До статей

Чи перешкоджатиме санація підприємства ОПК його корпоратизації?

24 травня, 2021
Аналітика
Чи перешкоджатиме санація підприємства ОПК його корпоратизації?

Адвокат Денис Киценко в ексклюзивному коментарі інформаційному порталу «Банкрутство & Ліквідація» продовжує розкривати тему змін, які може принести підтримка у сесійній залі українського парламенту законопроекту № 3822.

Підтриманий Комітетом ВР з питань безпеки, оборони та розвідки текст законопроекту №3822 про особливості реформування ДК «Укроборонпром» та підприємств ОПК (далі – законопроект 3822) відкриває можливості для корпоратизація підприємств ОПК, перетворення яких на господарські товариство було б неможливим внаслідок загальних положень законодавства.

Так, ч.1 ст. 107 Цивільного кодексу (далі – ЦК) надає право кредитору вимагати від юридичної особи, що припиняється, виконання зобов'язань якої не забезпечено, припинення або дострокового виконання зобов'язання, або забезпечення виконання зобов'язання. Якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа здійснює всі необхідні дії, встановлені законом про відновлення платоспроможності або визнання банкрутом (ч.3 ст. 110 ЦК).

Утім, як ми встановили у попередній публікації, за умов прийняття законопроекту 3822 в чинній редакції перетворення підприємств ОПК до їх банкрутства не призведе. Більш того, таке перетворення є можливим навіть у стадії розпорядження майном. Але 6 підприємств ОПК наразі перебувають у процедурі санації, правовий статус і процедури якої принципово відрізняються від розпорядження майном. Як наслідок, неповна узгодженість чинного регулювання ряду питань може створити конфлікт норм, що значно ускладнить правозастосування.

Дійсно, ч.4 ст. 10, ч. 3 ст. 14 законопроекту 3822 передбачають незастосування до реорганізації підприємств ОПК ряду норм законодавства: про необхідність згоди кредиторів на переведення боргу, про права кредиторів достроково вимагати виконання зобов’язань, про припинення поруки, про неможливість завершення реорганізації до задоволення кредиторських вимог та про неможливість використовувати обтяжене майно для формування статутного капіталу. Проте, цей перелік не охоплює всі колізії, які можуть виникнути саме для підприємств у стадії санації.

Наприклад, відповідно до ч. 4 ст. 50 Кодексу з процедур банкрутства (далі – КзПБ), управління боржником переходить до керуючого санацією, який діє відповідно до плану санації, схваленого комітетом кредиторів та затвердженого судом (ч. 2 ст. 49, ч. 1 ст. 59 КзПБ). Натомість, відповідно до ч. 6 ст. 12 законопроекту 3822, на підприємстві створюється комісія з реорганізації, більшість членів якої мають складати представники уповноваженого суб’єкта управління. Головою комісії є представник уповноваженого суб’єкта управління. Очевидно, що

Іншим яскравим прикладом є обмеження в діяльності такого підприємства. Зокрема, відповідно до ст. 15 законопроекту 3822, дії, що мають «майнові» наслідки (відчуження майна, отримання кредитів, надання поруки), обмежуються і мають бути узгоджені уповноваженим суб’єктом управління. Але ж відповідно до ч. 2 ст. 51 КзПБ такі дії охоплюються планом санації. Більш того, планом санації по відношенню до такого підприємства може бути передбачено й реструктуризацію підприємства, під якою розуміється, у тому числі, й зміна організаційно-правової форми (ч. 3 ст. 51 КзПБ) – тобто, реорганізація та перетворення, які є предметом законопроекту 3822. Важливо і те, що суб’єкти, які приймають та узгоджують рішення про реорганізацію (перетворення) – цілком різні: ДК «Укроборонпром» та КМУ за нормами законопроекту 3822 (ч. 1 ст. 10), і комітет кредиторів і суд за нормами КзПБ (ч. 2 ст. 49, ч. 1 ст. 50).

Потенційно найбільш суперечливими є заходи з підготовки до перетворення, передбачені ст. 9 (безоплатна передача майна від одного підприємства до іншого) та ст. 11 (заміна обтяженого майна) законопроекту 3822. Ці положення напряму суперечать багатьом нормам процедури банкрутства (стадією яких є санація), адже з моменту затвердження плану санації боржника будь-яка зміна активів призведе до неможливості його виконання, а отже утворюватиме невиконання ухвали суду. Певним запобіжником для захисту прав кредиторів є норма щодо заміни виключно майном, ринкова вартість якого є не меншою вартості майна, що замінюється. Така заміна у процедурі банкрутства здійснюється ухвалою суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, яка поставляється на підставі клопотання підприємства (ч. 3 ст. 11).

Варто зауважити, що на відміну від обов’язку органу, яким накладено арешт на майно, зняти обтяження на підставі звернення уповноваженого суб’єкта управління (ч. 2 ст. 11 законопроекту 3822), рішення суду щодо заміни майна у процедурі банкрутства приймається судом за стандартами прийняття судових рішень і оцінки доказів – тобто «за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів» (ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України – далі ГПК). Це означає, що у клопотання підприємства може бути відмовлено. У будь-якому випадку, оскарження такої ухвали буде ускладнено, оскільки вона прямо не включена до переліку у ст. 255 ГПК.

Зазначене, з одного, боку, створює певну невизначеність для ОПК, але, з іншого, дозволяє кредиторам розраховувати на рішення, яке сприятиме підтриманню баланс інтересів усіх зацікавлених сторін. Так само захищатимуть права кредиторів положення ч. 2 ст. 108 ЦК, у яких підкреслюється відповідальність юридичної особи – правонаступника по відношенню до зобов’язань юридичної особи, що припиняються, адже у разі перетворення до нової юридичної особи переходять усе майно, усі права та обов'язки попередньої юридичної особи.

Підсумовуючи ці короткі тези, можемо виділити такі висновки:

  • На відміну від ситуацій із корпоратизацією підприємства, що перебуває у процедурі розпорядження майном, процедура санації містить суттєвіші зміни у визначення правового статусу і регламентації діяльності підприємства. У зв’язку з цим, положення законопроекту 3822 не повністю нівелюють колізії у нормативному регулюванні під час спеціальної реорганізації.
  • Незважаючи на наявність деяких колізій, здійснення корпоратизації підприємств ОПК, що перебувають у процедурі санації, де юре залишається можливим.
  • І чинне законодавство, і норми законопроекту 3822 містять достатню правову основу для захисту інтересів кредиторів таких підприємств.
Коментарі
Додати коментар