До статей

Як запрацює інститут приватних виконавців

06 лютого, 2017
Аналітика
Як запрацює інститут приватних виконавців

З набранням чинності 5 січня 2017 року положень Закону України «Про виконавче провадження» №1404-VIII, що стосуються діяльності приватних виконавців, юридичну спільноту, а також представників бізнесу цікавить, як і коли запрацює цей інститут

Старт діяльності

Дуже часто в кулуарах заходів, присвячених темі приватних виконавців, лунають питання про те, коли ж з’являться перші представники нової професії. Як відомо, шлях становлення останніх – тернистий, затратний і тривалий. Він складається з таких етапів:

- навчання (1 місяць);

- розгляд заяви про допуск до складання іспиту Кваліфікаційною комісією приватних виконавців (до 30-ти днів);

- складання кваліфікаційного іспиту (проводиться протягом 3-х місяців з моменту отримання допуску);

- отримання посвідчення (10 днів з моменту складення іспиту),

- перевірка офісу Міністерством юстиції України (15 днів);

- повідомлення про початок діяльності;

- внесення приватного виконавця до Єдиного реєстру приватних виконавців України.

З урахуванням того, що навчальні курси розпочнуться у другій половині січня 2017 року, а іспити заплановано орієнтовно на лютий 2017 року, можна лише припустити, що перші представники професії зможуть себе презентувати не раніше квітня-травня.

Перешкоди на шляху становлення

Не встигла система приватного виконання стартувати, як можновладці між рядками Закону України «Про вищу раду правосуддя» від 21.12.2016 р. №1798-VIII запровадили додаткові обмеження та вимоги до діяльності приватних виконавців. Зокрема, статтю 5 Закону №1404-VIII доповнено положенням, відповідно до якого перший рік діяльності приватні виконавці зможуть працювати з виконавчими документами, за якими сума стягнення становить не більше ніж 20 млн грн.

«Вдосконалення» на цьому не зупинилося, а знайшло своє відображення у прикінцевих та перехідних положеннях Закону №1404-VIII, обмеживши згадану суму стягнення до 6 млн грн (із застереженням, що таке обмеження діє до 01.01.2018 р.).

Щоб повністю загасити ентузіазм до нової професії, законодавець доповнив ст. 24 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» від 02.06.2016 р. №1403-VIII положенням, згідно з яким приватні виконавці протягом перших 3-х років діяльності зобов’язуються застрахувати свою цивільно-правову відповідальність на загальну суму стягнення за виконавчими документами, що перебувають на виконанні протягом 1-го року. До «покращення» мінімальний розмір страхової суми складав лише 10%.

Таким чином, приватний виконавець протягом тривалого часу буде обмежений у виконанні «вартісних» судових рішень, які надходили б з великого бізнесу. І це в той час, як доступ до професії – задоволення далеко не з дешевих. Як бачимо, «реформа» на цьому не зупиняється. Як-не-як проблема напряму впливає на «рентабельність» діяльності.

Аналізуючи питання про те, як запрацює інститут приватного виконання, перш за все необхідно враховувати, що представники нової професії вступлять у вже реформовану систему виконавчого провадження та приймуть, на відміну від своїх попередників, удосконалені правила «гри».

Які нові правила «гри»?

Серед ключових змін, які матимуть вплив на діяльність приватних виконавців, можна виділити наступні:

- авансування витрат на виконавче провадження, що забезпечить більш активне вчинення коштовних виконавчих дій;

- запуск нової автоматизованої системи виконавчого провадження, що забезпечить належний поточний контроль проваджень з боку сторін;

-  усунення стадії «самостійного» виконання, що повинно активізувати боржників до оперативного виконання рішень;

-  стягнення виконавчого збору не з суми, яка «підлягає стягненню», а від «фактично стягнутої» суми, що служитиме каталізатором для активних виконавчих дій;

-  вдосконалення порядку проведення електронних торгів, що дає можливість ефективно та швидко реалізувати арештоване майно, в тому числі земельні ділянки;

-  виключення популярних підстав для зупинення провадження: «роз’яснення» рішень судів, оголошення транспортних засобів в розшук тощо;

- вдосконалення системи преміювання роботи державних виконавців, за якою останні матимуть змогу отримати винагороду за «часткове» виконання рішень майнового характеру, що забезпечить як здорову конкуренцію між приватними й державними виконавцями, так і запобігатиме відтоку спеціалістів з державного сектору в приватний.

З чим доведеться працювати?

Необхідно чітко розуміти, з чим зможе працювати приватний виконавець. Як відомо, дозволено приймати до виконання лише документи з прив’язкою (за місцезнаходженням боржника, його майна тощо) до зареєстрованого територіального округу. Заборонено виконувати рішення проти держави, державних органів, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, підприємств, установ та організацій (з певними застереженнями), а також вчиняти виконавчі дії щодо майна державної чи комунальної власності. З «вартісних» виконавчих документів у приватних виконавців забрали також конфіскацію майна.

Проблеми можуть виникнути з виконанням судових рішень, які в процесі передбачають виселення боржників, оскільки такі дії поза компетенцією приватних виконавців. Не виключено, що в цьому сенсі доведеться «кооперуватися» з державними виконавцями. Крім того, приватні виконавці зіштовхнуться зі старими проблемами, що стосуються звернення стягнення на нерухоме майно (якщо воно не зареєстроване, відсутня технічна документація, фігурують майнові права дітей, для боржника це єдине житло, а інше майно відсутнє тощо). Подібні труднощі, очевидно, не сприяють «рентабельності» професії.

Незважаючи на згадані обмеження проблеми та перешкоди, для ефективного функціонування інституту приватного виконання, як запевняє Міністерство юстиції України та чітко прослідковується із законодавчої платформи, створено всі необхідні умови. Тому в цьому році ми очікуємо перші плоди, а також розраховуємо на перезавантаження судової системи для продукування законних справедливих рішень, які буде сенс ефективно виконувати.

 

Автор - юрист, адвокат Андрій Дацьків; за матеріалами видання Юридична газета

Коментарі
Додати коментар