До статей

Борис Поляков: Скільки судового збору не надійде у бюджет країни через КзПБ?

13 січня, 2020
Аналітика
Борис Поляков: Скільки судового збору не надійде у бюджет країни через КзПБ?

Суддя Північного апеляційного господарського суду, доктор юридичних наук, професор Борис Поляков в ексклюзивному матеріалі інформаційному порталу «Банкрутство & Ліквідація» висловив свою думку щодо ситуації яка склалась навколо судового збору.

Що таке судовий збір?

Кожен поважаючий себе юрист прекрасно знає, що при подачі будь-якої заяви до суду потрібно обов'язково заплатити судовий збір. Ми не буде навантажувати читача науковими дослідженнями в галузі правової природи і значення цього платежу, а лише обмежимося загальними його характеристиками.

Перш за все, судовий збір – це свого роду податок, який сплачують учасники судового процесу з метою його відкриття, для здійснення деяких процесуальних дій і для отримання відповідних судових документів.

Судовий збір виконує регуляторну та компенсаційну функції.

Перш за все, такий платіж стримує учасників правовідносин від порушень своїх обов'язків, роблячи економічно невигідним вирішувати спірні матеріально-правові питання у судовому порядку.

І навпаки, для менш соціально захищених суб'єктів судовий збір взагалі відсутній, що полегшує їм завдання добиватися через суд відновлення порушених прав та інтересів.

Що ж стосується компенсаційного призначення, то про це прямо говорить частина 3 статті 9 Закону України «Про судовий збір» (надалі Закон про судовий збір). В основному, всі кошти від судового збору спрямовуються на забезпечення судочинства та функціонування судової влади.

21.10.2019 року набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства (надалі КзПБ) і з його застосуванням відразу виникли проблеми, і зокрема зі сплатою судового збору.

Вийшло так, що за подачу різного роду заяв, скарг у справах про банкрутство (неплатоспроможність) Закон про судовий збір взагалі не передбачив сплату судового збору.

Цю обставину, на жаль, не було враховано розробниками КзПБ у його Прикінцевих та перехідних положеннях.

У цій статті ми спробували розрахувати приблизний обсяг судового збору, який не надійде у 2020 році до бюджету України через недосконалість зазначених нормативно-правових актів.

За що не потрібно сплачувати судовий збір

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 4 Закону про судовий збір, законодавець звільнив від сплати судового збору:

- боржників при подачі ними заяв про відкриття справ про банкрутство (неплатоспроможність);

- суб'єктів, які звертаються у справу про банкрутство з майновими вимогами, стороною яких є боржник - юридична особа, за винятком заяв про визнання угод (договорів) недійсними;

⁃ суб'єктів, які звертаються у справу про неплатоспроможність з майновими вимогами, стороною яких є боржник - фізична особа, в тому числі з заявами про визнання угод (договорів) недійсними;

-заявителів апеляційних і касаційних скарг, поданих на: постанову про визнання боржника банкрутом;

-рішення суду, прийнятого в рамках справи про банкрутство (неплатоспроможність), по майновому спору, стороною якого є боржник.

Законодавець зменшив розрахункову ставку судового збору з 10 розмірів прожиткового мінімуму до одного при оскарженні в апеляційному та касаційному порядку:

⁃ ухвал, постановлених за заявами боржника: про повернення або відмову в прийнятті заяви про відкриття справи про банкрутство; про відкриття або відмову у відкритті справи про банкрутство;

⁃ ухвал про закриття справи про банкрутство (неплатоспроможність).

Приблизний розрахунок втрат

Тепер проведемо розрахунки втрат у вигляді несплати судового збору, які очікуються у 2020 році.

Розмір прожиткового мінімуму на 01.01.2020 складе 2027 грн.

1) За заявами боржників про відкриття справи про банкрутство (неплатоспроможність).

За рік, імовірно, за заявами боржників - фізичних осіб можуть відкрити 3 000 справ про неплатоспроможність, в тому числі 1000 щодо громадян-підприємців, а юридичних осіб – 2000.

Ставка судового збору, яку платить кредитор за подачу заяви про відкриття справи про банкрутство, і мав би заплатити боржник, становить 10 прожиткових мінімумів.

