримували валютну виручку за експортними операціями з нерезидентами у польських злотих (відповідно до умов укладених з нерезидентами зовнішньоекономічних договорів (контрактів) з урахуванням внесених до них змін), що призвело, за оцінкою НБУ, до зменшення отриманої ними валютної виручки за такими експортними операціями порівняно з первісними умовами зовнішньоекономічних договорів (контрактів), колегія суддів не приймає до уваги та вважає їх безпідставним та необґрунтованими оскільки останні ґрунтуються лише на припущеннях відповідача про можливе зловживання зі сторони клієнтів банку

Як вбачається з оскаржуваного рішення НБУ, та матеріалів перевірки, відповідачем не встановлено та не конкретизовано, в чому саме полягала ризикова діяльність банку. Більш того законодавство не містить чіткого визначення як такого поняття ризикової діяльності.

Також колегія суддів вважає безпідставними та необґрунтованими посилання апелянта на ті обставини, що ризикова діяльність позивача характеризується проведенням клієнтами банку фінансових операцій, що не мають очевидної економічної доцільності та документального підтвердження очевидної економічної доцільності, з огляду на наступне.

Крім того, клієнти банку чиї контракти стали предметом перевірки з боку НБУ є підприємствами, які мають тривалий досвід роботи, є прибутковими, про що свідчить їх податкова звітність, мають відповідні господарські потужності, а також багаторічні зовнішньоекономічні взаємовідносини, у тому числі з контрагентами за договорами, які аналізувались з боку відповідача. З огляду на викладене НБУ дійшов висновків, що прибуткові підприємства, які здійснюють цілком відкриту господарську діяльність перед контролюючими органами, стали такими, що мають ознаки ризиковості, тощо.

Так, у позивача були відсутні підстави вважати, що фінансові операції з отримання валютної виручки за зовнішньоекономічними договорами (контрактами) не мають очевидної економічної доцільності (сенсу), оскільки вони виступають джерелом доходу суб`єктів господарювання та дозволяють їм вести прибуткову господарську діяльність і виконувати зобов`язання, що підтверджується відповідними документами».

Як повідомляв інформпортал Банкрутство & Ліквідація, банк «Південний» списав безнадійні кредити на сотні мільйонів.