5 000 (2 000 + 3 000) x 10 x 2027 = 101 350 000

Разом: 101 350 000 грн

2) За апеляційними і касаційними скаргами на ухвали, постановлені за заявами боржника: про повернення або відмову в прийнятті заяви про відкриття справи про банкрутство; про відкриття або відмову у відкритті справи про банкрутство.

До очікуваної у 2020 році кількості справ про банкрутство (неплатоспроможність), ініційованих боржником, варто додати частково залишок таких же справ, відкритих за Законом про банкрутство. Справа в тому, що за "старими" справами також можливе оскарження зазначених процесуальних актів.

Всього "старих" справ про банкрутство, що перебувають у провадженні, близько 10 тисяч, зокрема 7 тисяч ініційованих боржником (в основному банкрутство за рішенням власника, в порядку ст. 95 Закону про банкрутство). З загальної кількості останніх справ, за якими можливе оскарження зазначених судових рішень, припустимо, складе 1 000 справ.

Тепер в сукупності очікувані і "старі справи" в розрахунковій кількості складуть 6 000 (5 000 + 1 000).

Як правило, ухвали про повернення або про відмову в прийнятті заяви постановляються в середньому 10 відсотків до прийнятих. Цю величину назвемо – подані до суду заяви.

Прийнятих в суд заяв теж в середньому на 10 відсотків більше, ніж порушених справ про банкрутство (неплатоспроможність). Адже суд може відмовити у відкритті справи, наприклад, в разі відсутності у боржника ознак неплатоспроможності.

Знаючи загальну кількість відкритих справ можна розрахувати чисельність інших процесуальних документів.

Кількість прийнятих судом заяв про відкриття справи про банкрутство (неплатоспроможність) становитиме – 6 600, в тому числі по 600 заявам суд відмовить у відкритті справи про банкрутство (неплатоспроможність):

6 000 + (6 000 x 10%) = 6 000 + 600 = 6 600.

Кількість поданих до суду заяв про відкриття справи про банкрутство (неплатоспроможність) становитиме 7 260, в тому числі 660 заяв, які суд поверне або відмовить в їх прийомі:

6 600 + (6 600 x 10%) = 6 600 + 660 = 7 260

В середньому ухвали: про повернення або про відмову в прийнятті заяви; про відкриття або про відмову у відкритті справи про банкрутство (неплатоспроможність) у апеляційному порядку оскаржуватимуть 50 відсотків від винесених, а в касаційному 30.

Тепер розрахуємо суму судового збору, яку повинні були б заплатити за подачу зазначених скарг.

За апеляційною скаргою ставка повинна була бути 150%, а за касаційною 200% від 10 мінімальних розмірів прожиткового мінімуму. Фактично сплачується за всі категорії скарг – 1 розмір прожиткового мінімуму (підпункт 7 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону про судовий збір).

За апеляційними скаргами втрати по судовому збору складуть – 103 012 140 грн.

(7 260 x 50%) x (150% x 10 x 2 027) – (7 260 x 50%) x 2 027 = 110 370 150 - 7 358 010 = 103 012 140.

За касаційними скаргами втрати по судовому збору складуть – 83 881 314 грн.

( 7260 x 30%  ) x ( 200% x  10 x 2027 ) - ( 7260 x 30% ) x 2027 = 88 296 120 - 4 414 806 = 83 881 314.

Разом: 103 012 140 + 83 881 314 = 186 893 454 грн.

3) По суб'єктам, які звертаються у справу про банкрутство (неплатоспроможність) з майновими вимогами, стороною яких є боржник, за винятком вимог про визнання угод (договорів) недійсними відносно боржників - юридичних осіб.

По фізичним особам, які не є суб'єктами підприємницької діяльності, очікується по дві заяви. По громадянам-підприємцям передбачається по п'ять заяв, а по юридичним особам – 10. При цьому, такі заяви по фізичним особам, в тому числі підприємцям, стосуються визнання угод недійсними, повернення майна та стягнення боргу з третіх осіб.

По юридичним особам, спори про визнання угод недійсними оплачуються судовим збором і в розрахунку не враховуються.

Вимоги щодо повернення майна і стягнення боргу складуть для юридичних осіб, припустимо, 7 заяв з 10.

Ставка для сплати судового збору за подачу заяв по майновому спору в рамках справи про банкрутство (неплатоспроможність) не встановлена.

В якості розрахункової, візьмемо ставку, яка встановлена для подачі заяв конкурсних кредиторів після повідомлення про відкриття справи про банкрутство (підпункт 10 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону про судовий збір). Вона становить 2 розміри прожиткового мінімуму.

По новим справам про банкрутство (неплатоспроможність), як вказувалося вище, очікується: справ фізичних осіб – 2 000; громадян-підприємців – 1 000; юридичних осіб – 2 000.

У провадженні знаходяться "старі справи" про банкрутство –10 000, в тому числі 2 000 громадян-підприємців і 8 000 юридичних осіб.

Тепер проведемо розрахунок:

2 000 x 2 + (1 000 + 2 000) x 5 + 10 000 x 10  = 119 000 x 2 x 2027 = 482 426 000.

Разом: 482 426 000 грн.

4) За апеляційними і касаційними скаргами, поданими на рішення суду, постановлені з майнових спорів в рамках справи про банкрутство.

По спорах, пов'язаних з визнанням угод недійсними або про повернення майна, або стягнення боргу з третіх осіб оскаржується в апеляційному порядку 75 відсотків, а в касаційному 50 відсотків рішень суду. За іншими спорами, відповідно, 30 і 10.

Як зазначалося вище, розрахункової ставки за подачу заяв з майнових спорів не встановлено. І тому для розрахунку взята ставка 2 прожиткових мінімуми.

Тепер проведемо розрахунок:

Втрати за апеляційними скаргами

(2000 x 75%) x ( 150% x 2 x 2027 ) =1500 x 6081 = 9 121 500.

(3000 x 75 %) x ( 150% x 2 x 2027 )=2250 x 6081 = 13 682 250

(7000 x 75%) x ( 150% x 2 x 2027 ) =5250 x 6081 = 31 925 250

(3000 x 30%) x ( 150% x 2 x 2027 ) =900 x 6081 = 5 472 900

Разом: 9 121 500 + 13 682 250 + 31 925 250 + 5 472 900 = 60 201 900.

Втрати за касаційними скаргами

(2000 x 50% ) x ( 200% x 2 x 2027 ) =1000 x 8108 = 8 108 000.

(3000 x 50 % ) x ( 200% x 2 x 2027 )=1500 x 8108 = 12 162 000

(7000 x 50% ) x ( 200% x 2 x 2027 ) =3500 x 8108 = 28 378 000

(3000 x 10% ) x ( 200% x 2 x 2027 ) =300 x 8108 = 2 432 400

Разом: 8 108 000 + 12 162 000 + 28 378 000 + 2 432 400 = 51 080 400.

Загальний розмір втрат за апеляційними і касаційним скаргами складе:

60 201 900 + 51 080 400 = 111 282 300 грн.

5) За апеляційними і касаційними скаргами на постанови про визнання боржника банкрутом.

Як правило, у 95 відсотках всіх справ про банкрутство юридичних осіб, боржник визнається банкрутом. Не стануть винятком і справи про неплатоспроможність фізичних осіб.

Тому, у 5 000 справах про банкрутство (неплатоспроможність) у поточному році буде прийнято 4 750 постанов.

Для розрахунку візьмемо ставку судового збору як для оскарження ухвали суду – один розмір прожиткового мінімуму.

Оскаржать в апеляційному порядку 75 відсотків, а в касаційному 50 відсотків постанов про визнання боржника банкрутом.

Тепер проведемо розрахунок:

Втрати за апеляційними і касаційними скаргами

(4 750 x 75%) x 2027 = 7 221 188

(4 750 x 50%) x 2027 = 4 814 125

Разом: 7 221 188 + 4 814 125 = 12 035 313 грн.

6) За апеляційними і касаційними скаргами на ухвали про закриття справи про банкрутство.

Як відомо, актом, який закріплює результати розглянутого по суті спору в позовному провадженні є рішення суду. Винесення судом такого акта означає, що провадження у справі вже завершено. У справах про банкрутство (неплатоспроможність), коли таке провадження закінчено і питання врегулювання боргових зобов'язань вирішені, то, чомусь, виноситься інший процесуальний акт – ухвала.

Такі випадки вказані в частині 4 статті 90 КзПБ. Це, зокрема, погашення всіх вимог кредиторів, затвердження звіту керуючого санацією та ліквідатора і т.д.

У зв'язку з цим, виникає резонне питання. Чому ставка судового збору за оскарження рішення суду пов'язана з розміром ставки, що сплачується за подачу позовної заяви, а у справах про банкрутство законодавець такого не зробив щодо ухвал, постановлених у зв'язку із закриттям справи із зазначених вище підстав?

Напевно тому, що це питання взагалі не було предметом будь-яких наукових досліджень. І отже, розробники Закону про судовий збір не могли диференціювати такі процесуальні документи від звичайних, "пересічних" ухвал суду, які постановляються у справах про банкрутство.

А даремно. Наприклад, для того щоб суду постановити ухвалу про затвердження звіту керуючого санацією або ліквідатора, потрібно провести повний аналіз всієї роботи арбітражного керуючого, процесуальних дій кредиторів і їх представницьких органів самоврядування за весь період процедури банкрутства. Іноді такий період охоплює ціле десятиліття.

Тому законодавець повинен був встановити розмір судового збору, що сплачується за подання апеляційних та касаційних скарг на ухвали, зазначені в частині 4 статті 90 КзПБ виходячи із ставки, яка підлягала сплаті за подачу заяви про відкриття справи про банкрутство (неплатоспроможність), тобто 10 розмірів прожиткового мінімуму.

При обчисленні втрат слід відняти один розмір прожиткового мінімуму, який зараз сплачується за подачу зазначених скарг (підпункт 7 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону про судовий збір).

Тепер проведемо розрахунок.

У 2020 році закінчать провадження по вказаним вище підставам 25 відсотків справ, відкритих у цьому році і 40 відсотків за минулий період.

5 000 x 25% + 10 000 x 40 % = 1 250 + 4 000 = 5 250 грн.

В апеляційному порядку оскаржаться 50 відсотків, а в касаційному 30 відсотків постановлених у цих справах ухвал.

Буде сплачено по діючому порядку

(5 250 x 80% ) x 2027 = 8 513 400 грн.

Повинно сплачуватися:

В апеляційному порядку

(5 250 x 50% ) x ( 150% x 10 x 2027 )  = 79 813 125

В касаційному порядку 

( 5 250 x 30% ) x ( 200% x 10 x 2027 )  = 63 850 500

Втрати від ухвал про закриття справи складуть:

79 813 125 + 63 850 500 - 8 513 400 = 135 150 225 грн.

Разом по пунктам 1 – 6:

101 350 000 + 186 893 454 + 482 426 000 + 111 282 300 + 12 035 313 + 135 150 225 = 1 029 137 009 грн.

В результаті розмір втрат через несплату судового збору становитиме 1 029 137 009 грн.

Не потрібно відмовлятися від судового збору

Незважаючи на те, що розрахунок втрат носить приблизний характер, в ньому також не враховано такі фактори як:

- зміна впродовж року розміру прожиткового мінімуму;

- скасування Верховним Судом рішень і направлення справи на новий розгляд як з майнових спорів, так і процесуальним документам у справі про банкрутство (неплатоспроможність);

- неодноразове оскарження різними учасниками одного і того ж процесуального документа;

- розмір судового збору позовного провадження в процедурі розгляду майнового спору, стороною якого є боржник (ст.7 КзПБ) і т.д.

Якби врахувати в розрахунку ці чинники, то цифра втрат по судовому збору була б значно більше.

Але нас вже і так вражає сам факт ненадходження у найближчому майбутньому в дохід бюджету країни судового збору, розміром в цілий мільярд гривень. І вже ця обставина красномовно говорить про майбутні серйозні проблеми не тільки в процедурі банкрутства, а й в цілому в судовій системі.

Звичайно, держава знайде гроші для розвитку судової системи. Але для цього їй доведеться взяти ці гроші з інших статей бюджету.

Таку розкіш навряд чи може дозволити собі навіть економічно розвинена країна.

Мільярд гривень – це 526 315 пенсій, 200 000 заробітних плат вчителів.

Країна бере міжнародні кредити і при цьому відмовляється від доходів, які лежать в прямому сенсі на землі.

Невже так складно зрозуміти, що потрібно просто внести зміни в Закон про судовий збір та цілий мільярд гривень, якщо не більше, буде в бюджеті!

Так що тепер хід за законодавцем!

Коментарі
Додати коментар